"11" серпня 2016 р.Справа № 916/1017/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.,
суддів: Головея В.М., Лисенко В.А.,
при секретарі судового засідання Кияшко Р.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Пятаєва О.В. за довіреністю №6 від 13.01.16р.
від відповідача - ОСОБА_5. за угодою про надання правової допомоги №16/7 від 6.05.16р. та ордером ОД№246126 від 3.06.16р.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Одеса
на рішення господарського суду Одеської області від 30.06.2016року
по справі № 916/1017/16
за позовом Управління Обласної ради з майнових відносин
до скаржника
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та Одеської міської ради
про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку
/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/,
У квітні 2016р. Управління обласної ради з майнових відносин (далі по тексту - Управління) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_3.) з вимогою з урахуванням уточнення позовних вимог /а.с-183/ про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2 253,81м.кв, на користь Одеської обласної ради шляхом знесення самочинно збудованих споруд та приведення до первинного її стану згідно з технічним паспортом від 27.09.2010р.. Крім того, позивач просив стягнути на його користь судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП ОСОБА_3 здійснюється самочинне будівництво споруд невідомого призначення по адресу АДРЕСА_2, чим порушено приписи ч.1 ст.34 та ч.1 ст.36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради, виконавчим органом якої є позивач, на об'єкти, які розташовані за зазначеною адресою та належать їй відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі від 15.10.2010р., серія НОМЕР_1.
Ухвалами Господарського суду Одеської області від 06.05.2016р. та від 15.06.2016р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та Одеську міську раду.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30 червня 2016р. (суддя Зайцев Ю.О.) позов Управління задоволено та зобов'язано ФОП ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2 253,81м.кв, на користь Одеської обласної ради шляхом знесення самочинно збудованих споруд та приведення до первинного її стану згідно з технічним паспортом від 27.09.2010р., а також на користь позивача стягнуто витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн..
Не погоджуючись з означеним рішенням господарського суду, ФОП ОСОБА_3 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 30.06.16р. скасувати та прийняти нове, яким відмовити Управлінню у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, скаржник просить витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Скаржник вважає, що вказане рішення підлягає скасуванню, оскільки є необґрунтованим, винесеним внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин справи.
Відповідач стверджує, що суд безпідставно не задовольнив його клопотання, яке ним окремо заявлено і до суду апеляційної інстанції, про зупинення провадження в даній справі до розгляду Одеським окружним адміністративним судом адміністративної справи №815/2549/16 за його позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування акту, припису та протоколу про порушення у сфері містобудівельної діяльності, що складені третьою особою за підсумками проведеної позапланової перевірки на спірному об'єкті і є єдиними доказами причетності відповідача до його забудови.
Крім того, ФОП ОСОБА_3 наполягає на тому, що споруди, які розміщені по АДРЕСА_1 є тимчасовими, тобто малими архітектурними формами, тому не відносяться до об'єктів нерухомого майна і не є об'єктами будівництва за визначенням ДБН А.2.2:2012 "Склад і зміст проектної документації на будівництво", тому на них не поширюється дія ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» і тому відсутні підстави для тверджень, що вказана земельна ділянка є самовільно зайнятою.
Скаржник також вважає, що позивачем не було надано належних доказів того, хто є законним власником або користувачем земельної ділянки по вул. АДРЕСА_1, а судом це не було з'ясовано, хоча предметом позову є зобов'язання звільнити самовільно зайняту ділянку.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні представник Управління спростовував її доводи та просив залишити без змін рішення господарського суду першої інстанції.
Клопотання скаржника про зупинення провадження в справі колегія суддів відхиляє, як не обґрунтоване, оскільки не вбачає відсутності можливості вирішення даної справи до розгляду адміністративного спору відповідача з 3-ю особою і відповідно підстав для зупинення провадження у справі, встановлених ст. 79 ГПК України
Розглянувши матеріали справи, пояснення представників сторін, доводи апеляційної скарги та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Одеській обласній раді на підставі свідоцтва про право власності від 15.10.2010р., серія НОМЕР_1, належить право власності на об'єкт, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 2 253,81м.кв, який складається з будівель літ."А"-"М", відображених у технічному паспорті від 27.09.2010р. /а.с.17/.
Відповідно до зазначеного технічного паспорту об'єкт складається з нежитлових будівель площею 2253,81кв.м., земельної ділянки під двором площею 5006,71кв.м. та земельної ділянки під земельними насадженнями площею 5160,28кв.м. /а.с.145-167/. Таким чином, законним користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 є Одеська міська рада і протилежні твердження скаржника не підтверджені документально, тому колегія їх до уваги не приймає.
Позивач, здійснюючи повноваження з контролю за ефективним і раціональним використанням майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким здійснює Одеська обласна рада, покладені на Управління відповідним Положенням, затвердженим рішенням Одеської обласної ради №109-V від 10.11.06р. з наступними змінами та доповненнями, провів обстеження об'єктів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Перевіркою встановлено, що на території з боку АДРЕСА_1 будуються альтанки різної висотності із самовільним зайняттям земельної ділянки орієнтовною загальною площею 2000кв. м..
У відповідності до звернення Управління обласної ради з майнових відносин департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області проведено позапланову перевірку, за результатами якої головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок ОСОБА_4 у присутності забудовника ОСОБА_3 складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.03.2016р., який останнім підписаний без будь-яких зауважень /а.с. 18-21/.
В акті зазначено, що ФОП ОСОБА_3 без отримання вихідних даних на проектування, без розроблення та належним чином затвердження проектної документації, без отримання у власність земельної ділянки було розпочато виконання будівельних робіт з будівництва двоповерхових споруд із дерев'яних конструкцій, а також розпочато будівельні роботи на території декоративного саду з будівництва споруди невідомого призначення (влаштовано фундамент та кам'яні стіни, встановлені метало пластикові конструкції, всередині споруди виконувались роботи по зведенню конструкції із цегли) без отримання права на їх виконання, чим порушено ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".
Крім того, в акті зазначено, що ОСОБА_3 повідомив посадову особу департаменту про те, що він є керівником проекту "Ярмарки у благодійних цілях за адресою: АДРЕСА_1", а також те, що листом вхід № 1811 від 30.03.16р. ОСОБА_3 повідомив, що ним розпочато виконання робіт по благоустрою території, зведені споруд, некапітальних будівель для експлуатації ярмарки та звернувся щодо надання роз'яснень стосовно отримання дозвільної документації та введення в експлуатацію споруд.
Приписом департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 31.03.2016р. /а.с. 22-26/, виданим ОСОБА_3, вимагалось зупинити виконання будівельних робіт та усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 4.05.16р..
Відповідно до наказу Управління від 30.05.2016р. за № 43 створено комісію з обстеження самочинно збудованих споруд, за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 63/.
30.05.2016р. зазначеною комісією проведено обстеження території, на якій розташовані об'єкти спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області - не житлові будівлі та споруди (АДРЕСА_1) та складено акт обстеження самочинно збудованих споруд, які розташовані по зазначеному адресу /а.с. 64-65/, в якому міститься опис самочинно збудованих споруд з додатком численних їх фотографій /а.с. 66-91/.
Згідно п. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
ФОП ОСОБА_3 не представлено докази відведення йому земельної ділянки для улаштування ярмарки за адресою: АДРЕСА_1.
Ст. 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Задовольняючи позов в повному обсязі місцевий господарський суд цілком обгрунтовано послався на приписи ч. 2 ст. 376, ст. 391 ЦК України та визнав доведеним факт здійснення ФОП ОСОБА_3 самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1
Той факт, що ФОП ОСОБА_3 були оскаржені до Одеського окружного адміністративного суду акт, припис та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не впливає на розгляд даного спору, оскільки, як вище зазначено, це не єдині докази вчинення відповідачем порушення прав власності Одеської обласної ради.
Щодо тверджень ФОП ОСОБА_3, що споруди, що будуються по АДРЕСА_1 не є капітальними і не відносяться до об'єктів нерухомого майна і не є об'єктами будівництва в розумінні ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», то у судової колегії відсутні підстави для подібних висновків, але в будь-якому випадку скаржником не надано доказів розташування цих об'єктів на земельній ділянці за зазначеною адресою.
За таких обставин, рішення Господарського суду Одеської області від 30.06.2016 року є обгрунтованим, отже його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 - без задоволення.
Згідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати скаржника за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 30 червня 2016 року у справі №916/1017/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до ст. 110 ГПК України може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови станову складено 15.08.2016р.
Головуючий суддя Г.П. Разюк
Суддя В.М. Головей
Суддя В.А. Лисенко