справа №22-ц/796/9739/2016 головуючий у 1-й інстанції: Гладун Х.А.
9 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Поливач Л.Д., Рубан С.М.
при секретарі: Литвиненко Р.С.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Луцького міського центру зайнятості до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про стягнення коштів, за апеляційною скаргою Луцького міського центру зайнятості на ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2016 року,
Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Луцького міського центру зайнятості до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про стягнення коштів.
У поданій апеляційній скарзі Луцький міський центр зайнятості, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в новому складі. Скаржник зазначає, що суд дійшов передчасного висновку про підвідомчість спору господарському суду, оскільки між сторонами відсутні господарські правовідносини, а тому вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Представник Луцькогоміського центру зайнятості - Шевчук Н.А. в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження, суддя суду першої інстанції виходив із того, що спір, який виник між Луцькимміським центром зайнятості та Державнимагентством з енергоефективності та енергозбереження України про стягнення коштів, відноситься до компетенції господарського суду, оскільки випливає із взаємовідносин між юридичними особами, а тому підлягає розгляду саме в порядку господарського судочинства.
Такий висновок суду є правильним.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК).
Відповідно до ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Згідно з ч. 3ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 30 ЦПК України).
Як убачається з матеріалів справи, позовні вимоги були пред'явлені, зокрема, юридичною особою - Луцьким міським центром зайнятості до юридичної особи - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, тому цей спір відповідно до ст. 15 ЦПК та ст. 1 ГПК України за суб'єктним складом сторін не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та підвідомчий господарському суду.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами відсутні господарські правовідносини, не спростовують наведеного і зроблених в оскаржуваній ухвалі висновків.
За таких обставин колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає без змін ухвалу суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Луцького міського центру зайнятості відхилити.
Ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий Судді: