Рішення від 20.07.2016 по справі 911/1718/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2016 р. Справа № 911/1718/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг”, м. Київ

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю “Дубовичі”, Сумська обл., с. Дубовичі

2) товариство з обмеженою відповідальністю “Сендер”, Київська обл.., м. Бровари

про стягнення 552002,59 гривень

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 23.03.2016;

від відповідача 1: не з'явилися;

від відповідача 2: не з'явилися;

Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Дубовичі” (відповідач 1) та товариство з обмеженою відповідальністю “Сендер” (відповідач 2) про солідарне стягнення з відповідачів 15 779,48 гривень основного боргу, 103 600,96 гривень пені, 146 890,96 гривень - річних, 52 938,54 гривень курсової різниці, 233 792,65 гривень штрафу, а загалом 552 002,59 гривень, у зв'язку з неналежним виконанням останніми зобов'язань за договорами поставки № АП-13-0004 від 04.02.2015, № АП-13-0018 від 18.03.2015, № АП-13-0051 від 28.05.2015 та договором поруки № ПР-17-0055 від 14.08.2015.

20.07.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог на суму основного боргу в розмірі 15 779,48 гривень та остаточно позивач просить солідарно стягнути з відповідачів 103 600,96 гривень пені, 146 890,96 гривень річних, 52 938,54 гривень курсової різниці, 233 792,65 гривень штрафу, а загалом 537 223,11 гривень та судовий збір: 8 058,35 гривень.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 28.04.2016, 25.05.2016 направлялись відповідача 1 та відповідачу 2 з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності сторін, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

1. 04.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» (покупець) було укладено договір поставки № АП-13-0004 (договір 1) за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити насіннєвий матеріал визначений в договорі.

Загальна вартість товару (ціна договору) на дату укладення цього договору становить 660 000,00 гривень у т. ч. ПДВ 20%. Кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до пункту 1.1. даного договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшені, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати. Загальна вартість товару (ціна договору) визначається як сума поставленого товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього. Під посівною одиницею (п.о.) в цьому договорі розуміється 70 000.00 кукурудза МВ 277.70000.00, кукурудза МВ 251.70000.00, кукурудза МВ 255.150000.00, соняшник Бамбо (п.п. 1.2.-1.5. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору поставки №АП-13-0004 покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару в наступні строки:

1) не пізніше 05 лютого 2015 року - 66 000,00 гривень.

2) не пізніше 20 серпня 2015 року - 594 000,00 гривень.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01 січня 2017 року, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 440001,00 гривень, що підтверджується видатковою накладною №АП-13-0014 від 27.03.2015 на суму 66 000,10 гривень, видатковою накладною №АП-13-0013 від 23.03.2015 на суму 176 000,80 гривень, видатковою накладною №АП-13-0003 від 05.03.2015 на суму 198 000,10 гривень та довіреністю на отримання матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи.

2. 18.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» (покупець) було укладено договір поставки № АП-13-0018 (договір 2), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин визначені в договорі.

Вартість товару на дату укладення цього договору становить 552 090,69 гривень (у т.ч. ПДВ 20%). Вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку, передбаченому п. 2.2., при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору. Кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п.1.1. даного договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшені, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати (п.п. 1.2.-1.5. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору поставки №АП-13-0018 покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару зазначену в пункті 1.2. даного договору, в наступні строки:

1) не пізніше 20 березня 2015 року - 55 209,07 гривень.

2) не пізніше 01 вересня 2015 року - 110 418,14 гривень.

3) не пізніше 01 грудня 2015 року - 386 463,48 гривень.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01 січня 2016 року, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 552 090,69 гривень, що підтверджується видатковою накладною №АП-13-0021 від 18.04.2015 на суму 110 269,65 гривень, видатковою накладною №АП-13-0027 від 08.04.2015 на суму 441 821,04 гривень та довіреністю на отримання матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи.

3. 28.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» (покупець) було укладено договір поставки № АП-13-0018 (договір 3), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин визначені в договорі.

Вартість товару на дату укладення цього договору становить 559 526,00 гривень (у т.ч. ПДВ 20%). Вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку, передбаченому п. 2.2., при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору. Кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п. 1.1. даного договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшені, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати (п.п. 1.2.-1.5. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору поставки №АП-13-0051 покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару зазначену в пункті 1.2. даного договору, в наступні строки:

1) не пізніше 20 серпня 2015 року - 111 905,20 гривень.

2) не пізніше 20 жовтня 2015 року - 447 620,80 гривень.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01 січня 2016 року, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 559 526,00 гривень, що підтверджується видатковою накладною №АП-13-0095 від 29.05.2015 на суму 512 006,00 гривень, видатковою накладною №АП-13-0096 від 29.05.2015 на суму 23 100,00 гривень, видатковою накладною №АП-13-0097 на суму 24 420,00 гривень та довіреністю на отримання матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи, копії яки містяться в матеріалах справи.

4. 14.08.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сендер» (поручитель) укладено договір поруки №ПР-17-0055 (договір поруки), згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків товариства з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» (боржник) за договорами передбаченими розділом 2 цього договору (основний договір).

Згідно п. 1.2 договору поруки у разі порушення боржником основного договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора, тощо (п. 1.3 договору поруки).

Відповідно до п. 2.1 договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють договори поставки №АП-13-0004 від 04.02.2015, №АП-13-0018 від 18.03.2015 та №АП-13-0051 від 28.05.2015 та додаткові договори укладені до них між кредитором та боржником.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за договорами поставки №АП-13-0004 від 04.02.2015, №АП-13-0018 від 18.03.2015 та №АП-13-0051 від 28.05.2015, що має своїми наслідками виникнення вимог по відношенню до відповідача 2, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) стягнути з відповідачів солідарно 103 600,96 гривень пені, 146 890,96 гривень річних, 52 938,54 гривень курсової різниці, 233 792,65 гривень штрафу, а загалом 537 223,11 гривень.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 та відповідачем 2 грошового зобов'язання за договорами 1-3, позивачем нараховано 103 600,96 гривень пені, 146 890,96 гривень річних, 52 938,54 гривень курсової різниці, 233 792,65 гривень штрафу, а загалом 537 223,11 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.5 договору 2 та договору 3 сторони прийшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів, з дати коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Щодо позовних вимог про стягнення суми річних у розмірі 146 890,96 гривень суд приходить до наступних висновків.

Здійснивши перерахунок стягуваної суми річних судом встановлено низку порушень позивачем методики їх розрахунку, що вимагає від суду здійснення власного розрахунку суми річних, що підлягає стягненню на користь позивача в межах заявленого періоду та суми основного боргу, що існувала станом на час прострочення.

Розрахунок 40% річних за договором поставки №АП-13-0004 від 04.02.2015 має здійснюватися наступним чином:

- на суму заборгованості в розмірі 374 001,00 гривень річні у розмірі 40% мають нараховуватися за період з 21.08.2015 по 03.09.2015, та за цей період становлять 5 738,10 гривень;

- на суму заборгованості в розмірі 204 001,00 гривень (у зв'язку з оплатою 04.09.2015 170000,00 гривень) річні у розмірі 40% мають нараховуватися за період з 04.09.2015 по 21.09.2015, та за цей період становлять 4 024,13гривень;

- на суму заборгованості в розмірі 24 000,00 гривень (у зв'язку з оплатою 22.09.2015 180000,00 гривень) річні у розмірі 40% мають нараховуватися за період з 22.09.2015 по 02.11.2015, та за цей період становлять 1 104,66 гривень

Отже загальна сума річних (40%) за договором поставки №АП-13-004 від 04.02.2015 за період з 21.08.2015 по 02.11.2015 становить 10 866,89 гривень.

Розрахунок 40 % річних за договором поставки №АП-13-0018 від 18.03.2015 має здійснюватися наступним чином:

- на суму заборгованості в розмірі 55 209,07 гривень річні у розмірі 40% мають нараховуватися за період з 21.03.2015 по 30.03.2015, та за цей період становлять 605,03 гривень

31.03.2015 сплачено 55 210,00 гривень

- на суму заборгованості в розмірі 110 417,21 гривень річні у розмірі 40% мають нараховуватися за період з 02.09.2015 по 16.11.2015, та за цей період становлять 9 196,39 гривень

17.11.2015 частково сплачено 100 000,00 гривень

- на суму заборгованості в розмірі 10 417,21 гривень річні у розмірі 40% мають нараховуватися за період з 17.11.2015 по 23.11.2015, та за цей період становлять 79,91 гривень

24.11.2015 сплачено 32 627,21 гривень

- на суму заборгованості в розмірі 364 253,48 гривень річні у розмірі 40% мають нараховуватися за період з 02.12.2015 по 20.12.2015, та за цей період становлять 7 584,46 гривень

21.12.2015 частково сплачено 100 000,00 гривень

- на суму заборгованості в розмірі 264 253,48 гривень річні у розмірі 40% мають нараховуватися за період з 21.12.2015 по 24.12.2015, та за цей період становлять 1 158,37 гривень

25.12.2015 частково сплачено 100 000,00 гривень

- на суму заборгованості в розмірі 164 253,48 гривень річні у розмірі 40% мають нараховуватися за період з 25.12.2015 по 28.12.2015, та за цей період становлять 720,02 гривень

29.12.2015 сплачено 164 253,48 гривень,

Отже загальна сума річних (40%) за договором поставки №АП-13-0018 від 18.03.2015 за період з 21.03.2015 по 28.12.2015 становить 19 344,18 гривень.

Розрахунок 40 % річних за договором поставки №АП-13-0051 від 28.05.2015має здійснюватися наступним чином:

- на суму заборгованості в розмірі 111 905,20 гривень річні у розмірі 40% мають нараховуватися за період з 21.08.2015 по 15.10.2015, та за цей період становлять 6 867,61 гривень

16.10.2015 частково сплачено 100 000,00 гривень

- на суму заборгованості в розмірі 11 905,20 гривень річні у розмірі 40% мають нараховуватися за період з 16.10.2015 по 20.10.2015, та за цей період становлять 65,23 гривень

21.10.2015 частково сплачено 170 000,00 гривень

- на суму заборгованості в розмірі 289 526,00 гривень річні у розмірі 40% мають нараховуватися за період з 21.10.2015 по 24.11.2015, та за цей період становлять 11 422,40 гривень

25.11.2015 частково сплачено 100 000,00 гривень

- на суму заборгованості в розмірі 189 526,00 гривень річні у розмірі 40% мають нараховуватися за період з 25.11.2015 по 28.12.2015, та за цей період становлять 7 061,79 гривень

29.12.2015 частково сплачено 13 746,52 гривень

- на суму заборгованості в розмірі 175 779,48 гривень річні у розмірі 40% мають нараховуватися за період з 29.12.2015 по 17.01.2016, та за цей період становлять 4 237,97 гривень.

Починаючи з 18.01.2016 відповідно до п. 5.5 договору розмір процентної ставки позивачем правомірно застосовано на рівні 96% від простроченої суми.

Розрахунок 96 % річних за договором поставки №АП-13-0051 від 28.05.2015має здійснюватися наступним чином:

- на суму заборгованості в розмірі 175 779,48 гривень річні у розмірі 96% мають нараховуватися за період з 18.01.2016 по 09.02.2016, та за цей період становлять 10 633,45 гривень

10.02.2016 частково сплачено 50 000,00 гривень;

- на суму заборгованості в розмірі 125 779,48 гривень річні у розмірі 96% мають нараховуватися за період з 10.02.2016 по 30.03.2016, та за цей період становлять 16 540,86 гривень

31.03.2016 частково сплачено 10 000,00 гривень;

- на суму заборгованості в розмірі 115 779,48 гривень річні у розмірі 96% мають нараховуватися за період з 31.03.2016 по 06.04.2016, та за цей період становлять 2 131,61 гривень

07.04.2016 частково сплачено 10 000,00 гривень;

- на суму заборгованості в розмірі 105 779,48 гривень річні у розмірі 96% мають нараховуватися за період з 07.04.2016 по 20.04.2016, та за цей період становлять 3 895,00гривень

Отже загальна сума річних (40%) та (96%) за договором поставки №АП-13-0051 від 28.05.2015 за період з 21.08.2015 по 20.04.2016 становить 62 855,92 гривень.

Здійснивши власний перерахунок стягуваної суми річних судом встановлено, що позивачем неправомірно нараховано 96% річних за договором №АП-13-0018 починаючи з 19.11.2015, оскільки відповідно до п. 2.1. договору відповідач зобов'язаний був сплатити товар у наступні строки: не пізніше 20.03.2015 у сумі 55 209,07 гривень, не пізніше 01.09.2015 у сумі 110 417,14 гривень, не пізніше 01.12.2015 року у сумі 386 463,48 гривень. Заборгованість в розмірі 55 209,07 гривень була сплачена 31.03.2015 (прострочення становить 12 днів), заборгованість в розмірі 110 417,14 гривень була сплачена 24.11.2015 (прострочення становить 85 днів), заборгованість в розмірі 386 463,48 гривень була сплачена 29.12.2015 (прострочення становить 28 днів). Отже, відповідач 1 оплатив товар протягом дев'яносто календарних днів від дати, коли товар повинен був бути сплачений, а, отже підстави для здійснення нарахування 96 %річних у позивача були відсутні.

Судом також встановлено, що позивачем неправомірно нараховано річні за договором №АП-13-51 на суму боргу 559 526,00 гривень починаючи з 07.09.2015 по 15.10.2015 та на суму боргу 459 526,00 гривень починаючи з 16.10.2015 по 20.10.215, оскільки відповідно до п. 2.1 договору відповідач зобов'язаний сплатити товар у наступні строки: не пізніше 20.08.2015 у сумі 111 905,20 гривень, не пізніше 20.10.2015 у сумі 447 620,80 гривень. Заборгованість у розмірі 111 905,20 гривень була сплачена 21.10.2015 (прострочення становить 62 дня), заборгованість у розмірі 447 620,80 гривень була сплачена 21.04.2016 (прострочення становить 185 днів). Отже, починаючи тільки з 18.01.2016 позивач мав право нараховувати 96% річних і тільки на суму боргу в розмірі 175 779,48 гривень, оскільки відповідачем не було оплачено товар протягом дев'яносто календарних днів з дати, коли товар повинен був бути сплачений (20.10.2015-18.01.2016).

Таким чином, позов в частині вимог про стягнення річних підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає сума річних у розмірі 93 066,99 гривень у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати за договорами поставки №АП-13-0004, №АП-13-0018, №АП-13-0051, адже лише в цій частині позов є обґрунтованим.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу суд приходить до наступних висновків.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Згідно з п. 5.2. договорів поставки 1, 2 та 3 відповідач-1 повинний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Відповідно до п. 5.3. Договорів поставки 1, 2 та 3 сторони прийшли до згоди, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно бути виконане.

Відповідно до п. 5.4 Договорів поставки 1, 2 та 3, у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф в розмірі 15% від ціни Договору.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 103 600,96 гривень пені та 233 792,65 гривень штрафу.

Здійснивши перерахунок штрафу, суд вважає підставним нарахування та такими, що підлягає задоволенню позовні вимоги щодо штрафу:

- за договором №АП-13-0004 від 04.02.2015, ціна договору становить - 440 001,00 гривень. Відповідно штраф за договором становить: 440 001,00*15/100=66 000,15 гривень.

- за договором №АП-13-0018 від 18.03.2015, ціна договору становить 552 090,69 гривень. Відповідно штраф за договором становить: 552 090,69*15/100=82813,60 гривень.

- за договором №АП-13-0051 від 28.05.2015, ціна договору становить 559 526,00 гривень. Відповідно штраф за договором становить: 559 526,00*15/100=83928,90 гривень,

а всього штрафу у загальному розмірі 232 742,65 гривень.

Через низку порушень, допущених позивачем під час розрахунку пені судом здійснено власний розрахунок пені в межах заявленого позивачем періоду прострочення та в межах суми заборгованості, що мала місце в період прострочення.

Розрахунок пені за договором поставки №АП-13-0004 від 04.02.2015:

- на суму заборгованості у розмірі 374 001,00 гривень пеня має нараховуватися за період з 21.08.2015 по 03.09.2015, та становить 8 176,79 гривень;

- на суму заборгованості у розмірі 204 001,00 гривень (часткова оплата на 170000 гривень 04.09.2015) пеня має нараховуватися за період з 04.09.2015 по 21.09.2015 і становить 5 432,57 гривень;

- на суму заборгованості у розмірі 24 000,00 гривень (часткова оплата на 180000 гривень 22.09.2015) пеня має нараховуватися за період з 22.09.2015 по 02.11.2015 і становить 1 234,85 гривень,

а всього пені за договором поставки №АП-13-004 від 04.02.2015 за загальний період становить 14 844,21 гривень.

Розрахунок пені за договором поставки №АП-13-0018 від 18.03.2015:

- на суму заборгованості у розмірі 55 209,07 гривень пеня має нараховуватися за період з 21.03.2015 по 30.03.2015, та становить 907,55 гривень;

31.03.2015 сплачено 55 210,00 гривень

- на суму заборгованості у розмірі 110 417,21 гривень пеня має нараховуватися за період з 02.09.2015 по 16.11.2015, та становить 10 811,81 гривень;

17.11.2015 частково сплачено 100 000,00 гривень

- на суму заборгованості у розмірі 10 417,21 гривень пеня має нараховуватися за період з 17.11.2015 по 23.11.2015, та становить 87,90 гривень;

24.11.2015 сплачено 32 627,21 гривень

- на суму заборгованості у розмірі 364 253,48 гривень пеня має нараховуватися за період з 02.12.2015 по 20.12.2015, та становить 8 342,90 гривень;

21.12.2015 частково сплачено 100 000,00 гривень

- на суму заборгованості у розмірі 264 253,48 гривень пеня має нараховуватися за період з 21.12.2015 по 24.12.2015, та становить 1 274,21 гривень;

25.12.2015 частково сплачено 100 000,00 гривень

- на суму заборгованості у розмірі 164 253,48 гривень пеня має нараховуватися за період з 25.12.2015 по 28.12.2015, та становить 792,02 гривень;

29.12.2015 сплачено 164 253,48 гривень,

а всього пені за договором поставки №АП-13-0018 від 18.03.2015 за загальний період становить 22 216,39 гривень.

Розрахунок пені за договором поставки №АП-13-0051 від 28.05.2015:

- на суму заборгованості у розмірі 111 905,20 гривень пеня має нараховуватися за період з 21.08.2015 по 15.10.2015, та становить 8 756,20 гривень;

16.10.2015 частково сплачено 100 000,00 гривень

- на суму заборгованості у розмірі 11 905,20 гривень пеня має нараховуватися за період з 16.10.2015 по 20.10.2015, та становить 71,76 гривень;

21.10.2015 частково сплачено 170 000,00 гривень

- на суму заборгованості у розмірі 289 526,00 гривень пеня має нараховуватися за період з 21.10.2015 по 24.11.2015, та становить 12 215,62 гривень;

25.11.2015 частково сплачено 100 000,00 гривень

29.12.2015 частково сплачено 13 746,52 гривень

- на суму заборгованості у розмірі 175 779,48 гривень пеня має нараховуватися за період з 29.12.2015 по 09.02.2016, та становить 9 104,68 гривень;

10.02.2016 частково сплачено 50 000,00 гривень;

- на суму заборгованості у розмірі 125 779,48 гривень пеня має нараховуватися за період з 10.02.2016 по 30.03.2016, та становить 7 560,52 гривень;

31.03.2016 частково сплачено 10 000,00 гривень;

- на суму заборгованості у розмірі 115 779,48 гривень пеня має нараховуватися за період з 31.03.2016 по 06.04.2016, та становить 974,32 гривень;

07.04.2016 частково сплачено 10 000,00 гривень;

- на суму заборгованості у розмірі 105 779,48 гривень пеня має нараховуватися за період з 07.04.2016 по 20.04.2016, та становить 1 780,33 гривень;

а всього пені за договором поставки №АП-13-0051 від 28.05.2015 за загальний період становить 40 463,43 гривень.

Позивачем невірно здійснений розрахунок пені за договором №АП-13-0051 від 28.05.2015 на суму бору 559 526,00 гривень починаючи з 07.09.2015 по 15.10.2015 та на суму боргу 459 526,00 гривень починаючи з 16.10.2015 по 20.10.215, оскільки відповідно до п. 2.1 договору відповідач зобов'язаний сплатити товар у наступні строки: не пізніше 20.08.2015 у сумі 111 905,20 гривень, не пізніше 20.10.2015 у сумі 447 620,80 гривень. Отже, починаючи з 21.08.2015 позивач мав право нараховувати пеню на заборгованість в розмірі 111 905,20 гривень та починаючи з 21.10.2015 позивач мав право нараховувати пеню на заборгованість у розмірі 447 620,80 гривень.

Судом було здійснено власний розрахунок штрафу, у зв'язку з чим дана вимога підлягає задоволенню частково у розмірі 232 742,50 гривень.

Таким чином, позов в частині позовних вимог про стягнення пені та штрафу підлягає частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню пеня у розмірі 77 524,03 гривень та штраф у розмірі 232 742,65 гривень у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати за договорами поставки №АП-13-0004, №АП-13-0018, №АП-13-0051, адже лише в цій частині позов є обґрунтованим.

Щодо позовних вимог в частині стягнення курсової різниці суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ст. 533 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно п. 2.2. договорів поставки 1 та 2, при розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу купівлі долара США (USD) на дату оплати відповідно до графіку закріпленого в п.2.1. договору цього договору за наступною формулою: S1=S0*A1/A0, де S0 - сума даного договору, яка повинна бути перерахована відповідно до графіку закріплено в пункті 2.1. цього договору; S1 - сума у гривнях, що підлягає сплаті з урахуванням п. 2.2. цього договору; A0 - вартість одного долара США (USD) за фактичним курсом, що встановлений на дату укладення даного договору (додаткової угоди) згідно з п. 1.3. даного договору; A1 - вартість у гривнях одного долара США (USD) за фактичним курсом, що встановлений на дату оплати відповідно до графіку закріпленого в пункті 2.1.цього договору (додаткової угоди).

У випадку порушення покупцем строків оплат встановлених цим договором, перерахунок вартості товару із врахуванням фактичного курсу купівлі долара США (USD) буде здійснюватись на дату надходження коштів.

Згідно з п. 2.2.1. договору 1, фактичний курс купівлі долара США (USD) на дату складання цього договору становить 23.20 грн./долара США (USD). Під фактичним курсом долара США (USD) розуміється курс купівлі долара США (USD), встановлений філією та/або відділенням банку, в якому у продавця відкрито поточний рахунок, на відповідну дату.

Згідно з п. 2.2.1 договору 2, фактичний курс купівлі долара США (USD) на дату складання цього договору становить 22,00 грн./долара США (USD). Під фактичним курсом долара США (USD) розуміється курс купівлі долара США (USD), встановлений філією та/або відділенням банку, в якому у продавця відкрито поточний рахунок, на відповідну дату.

Наказом Міністерства фінансів України №193 від 10.08.2000 було затверджено Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України. Норми вказаного Положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

В п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» визначено, що валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Вимога позивача про стягнення заборгованості (курсової різниці) у сумі 52 938,54 гривень є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, а, відтак, такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо солідарного стягнення суми заборгованості з відповідачів суд приходить до наступних висновків.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Однак, відповідач 1 у встановлені договорами 1-3 строки не оплачував переданий товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що дає позивачу право вимагати солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості у розмірі 77 524,03 пені, 93 066,99 гривень - річних, 52 938,54 гривень курсової різниці, 232 742,65 гривень штрафу, а загалом 456 272,21 гривень.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» (41321, Сумська обл., Кролевецький район, село Дубовичі, вул. Жовтнева, буд. 11, код 34135411) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сендер» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код 37852965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 15, код 30262667) 93 066 (дев'яносто три тисячі шістдесят шість) гривень 99 коп. річних, 77 524 (сімдесят сім тисяч п'ятсот двадцять чотири) гривень 03 коп. пені, 232 742 (двісті тридцять дві тисячі сімсот сорок дві) гривень 65 коп. штрафу, 52 938 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять вісім) гривень 54 коп. курсової різниці, 6 844 (шість тисяч вісімсот сорок чотири) гривень 08 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20.07.2016 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 25.07.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник

Попередній документ
59775732
Наступний документ
59775736
Інформація про рішення:
№ рішення: 59775733
№ справи: 911/1718/16
Дата рішення: 20.07.2016
Дата публікації: 23.08.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: поставки товарів, робіт, послуг