Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12
"10" серпня 2016 р. Справа № 911/2075/16
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
при секретарі Литовці А.С.
розглянувши справу № 911/2075/16
за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», м. Боярка
до комунального підприємства «Калинівське ДПС» Калинівської селищної ради, смт. Калинівка Броварського району
про стягнення 214103,20 грн.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 1-184 від 22.12.2015;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 01.02.2016;
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до комунального підприємства «Калинівське ДПС» (відповідач) про стягнення 214103,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Типового договору розподілу природного газу № 09420Х7Е8РВТ016 від 01.01.2016, в частині своєчасної оплати отриманих послуг з розподілу природного газу, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 175113,90 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховані 28690,03 грн. пені, 2081,94 грн. 3 % річних та 8217,33 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 30.06.2016 порушено провадження у справі № 911/2075/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні 20.07.2016 було оголошено перерву.
20.07.2016 через канцелярію суду позивачем, надані документи, витребувані судом.
10.08.2016 через канцелярію суду позивачем надане клопотання № KV04.3-СК-5012-0816 від 10.08.2016, в порядку ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, про припинення провадження у справі, в частині стягнення заборгованості, у зв'язку з її сплатою, про що позивачем надана копія банківської виписки з особистого рахунку позивача від 28.07.2016. В частині стягнення пені в розмірі 28690,03 грн., 3 % річних - 2081,94 грн., інфляційних втрат - 8217,33 грн. позивач підтримав свої вимоги.
10.08.2016 через канцелярію суду відповідачем наданий відзив на позовну заяву від 09.08.2016, в якому останній заперечує проти позову, зокрема, щодо стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат, посилаючи на відсутність у позивача правових підстав щодо їх нарахування, оскільки позивачем погашена сума основного боргу та відсутні кошти.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -
Шляхом підписання заяви-приєднання № 09420Х7Е8РВТ016 від 01.01.2016, між позивачем та відповідачем укладений Типовий договір, відповідно до умов п.п. 2.1, 2.2 якого оператор газотранспортної системи (позивач) зобов'язується надати споживачу (відповідач) послуги з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти такі послуги та оплатити їх вартість у розмірі, строки та порядку, визначених договором. Обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора газотранспортної системи.
Умовами п.п. 5.1, 5.2, 5.4 договору визначено, що облік природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку, визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентованих процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Порядок визначеного об'єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно з п. 6.4 договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку-фактури.
Пунктом 6.3 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами договору надавши відповідачу в період: січень 2016 - квітень 2016 послуги з розподілу природного газу, в об'ємі 314310 куб.м., про що свідчать наявні в матеріалах справи, підписані та скріплені печатками обох сторін акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016, 30.04.2016.
Претензій щодо якості чи кількості отриманих послуг з боку відповідача, матеріали справи не містять.
Згідно з постановами НКРЕКП № 3171 від 29.12.2015, № 463 від 24.03.2016 тарифна послуги розподілу природного газу з 01.01.2016, включаючи ПДВ, становить 642,24 грн. за 1000 куб.м., а з 01.04.2016 - 680,40 грн.
Таким чином, позивачем, в період: січень 2016 - квітень 2016 надані відповідачу послуги з розподілу природного газу, в об'ємі 314310 куб.м., на загальну суму 202134,04 грн.
Проте, в порушення умов договору, відповідач неналежним чином та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов'язання, сплативши лише частково вартість отриманих послуг з розподілу природного газу, в сумі 27020,14 грн., вартість послуг в сумі 175113,90 грн. залишена відповідачем не сплаченою.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, після звернення позивача до господарського суду із позовною заявою (вх. № 2145 від 29.06.2016), відповідач перерахував позивачу, в рахунок погашення заборгованості 175113,90 грн. (виписка з особистого рахунку позивача від 28.07.2016), а отже провадження у справі, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 175113,90 грн. підлягає припиненню, на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманих послуг, позивач на підставі п. 8.2 договору, просить суд стягнути з відповідача 28690,03 грн. пені.
Відповідно до п. 8.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, останнім сплачується пеня, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
На підставі вказаних норм права та п. 8.2 договору, враховуючи, що розрахунок пені, наявний в матеріалах справи є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 28690,03 грн. пені визнається судом та підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманих послуг, позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 2081,94 грн. 3 % річних та 8217,33 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми права, враховуючи, що розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи, є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2081,94 грн. 3 % річних та 8217,33 грн. визнаються судом та підлягають задоволенню.
Посилання представника відповідача на те, що вина відповідача у виникненні заборгованості відсутня, оскільки неможливість відповідача провести вчасно та у повному обсязі розрахунки за природний газ зумовлена відсутністю коштів на рахунках, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат оцінюються судом критично з огляду на те, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
Аналогічна правова позиція міститься у п. 1.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” № 14 від 17.12.2013.
Враховуючи наведе вище, позовні вимоги щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки оплата відповідачем суми заборгованості здійснена після порушення провадження у справі.
Враховуючи наведе вище, керуючись статтями 44, 49, пункту 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства «Калинівське ДПС» Калинівської селищної ради (07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Чернігівська, 20, код ЄДРПОУ 33266313) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська область, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ 20578072) 28 690 (двадцять вісім тисяч шістсот дев'яносто) грн. 03 коп. пені, 2 081 (дві тисячі вісімдесят одну) грн. 94 коп. 3 % річних, 8 217 (вісім тисяч двісті сімнадцять) грн. 33 коп. інфляційних втрат та 3 211 (три тисячі двісті одинадцять) грн. 55 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Припинити провадження у справі № 911/2075/16 в частині стягнення 175113,90 грн. заборгованості.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено - 17.08.2016
Суддя О.О. Христенко