Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" серпня 2016 р.Справа № 922/2773/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.
розглянувши справу
за первісним позовом приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа страхування”, 02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, будинок 19, код ЄДРПОУ 30968986; поштова адреса: 04073, м. Київ, проспект Московський, 9-в;
до товариства з додатковою відповідальністю “Росс”, 61017, м. Харків, вул. Котлова, буд. 129, код ЄДРПОУ 00223237;
про стягнення 18 204,13 грн.
та за зустрічним позовом товариства з додатковою відповідальністю “Росс”, 61017, м. Харків, вул. Котлова, буд. 129, код ЄДРПОУ 00223237;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Фіто-Лек”, 61140, м. Харків, проспект гагаріна, 48, кв. 47, код ЄДРПОУ 21194014;
до приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа страхування”, 02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, будинок 19, код ЄДРПОУ 30968986; поштова адреса: 04073, м. Київ, проспект Московський, 9-в;
про стягнення 7 595,66 грн.
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом - не з'явився;
відповідача за первісним позовом - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 10.12.2015р.);
третя особа за зустрічним позовом - не з'явився;
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Суть спору:
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Альфа страхування” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з додатковою відповідальністю “Росс” про стягнення грошових коштів у розмірі 18 204,13 грн., що є різницею між виплаченим страховим відшкодуванням та фактично понесеними збитками (вартістю відновлювального ремонту із врахуванням зносу).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.05.2015 р. прийнято зустрічний позов товариства з додатковою відповідальністю “Росс” до приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа страхування” про стягнення 7 595,66 грн. до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 922/2773/15.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.07.2015 р. у справі №922/2773/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 р. відмовлено приватному акціонерному товариству “Страхова компанія “Альфа страхування” до товариства з додатковою відповідальністю “Росс” у задоволенні первісного позову. Зустрічний позов товариства з додатковою відповідальністю “Росс” до приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа страхування” задоволено у повному обсязі, стягнуто з приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа страхування” на користь товариства з додатковою відповідальністю “Росс” 7 595,66 грн. боргу та 1 827,00 грн. судового збору.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2016 р. касаційну скаргу приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа страхування” задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 р. по справі №922/2773/15 та рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2015 р. по справі №922/2773/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 травня 2016 року справу № 922/3773/15 було призначено до розгляду у судовому засіданні.
Суд перейшов до розгляду справи по суті у судовому засіданні 19.07.2016 року.
Позивач за первісним позовом та третя особа явку своїх повноважних представників в судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача за первісним позовом у попередніх судових засіданнях підтримував вимоги первісного позову, просив суд задовольнити його у повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічного позову, як необґрунтованого та такого, вимоги якого суперечать відносинам сторін та приписам ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Представник відповідача за первісним позовом заперечує проти задоволення первісного позову та підтримує вимоги зустрічного позову у повному обсязі. Зокрема, наголошує, що відповідно до акту про надання послуг № 450 від 18.11.2014 року вартість ремонту автомобіля ІVЕСО, державний № НОМЕР_1 2005 року. склала 44927,00 грн.; деталі, які були використані при ремонті автомобіля, вже були у вжитку, що підтверджується листом директора ремонтної компанії, а тому позивачем необґрунтовано та незаконно нараховано коефіцієнт зносу 69% на б/у деталі, оскільки коефіцієнт зносу залежить від вартості нового автомобіля та терміну експлуатації автомобіля, який оцінюється. Крім того, позивач неправомірно нарахував коефіцієнт зносу на комплект лакофарбувальних матеріалів та роботу, що не відповідає вимогам закону.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні зазначив, що ним надані усі документи необхідні для розгляду справи по суті та вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та 3-ї особи.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок; позивач та третя особа не довели поважності причин нез'явлення їх представників у судове засіданні, неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору по суті, натомість у суду відсутня можливість відкласти розгляд справи, у зв'язку з закінченням строку розгляду спору.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представників позивача та третьої особи.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, враховуючи пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
20.06.2014 року між ПрАТ “СК “Альфа Страхування” (далі - Позивач) та ТОВ “Фіто-лек” (3-я особа) був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1032797, згідно якого був забезпечений транспортний засіб Сіtrоеn Berlingo, державний реєстраційний № НОМЕР_2 з лімітом відповідальності на 1-го потерпілого 50000,00 гривень.
08.08.2014 року в м. Харкові по проспекту Гагаріна сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 та а/м Сіtrоеn Вегlіngо, державний № НОМЕР_2.
Відповідно до Постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.09.2014 року водій Сіtrоеn Вегlіngо, державний реєстраційний № НОМЕР_2 не вибрав безпечної відстані та допустив зіткнення із автомобілем НОМЕР_6, який належить ПАТ “РОСС” (відповідачу).
На підставі заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, страхового акту №1173.609.14.02.01 від 14.11.2014 року та розрахунку страхового відшкодування до страхового акту, Звіту ТОВ “Експерт Клас” № 92А від 12.11.2014 року, позивач виплатив на рахунок потерпілого від ДТП- відповідача, 37 331,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням №28801 від 12.12.2014 р. (а.с.110).
Позивач листом вих.№1173.609.14.02.01-0323.11 від 15.11.2014 року повідомив відповідача про виплату страхового відшкодування у розмірі 37 331,34 грн. та вказав, що в разі якщо відповідач надасть акти виконаних робіт та чеки про сплату ремонту на рахунок відповідача, позивачем буде перерахована тимчасово утримана з суми страхового відшкодування вартість ПДВ, в розмірі 7466,27 грн.
03.12.2014 року відповідач надав позивачу ОСОБА_3 надання послуг № 450 від 18.11.2014 р., відповідно до якого загальна вартість робіт та запчастин становить 44 927,00 грн. (не включаючи ПДВ, оскільки юридична особа, що ремонтує пошкоджений ТЗ - ТОВ "Фірма МС Груп", не є платником податку на прибуток на загальних підставах).
Позивач за первісним позовом вважає, що розмір прямого збитку відповідача з урахуванням коефіцієнту зносу складає 19 127,21 грн., а наданий відповідачем акт виконаних робіт ТОВ “Фірми" МС ГРУП” №450 від 13.11.2014р., посилаючись на ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та враховуючи звіт ТОВ “Експерт Клас” №92А від 12.11.2014р., відображає лише вартість відновлювального ремонту, тобто розмір прямого збитку відповідача без урахування цього коефіцієнта.
Позивач за первісним позовом звернувся до відповідача з листом вих.№1173.609.14.02-0512.01 від 26.01.2015 року, в якому просив відповідача у строк до 26.02.2015р. здійснити повернення коштів у розмірі 18204,13 грн., що є різницею між виплаченим страховим відшкодуванням та фактично понесеним збитком (вартість відновлювального ремонту із врахуванням зносу).
Відповідач за первісним позовом цей лист залишив без відповіді.
За таких обставин позивач за первісним позовом звернувся з позовом у даній справі про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 18 204,13 грн., що є різницею між виплаченим страховим відшкодуванням та фактично понесеним збитком (вартість відновлювального ремонту із врахуванням зносу), оскільки позивач, посилаючись на звіт ТОВ “Експерт Клас” № 92 від 12.11.2014 р. про оцінку транспортного засобу та Методику товарознавчої експертизи та оцінку колісних транспортних засобів, вважає, що розмір прямого збитку ТДВ “Росс” з урахуванням коефіцієнту зносу складає 19127,21 грн.
В свою чергу, ТДВ “Росс” заперечуючи проти первісного позову, звернулось до суду із зустрічним позовом про стягнення з ПрАТ “СК “Альфа Страхування” суми страхового відшкодування у розмірі 7595,66 грн., тобто недоплаченої частини страхового відшкодування, яке становить різницю між виплаченою сумою страхового відшкодування та реальними витратами понесеними на ремонт автомобіля, визначеними у Акті про надавання послуг № 450 від 18.11.2014 року, який містить остаточну суму, витрачену на ремонт автомобіля і містить вартість деталей б/у.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2016 року рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
В даній постанові зазначено про те, що судами не надано належної оцінки акту №450 від 18.11.2014р. на підставі якого суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний господарський суд, встановив вартість пошкодженого майна на суму 44927,61 грн. без з'ясування під час її визначення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля з відповідним проведенням розрахунку зношеності згідно вищезазначеної Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів; судами не з'ясовувалось, у результаті чого фактична сума ремонту транспортного засобу з використанням бувших у використанні запчастин перевищила суму, визначену у звіті про оцінку вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з використанням нових запчастин з урахуванням зношеності майна, а також не з'ясовано які додаткові витрати були понесені, та чи підлягає розмір таких витрат відшкодуванню саме позивачем за первісним позовом.
У постанові ВГСУ також надано вказівки, що при новому розгляді справи суду першої інстанції слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Відповідно до ст. 111-12 ГПК вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 11.05.2016 року по справі № 922/2773/15, суд, вважає за необхідне зазначити наступне:
Предмет спору у даній справі становить вимога про визначення розміру та стягнення страхового відшкодування відповідно до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Виконуючи вказівки Вищого господарського суду України, судом було досліджено:
- звіті експертного автотоварознавчого дослідження ТОВ "Експерт клас" № 92А від 12.11.2014 р., дослідження за яким було здійснено експертом ОСОБА_1 за зверненням ПрАТ “СК “Альфа Страхування”;
- акт надання послуг № 450 від 18 листопада 2014 року, який складено ТОВ "Фірма МС ГРУП" та відображає склад і вартість запчастин та робіт, наданих ТДВ "РОСС", під час відновлювального ремонту автомобілю ІVЕСО Daily, державний №АХ 9648 ЕА, з метою усунення наслідків дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 08.08.2014 року в м. Харкові по проспекту Гагаріна;
- довідку ТОВ "Фірма МС ГРУП";
- платіжні доручення, рахунки та акти наданих послуг, які підтверджують факт перерахування ТДВ "РОСС" на рахунок ТОВ "Фірма МС ГРУП" всієї суми у розмірі 44927,00 грн. за ремонт автомобіля ІVЕСО Daily, державний №АХ 9648 ЕА, який став учасником дорожньо-транспортної пригоди (том 3 а.с.20-31).
Відповідно до висновку, викладеного у звіті експерта ТОВ "Експерт клас" №92А від 12.11.2014 р. (том 1, а.с.23-30), ринкова вартість автомобіля НОМЕР_6 2005 року виготовлення на дату ДТП 08.08.2014 р. складає 149623,47 грн., вартість відновлюваного ремонту складає 86952,41 грн., коефіцієнт фізичного зносу складає - 0,69, а вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,69 складає - 44797,61 грн. (том 1, а.с.30). У калькуляції до експертного висновку № 92 А від 12.11.2014 року зазначено, що загальна вартість робіт становить 18 037,65 грн., загальна вартість фарбувальних матеріалів становить 6 598,96 грн., загальна сума запчастин становить 62 315,80 грн.
Оцінка експертом проводилась на підставі середніх та рекомендованих довідкових цін. Визначення вартість відновлювального ремонту автомобіля була визначена експертом на підставі п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів за формулою:
Сврз = Ср + См + Сс (1-Ез)
де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;
Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;
Ез - коефіціент фізичного зносу складників, що підлягають заміні.
Таким чином, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,69 становить 44797,61 грн. = 21180,01 + 4678,48 + 61093,92* (1-0,69), тобто для розрахунку відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу експертом була врахована саме вартість нових складових - запчастин (61093,92 грн.).
ОСОБА_3 надання послуг № 450 від 18 листопада 2014 року свідчить, що загальна вартість робіт (послуг) та запчастин за ремонт автомобіля ІVЕСО Daily, державний №АХ 9648 ЕА, який став учасником дорожньо-транспортної пригоди, склала 44927,00 грн. (без ПДВ) (а.с.93-94), з яких вартість робіт дорівнює 6780,00 грн., вартість запчастин дорівнює 37391,00 грн., вартість комплекту лакофарбових матеріалів дорівнює 756,00 грн.
У акті наданих послуг № 450 від 18.11.2014 р. міститься найменування проведених робіт (21 шт.) та встановлених запчастин та використаних деталей (40 шт.), із зазначенням їх вартості, крім того зазначено рік випуску та пробіг ремонтуємого автомобіля (а.с.93-94), проте сама по собі калькуляція відображає лише вартість ремонту, але не містить висновків щодо вартості ТЗ та не містить у собі принципів, за якими проводиться оцінка. Проте всі ці висновки містяться у звіті ТОВ “Експерт Клас” № 92А від 12.11.2014 року, який надано з позовною заявою.
Відповідно до довідки ТОВ “Фірми" МС ГРУП”, що проводила ремонт автомобіля ІVЕСО, державний № НОМЕР_1 2005 року виготовлення, деталі, що були замінені відповідно до рахунку №441 від 17.10.2014 р. не є новими, а вже були у застосуванні раніше (том 1 а.с.95). Ця довідка підписана директором ТОВ “Фірми" МС ГРУП” ОСОБА_4 та скріплена печаткою підприємства, а тому сприймається судом як належний та допустимий доказ по справі.
Про використання при проведенні ремонту автомобіля ІVЕСО, державний № НОМЕР_1 2005 року запчастин, які раніше були у вжитку свідчить і той факт, що загальна вартість нових запчастин, необхідних для відновлюваного ремонту, розрахована експертом із застосуванням середніх та рекомендованих довідкових цін, дорівнює 62 315,80 грн., натомість загальна ринкова вартість запчастин, які були використані для відновлюваного ремонту автомобіля ІVЕСО становить 37 391,00 грн., що є значно меншою ціною ніж ціна нових запчастин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на автомобіль ІVЕСО, державний № НОМЕР_1 2005 року, були встановлені деталі, які раніше були у вжитку, а не нові, що унеможливлює застосування формули використаної експертом у висновку №92А від 12.11.2014 р. до вартості запчастин, які вже були у застосуванні та буде протирічить принципам проведення розрахунків зношеності згідно вищезазначеної Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.
Крім того, щодо застосування Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів ремонтною організацією при здійсненні ремонтних робіт та складанні документації прямої вказівки на це закон не містить. Методика застосовується під час складання експертного звіту про оцінку транспортного засобу, що є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу, що і було зроблено експертом.
Натомість, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, повинні виходити із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (лист Верховного суду України "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року).
Згідно положень частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 р. N 1961-IV (далі - Закон N 1961-IV) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Умовою для здійснення виплати страхового відшкодування потерпілій особі є наявність укладеного між винною особою та страховиком відповідного договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу.
Цивільно-правова відповідальність ТОВ "Фіто-лек" була застрахована позивачем згідно з полісом N АІ/1032797, згідно якого був забезпечений, з лімітом відповідальності на 1-го потерпілого 50000,00 грн., транспортний засіб Сіtrоеn Вегlіngо, державний реєстраційний № НОМЕР_2, водій якого визнаний винуватим у зіткненні з автомобілем відповідача.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки, згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме позивач.
У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону N 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
В свою чергу, за приписами статті 29 Закону N 1961-IV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пункту 34.2. статті 34 Закону N 1961-IV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Отже, зі змісту вказаних приписів Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" вбачається, що обов'язок з визначення причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків, завданих майну потерпілої особи, покладається на страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, у даному випадку - на позивача за первісним позовом.
За зверненням позивача - ПрАТ “СК “Альфа Страхування”; було здійснено експертне автотоварознавче дослідження та складено звіт ТОВ "Експерт клас" № 92А від 12.11.2014 р., відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу автомобіля НОМЕР_6 2005 року виготовлення на дату ДТП 08.08.2014 р. складає, а вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,69 складає - 44797,61 грн.
Відповідно до абз.16 ст. 9 ЗУ “Про страхування” страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник (у нашому випадку - Відповідач за первісним позовом).
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Відповідно до листа Верховного суду України "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 р., визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля".
Тобто, Верховним судом України запропоновано альтернативні варианти визначення розміру шкоди, а саме або висновком судової автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
У даному випадку призначення судової автотоварознавчої експертизи судом визнано недоцільним, враховуючи значний проміжок часу, який сплив від моменту проведення відновлювального ремонту та враховуючи відсутність відповідного клопотання з боку сторін, а тому, вирішуючи спір, щодо визначення розміру шкоди, обов'язок відшкодувати яку в розмірах ліміту відповідальності страховика, виник у позивача за первісним позовом, як страховика, яким було застраховано відповідальність ТОВ «Фіто-лек», суд вважає за необхідне при визначенні розміру витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фактичного зносу, врахувати відповідні документи станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля та якою для проведення відновлюваного ремонту були використані деталі та комплектуючі, які мають певну зношеність (були у використанні).
Крім того, судом враховано, вказівки Верховного суду України, викладені у листі від 19.07.2011 р., відносно того, що сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства та правил, розроблених кожною страховою компанією, виплачується останньою або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.
З огляду на викладене суд з'ясовано, що ТОВ «Фірма МС ГРУП» не є платником податку на прибуток та враховано, що у справі містяться копії акту виконаних робіт ТОВ “Фірма "МС ГРУП” №450 від 13.11.2014р., акту звіряння взаєморозрахунків між ТОВ “Фірма "МС ГРУП” та відповідачем, платіжні доручення, які разом підтверджують фактичне здійснення відновлювального ремонту автомобіля та свідчать про реальний розмір витрат, необхідних для відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_6 з урахуванням коефіцієнту його фізичного зносу - 44927,00 грн., та який не включає в себе оновлення автомобіля за рахунок страхової, оскільки усі замінені деталі вже були у вжитку, а на самі роботи коефіцієнт зносу не нараховується. При цьому, дана сума витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, у розмірі 44927,00 грн. відповідає ліміту відповідальності, визначеному полісом № АЕ/1032797.
Разом з цим, суд наголошує, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не остаточну суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 №3-50гс15, правові висновки в якій в силу ст. 111-28 ГПК України є обов'язковими для судів при застосуванні аналогічних норм права.
Позивач за первісним позовом в порядку ст.ст. 33-34 ГПК України доказів, які б свідчили про протилежне, суду не надав.
За таких обставин, оскільки в порушення вимог статей 33, 34 ГПК України позивач не довів за допомогою належних і допустимих доказів факту використання при ремонті автомобілю НОМЕР_6 нових запчастин, як і факту проведення відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_6 без урахуванням коефіцієнту його фізичного зносу, а також приймаючи до уваги, що приписи Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не покладають обов'язку проведення розрахунків зношеності транспортних засобів відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів на ремонтне підприємство, суд не знаходить правових підстав для задоволення первісного позову та прийшов до висновку про відмову в задоволенні вимог Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа страхування” про стягнення 18204,13 грн.
Щодо вимог зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "РОСС" про стягнення з ПАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування" 7595,66 грн. завданої майнової шкоди, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
З наявного в матеріалах справи акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.2014р. по 30.11.2014р. та акту здачі-приймання робіт №450 від 18.11.2014р. вбачається, що відповідач сплатив за відновлювальний ремонт автомобіля НОМЕР_6 - 44 927,00 грн. (без ПДВ) - фактичні збитки. Оцінена експертом, на підставі середніх та рекомендованих довідникових цін, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,69 склала 44797,61 грн. Позивачем сплачено на користь відповідача лише 37331,14 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що ТОВ "Фірма "МС ГРУП", якою було проведено відновлювальний ремонт автомобіля НОМЕР_6, не є платником ПДВ та до акту надання послуг № 450 від 18.11.2014 року на суму 44927,00 грн. не включено ПДВ, ПАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування" необґрунтовано було притримано 7466,87 грн., оскільки ці грошові кошти не мають ніякого відношення до ПДВ.
Відповідно до ст.36.2 Закону №1961-IV: " Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна."
Відповідно до ст.36.4 Закону №1961-IV: "Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків".
Враховуючи викладене, факт порушення водієм Сіtrоеn Веrlіngо, державний реєстраційний № НОМЕР_2, Правил дорожнього руху України, що стало підставою дорожньо-транспортної пригоди, в наслідок якої постраждав позивач за зустрічним позовом, те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Сіtrоеn Веrlіngо, державний реєстраційний № НОМЕР_2, застрахована у ПАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування", те, що позивачем за зустрічним позовом належним чином обґрунтовано шкода у розмірі 7595,66 гривень, матеріали справи містять належні докази протиправної поведінки водія, докази наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою водія та спричиненням відповідачу матеріальної шкоди, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виплати відповідачем за зустрічним позовом відшкодування в повному обсязі в добровільному порядку, суд визнає вимогу ТОВ "РОСС" щодо стягнення з ПАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування" суми завданої матеріальної шкоди в розмірі 7595,66 гривень обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору за наслідками розгляду справи, суд керується ст. ст. 44, 49 ГПК України та ЗУ "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір у даній справі слід покласти: за первісним позовом на позивача за первісним позовом та за зустрічним позовом на відповідача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції; ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 24, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 60, 82- 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2 Зустрічний позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (04073, м. Київ, пр-т. Московський, 9-В; ідент. код 30968986) на користь товариства з додатковою відповідальністю "РОСС" (61017, м. Харків, вул. Котлова, б. 129, ідент. код 00223237) 7595,66 грн. боргу та 1827,00 грн. судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 17.08.2016 р.
Суддя ОСОБА_5