№ 33/796/1106/2016 Головуючий у першій інстанції - ФедюкО.О.
05 серпня 2016 року суддя Апеляційного суду міста Києва Ковальська В.В., розглянувши апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Анпілогової Б.Ю. на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в АДРЕСА_1
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_3 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно до протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_3, будучи посадовою особою юридичних осіб публічного права, та згідно з п.п. «а» п.2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб'єктом відповідальності за корупційні діяння та достовірно обізнаним із вимогами Закону в частині обмеження щодо роботи близьких осіб та недопущення будь-якої можливості виникнення реального конфлікту інтересів, свідомо та умисно мав у прямому підпорядкуванні близьку йому людину - свого рідного сина - ОСОБА_4, чим порушив вимоги, встановлені п.п.1 ч. 1, ч. 2 ст. 27 та ст. 28 Закону.
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 Анпілогова Б.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року щодо ОСОБА_3 та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, та передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
Статтею 29 Закону України « Про засади запобігання і протидії корупції» (із змінами та доповненнями) передбачено, що нагляд за додержанням законів у сфері запобігання і протидії корупції здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.
Відповідно до положень ст. 250 КУпАП, яка передбачає повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням і правильним застосування законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення, прокурор має право, серед іншого, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення.
При цьому постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором згідно до ч.1 ст. 287 КУпАП (в редакції зі змінами від 14.10.2014 року № 1697-УІІ) у випадках, передбачених частиною 5 ст. 7 цього Кодексу (в редакції зі змінами від 14.10.2014 № 1697-УІІ), якою регламентовано, що прокурор здійснює нагляд за додержанням, законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 287 КУпАП (в редакції зі змінами від 14.10.2014 року № 1697-УІІ) постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Порядок, строки та суб'єкти оскарження постанови районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення встановлені ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 294 КУпАП (в редакції зі змінами від 14.10.2014 року № 1697-УІІ) постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена лише особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 не містить обґрунтування про реалізацію прокурором своїх повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (хоча прокурор послався на п.п. 2 п. 5 Прикінцевих положень до закону України від 14.10.2014 № 1697- , а також з огляду на те, що прокурор за чинним на даний час законодавством не наділений правом оскаржувати рішення судді в справі про адміністративне правопорушення без додержання вимог ч. 5 ст. 7 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя Апеляційного суду міста Києва,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Солом'янського району м. Києва Малого Є. на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_6 повернути особі, яка її подала.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду містаКиєва В.В. Ковальська