справа № 22-ц/796/10040/2016 головуючий у 1-й інстанції: Кириленко Т.В.
9 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Поливач Л.Д., Рубан С.М.
при секретарі: Литвиненко Р.С.
розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними, витребування майна, визнання права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 7 червня 2016 року,
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошової компенсації.
У подальшому, позивачем було подано до суду заяву про зміну предмету та підстав позову, в якій він просив: визнати недійсними договори купівлі-продажу транспортних засобів № 3759/8046 від 21 лютого 2016 року, № 3758/8046 від 21 лютого 2016 року, № 3760/8046 від 21 лютого 2016 року, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнати недійсними договори купівлі-продажу транспортних засобів № 5068/8046 від 11 березня 2016 року та № 0223/05/8046/2016 від 01 квітня 2016 року, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_5; витребувати від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступні транспортні засоби: YUTONG ZK6100HB, державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7, YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_2, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8, YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_3, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9; витребувати від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_4, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10; витребувати від ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб YUTONG ZK6831HE, номерний знак НОМЕР_5, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_11.
Крім того, просив визнати спільною сумісною власністю його та ОСОБА_2 наступне майно: транспортні засоби: YUTONG ZK6100HB, державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7, YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_2, 2008 року випуску, номер шасі кузова, рами) НОМЕР_12, YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_3, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9, YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_4, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10, YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_5, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_11,YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_6, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_13 та грошові кошти в сумі 42000 доларів США, а також поділити вказане майно, що є об'єктом права спільної сумісності власності подружжя, визнавши за ним право власності на наступні автомобілі: YUTONG ZK6100HB, державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7, YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_2, 2008 року випуску, номер шасі кузова, рами) НОМЕР_12, YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_3, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9, державний номерний знак НОМЕР_6, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_13, а за ОСОБА_2 право власності на грошові кошти в сумі 42000 доларів США та наступні автомобілі: YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_5, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_11, YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_4, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10.
У червні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на наступні автомобілі: YUTONG ZK6100HB, державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7, YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_2, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8, YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_3, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9, YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_4, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10, YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_5, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_11, YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_6, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_13, посилаючись на те, що можливе подальше відчуження спірних транспортних засобів може утруднити виконання рішення суду у даній справі, оскільки автомобілі, що можуть бути відчужені, є предметом спору, так як позивач просить визнати їх спільною сумісною власністю подружжя та поділити.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 7 червня 2016 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на автомобілі:
- YUTONG ZK6100HB, державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7,
- YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_2, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8,
- YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_3, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9,
- YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_4, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10,
- YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_5, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_11,
- YUTONG ZK6831HE, державний номерний знак НОМЕР_6, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_13.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала суду є необґрунтованою та передчасною, оскільки судом було порушено вимоги ст. 33 ЦПК України щодо порядку залучення до участі в справі співвідповідачів - нових власників спірних транспортних засобів, на які було накладено арешт; не заслухано думку нових учасників процесу з приводу заявленого клопотання про забезпечення позову, що, відповідно, призвело до позбавлення їх прав, передбачених ст.ст. 27, 31, 168 ЦПК України; також, суд у порушення норм процесуального права не повідомив нових співвідповідачів про розгляд поданої заяви про забезпечення позову та не відклав розгляд справи у зв'язку із залученням їх до участі у справі.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_9 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Інші особи, які беруть участь у справі, в суд апеляційної інстанції не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на автомобілі, право власності на які оспорюється, у разі його задоволення може утруднити виконання рішення суду, заява підлягає задоволенню.
Такий висновок суду є правильним.
Частиною 1 статті 151 ЦПК України визначено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-які стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 ст. 151 ЦПК України).
Статтею 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам; забороною вчиняти певні дії.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Як убачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Оскільки предметом спору є визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними, витребування спірних транспортних засобів із володіння інших осіб, а також визнання права спільної сумісної власності подружжя на спірні транспортні засоби та їх поділ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову та правомірно обрав такий вид забезпечення позову.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідачів та інших осіб, які беруть участь у справі.
За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що суд у порушення норм процесуального права не повідомив нових співвідповідачів про розгляд поданої заяви про забезпечення позову та не відклав розгляд справи у зв'язку із залученням їх до участі у справі, що призвело до позбавлення їх прав, передбачених ст.ст. 27, 31, 168 ЦПК України, є необґрунтованими та підлягають відхиленню.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість постановлення ухвали щодо скасування або зміни оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ураховуючи викладене, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 7 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.В. Головачов
Судді: Л.Д. Поливач
С.М. Рубан