АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа № 22-ц/796/6821/2016 Головуючий в 1 інстанції - Кицюк В.С.
Доповідач - Заришняк Г.М.
17 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.
при секретарі - Гарматюк О.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 березня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,-
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 136 795,00 грн.
В обґрунтування позову вказував на те, що в грудні 2013 року відповідач безпідставно набув та зберіг у себе грошові кошти в зазначеному розмірі, написавши при цьому розписку, в якій зобов'язався здійснювати контроль за виконанням робіт та салону ВІП літака АН 2, з/н НОМЕР_1, в той час як будь - яких договірних відносин між сторонами у справі не існувало. На якій правовій підставі відповідач взяв на себе зобов'язання - невідомо.
Посилаючись на те, що відповідач не тільки набув та зберіг в себе майно (грошові кошти), але й витратив ці кошти, просив задовольнити позов.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 25 березня 2016 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 136 795 грн. 00 коп.
Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 та його представник підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан -Компані, ЛТД», керівником Товариства є ОСОБА_3 (а.с.61-63).
Генеральний директор Товариства на підставі довіреності від 01.01.2013 р. уповноважив відповідача представляти інтереси Товариства в усіх державних підприємствах, організаціях та інших установах, для чого йому надано право, зокрема, вести переговори щодо укладення договору, брати участь у розробці його умов, підписувати договір і всі документи, що випливають з нього і/або необхідні для виконання цього договору (специфікації, акти, накладні, рахунки і т.п.)(а.с.103).
Судом встановлено, що 06.11.2013 р. між фізичними особами - ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, як замовниками, з однієї сторони, та ТОВ «АЛАН - Компані, ЛТД», як постачальником, з другої сторони, укладено договір 0611-13, згідно якого ТОВ «АЛАН - Компані, ЛТД» взяло на себе зобов'язання здійснити виготовлення та поставку із установкою, а замовник оплатити та прийняти виготовлені комплектуючі вироби (чохли авіаційних крісел, подушки, елементи килимового покриття, захисного покриття панелей та перегородок, штори, мати теплозвукоізоляції, тощо ( надалі - «Вироби») для повітряного судна замовника АН-2 з/н НОМЕР_1 на умовах цього договору (а.с.39-56).
Згідно п.2.1 Договору загальна кількість, асортимент та комплектність виробів визначаються сторонами згідно Технічних завдань на кожну партію виробів, які є невід'ємною частиною даного Договору та викладені в Додатку №1. Технічні завдання складаються з переліку виробів, запропонованих для розробки та виготовлення, й основних декоративних матеріалів, які можуть бути змінені, доповнені або скорочені на розсуд замовника. Внесення змін до Технічних завдань здійснюється шляхом підписання уповноваженими на те представниками сторін додаткової угоди до цього Договору.
Згідно п.2 Додатку №2 до Договору оплата виконується замовником згідно рахунків постачальника у національній валюті.
Умови даного Договору також свідчать про те, що ті матеріали та роботи, які є необхідними для виконання конкретних робіт за договором ТОВ «АЛАН - Компані, ЛТД» повинні бути передбачені в додатках до даного Договору, які підписуються та узгоджуються між обома сторонами.
27 грудня 2013 року відповідач отримав від позивача 136 795,00 грн. для забезпечення виконання робіт по салону ВІП літака АН-2 з/н НОМЕР_1, написавши відповідну розписку (а.с.6).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АЛАН - Компані, ЛТД» виконані певні роботи за вказаним договором й оплачені замовниками на підставі виставлених Товариством рахунків.
Згідно з Актом звірки взаємних розрахунків між ФО ОСОБА_2 і ТОВ «АЛАН - Компані, ЛТД» від 30.04.2015 р., підписаним відповідачем, як представником Товариства, замовники не мають заборгованості перед постачальником за виконані на підставі договору №0611-13 від 06.11.2013 р. роботи (а.с.167).
Доводи відповідача про те, що отримані ним від позивача ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 136 795,00 грн. були використані ним на виконання умов Договору, не знайшли свого підтвердження ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
В довіреності від 01.01.2013 р. ОСОБА_1 не був уповноважений керівником ТОВ «АЛАН - Компані, ЛТД» на одержання коштів за укладеним Товариством договором. Порядок оплати виконаних робіт за договором 0611-13 передбачений його умовами, й оплата здійснювалася замовником згідно рахунків постачальника. Оплата робіт готівкою через представників Товариства договором не передбачена.
Як видно з розписки ОСОБА_1 від 27.12.2013 р. про одержання коштів, в ній не міститься вказівки на те, що відповідач при цьому діяв як представник ТОВ «АЛАН - Компані, ЛТД» .
Отримавши від позивача 27 грудня 2013 року кошти в сумі 136 795,00 грн. для забезпечення виконання робіт по салону ВІП літака АН-2, відповідач ОСОБА_1 не приходував їх в касу Товариства, він зберігав їх у себе і сам ними розпоряджався, в той час, як таких повноважень йомуТовариством надано не було, й дані кошти не були враховані при звірці взаємних розрахунків між позивачем і ТОВ «АЛАН - Компані, ЛТД».
В справі відсутні належні докази, які свідчили б про те, що гроші в сумі 136 795,00 грн. були спрямовані відповідачем на придбання матеріалів, необхідних для виконання умов зазначеного договору, а придбані ним матеріали бути передбачені в додатках до даного Договору, підписаних та узгоджених між замовниками та ТОВ «АЛАН - Компані, ЛТД».
Надані відповідачем ОСОБА_1 товарні чеки та видаткові накладні про придбання різноманітних матеріалів не є переконливими доказами того, що вказані матеріали були куплені відповідачем саме з метою виконання замовлення позивача та за кошти отримані ним на підставі розписки від 27.12.2013 р., окрім того частина цих документів містить відомості про придбання товарів Товариством «АЛАН - Компані, ЛТД», а також купівлю кока-коли, харчових контейнерів, тросика для велосипеда, паливно-мастильних матеріалів, побутових світильників, запальнички та інше, що не відносяться до виконання договору (а.с.153-166, 192).
За встановлених судом обставин, набуття відповідачем майна за рахунок позивача відбулося не в порядку виконання договірного зобов'язання.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна, передбачені ст.1212 ЦК України, виникають за наявності трьох умов, 1) набуття або збереження майна, 2) набуття або збереження за рахунок іншої особи, 3) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичного змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Положення ст.1212 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Такої позиції притримується Верховний Суд України в своїх правових позиціях, висловлених в постановах від 02.10.2013 у справі №6-88цс13 та від 24.09.2014 у справі №6-122цс14.
За таких обставин, районний суд правильно погодився із доводами представника позивача про те, що написана відповідачем розписка і отримані грошові кошти за нею не тягнули за собою виникнення у самого відповідача будь-яких обов'язків перед позивачем і в розумінні п.1 ч.2 ст.11, ч. ч.1-2 ст.509 ЦК України не могли забезпечувати породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних прав та обов'язків, набуття коштів відповідачем відбулося не на виконання договірного зобов'язання, й безпідставне збагачення відповідача за рахунок позивача не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних засобів захисту, окрім ст.1212 ЦК України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_2, стягнувши з ОСОБА_1 на користь позивача безпідставно набуті кошти в сумі 136 795 грн.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 березня 2016 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили, шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: