03 серпня 2016 р.Р і в н е 817/769/16
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник представник ОСОБА_2
відповідача: представник представник ОСОБА_3
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача ОСОБА_4 та її представника - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_6
до ОСОБА_1 районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4
про визнання бездіяльності протиправною та зоборв"язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до відповідача - Відділу реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_1 районного управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій.
На обґрунтування позовних вимог вказує, що 11.06.2015 померла її мати - ОСОБА_7 За життя у матері був рідний брат - ОСОБА_8, який доводився позивачу дядьком. 19.06.1961 в Велико-Омелянській сільській раді Рівненського району Рівненської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, актовий запис №8. Проте, ОСОБА_9 на час реєстрації шлюбу з ОСОБА_8, перебувала в іншому шлюбі з ОСОБА_10, який не був розірваний.
16.05.2007 ОСОБА_8 помер, внаслідок чого відкрилась спадщина на належне йому майно. За свого життя заповіту ОСОБА_8 не склав, а спадщину прийняла сестра покійного - ОСОБА_7
Після смерті матері, позивач є спадкоємцем майна своєї матері ОСОБА_7. Наведені обставини спонукали позивача звернутися до відповідача із заявою про анулювання актового запису цивільного стану, а саме - про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Проте така заява відповідачем не була вирішена. Відтак, вказує, що для захисту своїх прав, свобод та інтересів він змушений звернутися до суду і просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати відповідача анулювати актовий запис цивільного стану про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в Велико-Омелянській сільській раді Рівненського району Рівненської області 19.06.1961 року за №8.
Ухвалою суду від 03.08.2016 постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України допущено правонаступництво відповідача, а саме допущено до розгляду справи в якості належного відповідача ОСОБА_1 районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення, аналогічні, викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечила. На обґрунтування своїх заперечень вказала на те, що питання викладені позивачем у поданій нею заяві, щодо анулювання актового запису цивільного стану, а саме - про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не може бути вирішене Відділом реєстрації актів цивільного стану, так як чинним законодавством не визначено хто є "зацікавленою особою" яка відповідно має право звернутись із такою заявою.
В судовому засіданні третя особа без самостійних вимог на предмет спору та її представник позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити в їх задоволенні.
Представник третьої особи проти позову заперечила. На обґрунтування своїх заперечень надала суду відповідні письмові заперечення, відповідно до яких вказала на те, що позивач не вправі звертатись до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про анулювання актового запису цивільного стану, а саме - про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 так як не є спадкоємцем ОСОБА_8 Крім того позивач замовчує цілий ряд обставин, які мають значення для справи і свідчать про відсутність порушення прав її матері ОСОБА_7 та безпосередньо позивача, як спадкоємця.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
24.03.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою про анулювання актового запису цивільного стану (а. с. 16).
25.03.2016р. відповідач листом №1-10.1-05-06-77 повідомив позивача про те, що розглянув його заяву про анулювання актового запису про шлюб. однак звернув увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 39 Сімейного кодексу України - звернутись до органу ДРАЦС з заявою про анулювання актового запису про шлюб може будь-яка заінтересована особа. Коло таких суб'єктів законом не визначено. Однак органи ДРАЦС не можуть вирішувати питання про те, яка особа є заінтересованою в анулюванні актового запису про шлюб, а яка до цієї категорії не належить і відповідно не має на це право.
Крім того звернув увагу на необхідність наявності рішення суду щодо визнання шлюбу недійсним.
Будучи незгідним з таким рішенням відповідача. позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Сімейним Кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VI від 01.07.2010 (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2398), Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами прийнятими для реалізації норм вказаного Закону.
Згідно із ст.39 СКУ, недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; недійсним є шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою; недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.
За заявою заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті. Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу. Актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб (частини перша - третя цієї статті), а також розірвання цього шлюбу.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», актовий запис цивільного стану анулюється на підставі: 1) рішення суду; 2) висновку відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у випадках, передбачених законом.
Анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання. Заява про анулювання актового запису цивільного стану подається заінтересованою особою до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису цивільного стану, який підлягає анулюванню.
Одночасно із прийняттям рішення щодо анулювання актового запису цивільного стану відповідний орган, на підставі рішення або висновку якого проводиться анулювання актового запису цивільного стану, приймає рішення щодо вилучення і повернення анульованого свідоцтва відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану.
У разі неповернення анульованого свідоцтва інформація про його анулювання оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.
Пунктом 1.4. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання передбачено, що анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його складання на підставі рішення суду, а у випадках, передбачених статтею 39 Сімейного кодексу України, - висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України.
Із аналізу правових норм слідує, що у випадку настання обставин, передбачених ст.39 СК України, рішення суду не є обов'язковим.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у п.13 Постанови Пленуму ВСУ № 11, 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», а саме: згідно з СК, шлюб може бути визнано недійсним за рішенням суду або за заявою заінтересованої особи до органу РАЦС. Позасудовий порядок визнання шлюбу недійсним настає при вчиненні сторонами при укладенні шлюбу таких істотних порушень умов вступу в шлюб, в силу яких він вважається недійсним і без рішення суду (ст. 39 СК), зокрема у разі реєстрації шлюбу з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою; особою, яка до того була визнана недієздатною. У вказаних випадках за заявою заінтересованої сторони орган РАЦС анулює актовий запис про шлюб.
Згідно ст.6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Як вбачається із наведених вище по тексту правових норм, законодавець наділив відповідача дискреційними повноваженнями при анулюванні актових записів з підстав, визначених ст.39 СК України.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Враховуючи вищезазначене, дискреційне право відповідача в даному випадку обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
З огляду на вказане, право відповідача на вчинення дій щодо анулювання актового запису на підставі ст.39 СК України є дискреційним повноваженням, а тому задоволення позовних вимог в цій частині було б формою втручання в дискреційні повноваження державного органу.
Згідно із ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про анулювання актового запису цивільного стану з урахуванням висновків суду.
Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача належать до часткового задоволення.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_6 про анулювання актового запису цивільного стану.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити на користь позивача ОСОБА_6 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ОСОБА_1 районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області судовий збір у розмірі 255 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало А.Б.