ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.08.2016Справа №910/12017/16
За позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»
про стягнення 23169,80 грн.
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - Яковіщук Я.М. (представник за довіреністю);
від відповідача - не з'явився.
У червні 2016 року Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулося до господарського суду міста Києва із указаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за період з 17.09.2010 по 31.01.2012 відбулося фактичне споживання комунальних послуг, проте відповідно до розрахунку заборгованості, відповідачем не здійснено оплату за отримані послуги, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 23169,80 грн., з яких 22181,74 грн. - основна сума заборгованості, 587,54 грн. - інфляційні втрати та 400,53 грн. - 3% річних.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі рішення Київської міської ради №24/6240 від 22.09.2011 Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради, зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 31.10.2001, перейменовано в Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - позивач, підприємство).
Відповідно до п. 2.1 Статуту, підприємство створено з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконавця цих послуг.
2.2. Основними напрямками діяльності підприємства є:
2.2.1. Забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення споживачів по внутрішньо будинкових мережах на підставі договорів, укладених Підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених Підприємством безпосередньо зі споживачами послуг.
2.2.2. Здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень.
2.2.3. Забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг.
2.2.4. Здійснення комплексних заходів по підвищенню платіжної дисципліни населення.
2.2.5. Здійснення комплексного обслуговування споживачів, в тому числі проведення прийому споживачів, нарахування споживачам та збір платежів за спожиті житлово-комунальні послуги на підставі відповідних договорів (доручення, про надання послуг тощо) з виробниками житлово-комунальних послуг (ПАТ «Київенерго», ПАТ «АК «Київводоканал», ПАТ «Київгаз» тощо).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - відповідач) є користувачем нежитлового приміщення загальною площею 61,60 м.кв., за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 50 на підставі Договору оперативної оренди приміщення№53-МГ від 01.10.2009.
Відповідно позивач, на підставі договорів укладених з Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Відкритим акціонерним товариством «АК «Київводоканал», відповідачу надавав комунальні послуги у вказаному приміщенні.
Відповідачем за період з 17.09.2010 по 31.01.2012 відбулося фактичне споживання комунальних послуг, що підтверджується табуляграмами наданими виробниками послуг по факту надання комунальних послуг позивачеві, проте відповідно до розрахунків заборгованості та акту звіряння здійснених позивачем, оплати за комунальні послуги надходили частково.
Оскільки відповідачем оплата наданих послуг здійснювалась не у повному обсязі, утворилась заборгованість в сумі 22181,74 грн.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно зі ст.13 вказаного Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Частиною 3 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв.
При цьому відповідно до ст.19 Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
За приписами ч.ч.5, 6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання - споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Виходячи з вищевикладеного, споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору, щодо надання житлово-комунальних послуг у спірний період, не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити надані йому послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.
Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до п.18 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Таким чином, зобов'язання відповідача з оплати житлово-комунальних послуг з опалення та постачання холодної води виникло на підставі дії вищевказаних законів.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом,
Враховуючи викладене, зокрема факт надання позивачем комунальних послуг та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг у спірний період, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комунальні послуги (опалення та гаряче водопостачання), спожиті відповідачем за період з 17.09.2010 по 31.01.2012, в сумі 22181,74 грн., такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку щодо його арифметичної вірності та обґрунтованості, в зв'язку з чим 587,54 грн. інфляційних втрат та 400,53 грн. 3% річних підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідач не надав суду доказів на спростування доводів, викладених у позовній заяві.
Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на дату подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2016 становить 1378 грн.
Таким чином, за подання до суду даної позовної заяви, позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 1378 грн.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору в сумі 1378 грн. покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код 19357325) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. М.Кирпоноса, 10/8; ідентифікаційний код 31731838) 22181 (двадцять двi тисячi сто вісімдесят одна) грн. 74 коп. заборгованості, 587 (п'ятсот вісімдесят сім) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 400 (чотириста) грн. 53 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 16.08.2016
Суддя Я.В. Маринченко