10 серпня 2016 року справа № 335/5182/16-а (2-а/335/157/2016)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,
суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу поліцейського роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Запоріжжі рядової поліції Альошиної Марії Олександрівни на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2016 року у справі № 335/5182/16-а (2-а/335/157/2016) за позовом ОСОБА_2 до поліцейського роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Запоріжжі Альошиної Марії Олександрівни про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії поліцейського роти № 3 батальйону № 3 УПП у м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Альошиної М.О. щодо складення постанови Серія ПС2 № 382454 від 06.05.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП та скасувати вказану постанову.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2016 року адміністративний позов задоволено та закрито провадження у справі. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем всупереч вимогам частини 5 статті 258 КУпАП постанову у справі винесено без складання протоколу, чим грубо порушено права позивача.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
06.05.2016 року поліцейським роти № 3 батальйону № 3 УПП у м. Запоріжжі Альошиною М.О. винесено постанову серії ПС2 № 382454, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що о 18 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем марки HYNDAY GETZ державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на перехресті проспекту Соборного та вулиць Української, Горького в місті Запоріжжя на вимогу дорожнього знаку «Напрямки руху по смугам» зі смуги, яка вказує рух прямо, здійснив поворот ліворуч, чим порушив вимоги знаку 5.16, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с. 8)
При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги в русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до Правил дорожнього руху, дорожній знак 5.16 "Напрямки руху по смугах" показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано суду жодних доказів в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують порушення позивачем Правил дорожнього руху, наявність в його діях складу правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови (фото, відеозапис тощо).
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, оскільки доказів вини позивача у правопорушенні, відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано, колегія суддів приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про неправомірність складеної відносно останнього постанови про накладення адміністративного стягнення.
Разом з тим колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно обов'язку відповідача скласти протокол адміністративного правопорушення з огляду на наступне.
Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» ст. 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місті вчинення правопорушення.
Так, відповідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Крім того, вказаним Законом перше речення частини 5 статті 258 КУпАП, а саме, «якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1853 цього Кодексу» доповнено словами «та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі».
Таким чином, у зв'язку із внесеними змінами до КУпАП у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху протокол про адміністративне правопорушення не складається, а відтак поліцейський роти № 3 батальйону № 3 УПП у м. Запоріжжі Альошина М.О. в цій частині діяла відповідно до вимог чинного законодавства і винесла оскаржувану постанову у встановленому законом порядку без складання протоколу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно по суті прийняв рішення про задоволення позову, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим постанова суду підлягає зміні в частині обґрунтування мотивів прийнятого рішення.
За таких обставин керуючись ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу поліцейського роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Запоріжжі Альошиної Марії Олександрівни задовольнити частково.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2016 року у справі № 335/5182/16-а (2-а/335/157/2016) змінити в частині обґрунтування мотивів прийнятого рішення.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.Ю. Чумак
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: І.В. Юрко