18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"11" серпня 2016 р. Справа № 925/813/16
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест», Черкаська область, м. Сміла, вул. Свердлова, 94 (адреса для листування: Черкаська область, м. Сміла, вул. Тімірязєва, 2)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 7 762,67 грн. заборгованості та санкцій,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець - особисто,
ОСОБА_3 - адвокат.
Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за теплопостачання за період з листопада 2015р. по квітень 2016р. в сумі 3808,43 грн. На суму боргу позивачем нараховано інфляційні витрати, 3% річних та пеню за грошовим зобов'язанням.
Представник позивача вимоги підтримав. Представив оригінали поданих копій документів, в тому числі і угоди з гр. ОСОБА_1 на теплопостачання.
Відповідач та його представник вимоги заперечили. Надали суду відзив та документи про відключення приміщення від централізованого опалення за рішенням виконкому Смілянської міської ради, акти про перехід на електроопалення приміщення.
Відповідач та його представник просять відмовити в позові.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
ТОВ «Сміла Енергоінвест» як уповноважена особа за договором про спільну діяльність та ОСОБА_1 уклали 09.09.2013р. договір поставки теплової енергії №ПТ-007. Теплова енергія має постачатися в приміщення магазину АДРЕСА_2.
Позивач за рішенням виконкому Смілянської міської ради визначений як постачальник тепла жителям м. Сміла.
Тарифи на послуги з постачання тепла позивачем затверджені національною комісією
Позивач стверджує, що ним було поставлено тепло на об'єкт відповідача за період з листопада 2015р. по квітень 2016р.
Свої вимоги позивач обґрунтовує рахунками на оплату тепла, які направлялись відповідачу. Позивач стверджує про заборгованість за отримане тепло в сумі 3808,43 грн. На суму боргу позивач нараховує 3% річних, інфляційні втрати та пеню. Також просить стягнути судові витрати.
Відповідач доводи позивача спростовує тим, що в серпні 2015р. - до початку опалювального сезону 2015-1016р.р. з дозволу власника житла він виконав від'єднання від мереж централізованого теплопостачання та встановив електроопалення. На 2015-2016р.р. договір з позивачем про теплопостачання його приміщення відсутній. Позивач відмовився надати технічні умови на від'єднання мереж. Відповідач та його представник заперечують отримання послуг з теплопостачання в опалювальному сезоні 2015-2016р.р. В задоволенні позову просять відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю вимог. Подано письмові заперечення та документи на спростування позиції позивача.
На запитання головуючого представники сторін заявили:
про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;
про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;
про можливість завершення дослідження обставин справи.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Сторони у справі є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 21.06.2007р. №661 позивача визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді по м. Сміла (а.с. 12 зворот).
09.09.2013р. між позивачем ТОВ «Сміла Енергоінвест» - як уповноважена особа в договорі про спільну діяльність (постачальник послуг), та фізичною особою ОСОБА_1 (споживач послуг) було укладено договір поставки теплової енергії №ПТ-007 (а.с. 13-16).
За своєю правовою природою договір про поставку теплової енергії №ПТ-007 є договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу, та відповідає вимогам статті 714 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін
Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Представник позивача підтвердив постачання теплої енергії згідно умов договору та розмежування відповідальності лише до теплового колодязя ТК-15 біля будинку по вул. Свердлова, 77 у м. Сміла, де знаходиться приміщення відповідача (а.с. 18).
Представник позивача не підтвердив, а відповідач та його представник заперечили підписання додаткової угоди №1 до договору (а.с. 20-21).
Позивач не підтвердив належними доказами наявність договірних відносин з приватним підприємцем ОСОБА_1 на надання послуг з теплопостачання на 2015-2016р.р.
Громадянин ОСОБА_1 є власником магазину по продажу дитячого одягу та взуття, що розташований по вул. Свердлова, 77 у м. Сміла, що підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 23).
Позивачем направлено відповідачу рахунки на оплату теплової енергії (наростаючим підсумком):
- від 31.10.2015р. - 285,88 грн. (з ПДВ) (а.с. 31);
- від 30.11.2015р. - 835,09 грн. (з ПДВ) (а.с. 32);
- від 31.12.2015р. - 1574,19 грн. (з ПДВ) (а.с. 33);
- від 31.01.2016р. - 2606,67 грн. (з ПДВ) (а.с. 35);
- від 26.02.2016р. - 3222,76 грн. (з ПДВ) (а.с. 39);
- від 31.03.2016р. - 3801,18 грн. (з ПДВ) (а.с. 41);
- від 07.04.2016р. - 3808,43 грн. (з ПДВ) (а.с. 43). Окремі рахунки направлялись відповідачу засобами поштового зв'язку. Суд зазначає, що в наданих суду документах відсутні докази вручення позивачем рахунків на оплату тепла та листів відповідачу.
Представник позивача підтвердив, що відповідач звертався до нього з заявою про надання технічних умов на встановлення індивідуального опалення. Позивач вважає, що у відповідача відсутні технічні можливості відключення його об'єкту від централізованого опалення. Суть цих технічних умов та перешкод до відключення від централізованого теплопостачання не пояснив.
В той же час представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що підприємство не є власником теплових мереж та не здійснює обслуговування внутрібудинкових мереж.
Представник позивача не надав суду доказів про готовність об'єкту АДРЕСА_3 з жовтня 2015р. прийняти теплоносій від позивача приєднаними мережами.
Відповідач та його представник на спростування доводів позивача надали суду документи - рішення у вигляді протоколу №4 від 16.07.2015р. засідання постійно діючої міжвідомчої комісії з питань відключення від мереж централізованого опалення Смілянського виконавчого комітету - надано дозвіл на відключення квартири АДРЕСА_4 та встановлення індивідуального електричного опалення;
- акт №42 від 04.08.2015р. про відключення квартири відповідача від внутрішньо будинкових мереж - АДРЕСА_5;
- акт №46 від 04.08.2015р. робочої комісії про прийняття устаткування після комплексного випробування за замовленням відповідача.
Акти затверджені власником житла - міською радою.
Представник позивача повідомив, що у нього відсутні дані документи і відповідач має сплачувати заборгованість за отримане тепло.
Відповідач надав суду лист позивача за вих. №3340 від 23.09.2015р. щодо повідомлення про відключення від мереж централізованого опалення, який свідчить, що позивач був належно повідомлений про припинення споживання послуг позивача та про від'єднання відповідача від мереж теплопостачання.
Вказані документи не спростовані позивачем у належний спосіб. Суд вважає, що зобов'язання відповідача по отриманню та оплаті тепла від позивача є припиненими з 04.08.2015р.
Позивач не довів постачання тепла відповідачу після 04.08.2015р. через від'єднані централізовані мережі теплопостачання до АДРЕСА_6.
Позивач також не довів, яке його право порушено.
Суд дійшов висновку, що Позивач не довів свої вимоги належними доказами в розумінні положень ст.ст. 33, 34 ГПК України. Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано неналежний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його права. Натомість, в діях позивача є ознаки зловживання правом та монопольним становищем постачальника послуг, що є неприпустимим відповідно до приписів ст. 13 ЦК України.
Відповідач спростував вимоги позивача в належний спосіб. Суд враховує також наявність офіційних документів власника житла про встановлення електроопалення за спірною адресою відповідача.
В задоволенні позову належить відмовити повністю.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на позивача та не стягувати.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 15.08.2016р.
Суддя Г.М. Скиба