79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" серпня 2016 р. Справа № 914/4429/15
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Костів Т.С.
суддів Марко Р.І.
ОСОБА_1
при секретарі Кобзар О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Краківський ринок”, м. Львів, вх. №01-05/1711/16 від 05.04.2016 року
на рішення господарського суду Львівської області від 14.03.2016 року
у справі № 914/4429/15
за позовом: Комунальної 3-ої міської клінічної лікарні, м. Львів
до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Краківський ринок”, м. Львів
про: стягнення 593 812, 24 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_3В - представник на підставі довіреності б/н від 03.11.2015 року;
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови
рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.2016 року у справі №914/4429/15 (суддя Манюк П.Т.) позовні вимоги Комунальної 3-ої міської клінічної лікарні, до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Краківський ринок”, про стягнення 593 812, 24 грн. - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Краківський ринок” на користь Комунальної 3-ї міської клінічної лікарні, суму в розмірі 563 105, 61 грн., з яких: 314 165, 12 грн.- заборгованості з орендної плати; 216 194, 66 грн. - інфляційних втрат; 24 424, 08 грн. - 3% річних; 8 321, 75 грн. - судового збору. Провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 39 028,38 грн.-припинено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.2016 року у справі №914/4429/15, відповідач - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Краківський ринок”, - подав апеляційну скаргу.
Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі зазначає про те, що рішенням господарського суду Львівської області від 01.08.2012 року у справі № 5015/2286/12, що залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 10.4.2013 р. по справі 5015/2286/12 встановлено, що з моменту створення у 2003 році нової речі права позивача не порушувались, так як він безперешкодно користувався новоствореним приміщенням по травень 2011 р.. Встановлено також, що відповідач створив нову річ в грудні 2003 р. у зв'язку з чим набув права власності на приміщення в окремо стоячій будівлі колишнього гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта,6 загальною площею -933,9 м2 в розмірі 77/100. Також з укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 01.05.2001 року вбачається, що строк його дії закінчився 01.05.2011 року, що створило перешкоду позивачу використовувати новостворену річ. Лікарня є установою, а не підприємством. А тому у відповідності до розпорядження Львівської ОДА "Про затвердження Положення про порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів на території Львівської області" спірні приміщення не потребували введення в експлуатацію технічною комісією і право власності відповідно виникало з моменту створення. Відповідно договір оренди на підставі ст. 291 ГКУ, ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» припинився. Відповідно до ст. 606 ЦК України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. у справі № 914/4429/15 та відмовити у позові.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2016р. справу №914/4429/15 призначено судді-доповідачу ОСОБА_4 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Малех І.Б..
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 26.04.2016 р..
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 р. та від 24.05.2016 року розгляд справи відкладався з підстав викладених у них.
Розпорядженням керівника апарату суду № 261 від 06.06.2016 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_1 проведено автоматизовану зміну складу колегії суддів.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.06.2016р. справу №914/4429/15 призначено судді-доповідачу ОСОБА_4 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Галушко Н.А..
В судовому засіданні 07.06.2016 року оголошувалась перерва по справі до 12.07.2016 року.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 року розгляд справи було відкладено на 02.08.2016 року.
Розпорядженням керівника апарату суду від 02.08.2016 року №439 справу №914/4429/15 призначено до повторного автоматизованого розподілу у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Галушко Н.А..
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів судову справу №914/4429/15 від 02.08.2016 року, розприділили головуючому судді Костів Т.С.. та іншим суддям, саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_1.
Ухвалою суду від 02.08.2016 року розгляд справи відкладався на 08.08.2016 року.
Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.
В судове засідання 08.08.2016 року з'явився представник апелянта, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, з підстав наведених у ній, надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. 28.07.2016 року представником позивача на адресу суду було подано клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі до вирішення по суті пов'язаної з даною господарською справою адміністративної справи № 813/1756/16 за позовом Комунальної 3-ої міської клінічної лікарні до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Львівької міської ради про скасування рішення від 09.03.2012 року про державну реєстрацію права спільної часткової власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Краківський ринок” на 77/100 частин будівлі колишнього гінекологічного відділення (літера ,,Б-2'') загальною площею 933,9 кв.м. на вул ОСОБА_6,6 у м.Львові. (вх.№01-05/3732/16 від 28.07.2016 року). Колегія суддів, порадившись на місці вирішила відмовити у задоволені даного клопотання у зв'язку із його необгрунтованістю.
Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:
01.05.2001 року між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення № 0740-В.
Відповідно до п. 1.1 договору позивач надає, а відповідач приймає в орендне користування окремо стоячу будівлю колишнього гінекологічного відділення лікарні за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6, загальною площею 962,1 м. кв., з них підвал - 157,7 кв.м., 1-й поверх - 442,3 кв.м., 2-й поверх - 389,6 кв.м. (згідно поверхневого плану, що є невід'ємною частиною договору) для використання у господарській діяльності під складські приміщення.
Відповідно до п. 2.1 договору приміщення, вказані в п. 1 договору, надаються відповідачу в орендне користування на умовах цього договору терміном на 10 років з 01.05.2001 року по 01.05.2011 року.
Згідно п. 4.1 договору, орендна плата розраховується згідно постанови КМУ від 19.01.2000 року № 75. Розмір орендної плати визначається за формулою: оплата річна 333498*10 % = 33 349,80 грн.; оплата в місяць 33349,80 : 12 = 2779,15 грн.; за 1 кв.м. 2779,15 : 962,1 = 2,89 грн. Орендар сплачує за 1 кв.м. 2,89 грн. в місяць, податок на додану вартість та відшкодовує податок на землю згідно чинного законодавства відповідно до довідки земельно-кадастрового відділу міської ОСОБА_5.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць та індексу інфляції за поточний місяць.
Підпунктом 3.3.3 п. 3.3 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний регулярно, один раз в місяць, не пізніше 10 числа наступного місяця, сплачувати орендну плату, комунальні послуги, ПДВ, податок на землю згідно виставлених рахунків. Підпунктом 3.3.6 п. 3.3 договору сторони погодили, що після закінчення строку дії договору оренди, відповідач зобов'язується повернути позивачу об'єкт оренди за актом прийому-передачі у стані, в якому він буде знаходитись на момент припинення договору оренди.
При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом. Приписами ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк та згідно із ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлено договором найму. Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ч.2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Згідно із ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Як зазначено у ч. ч. 3, 4 п. 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 12 “Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна”, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Водночас у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму. Таким чином, підставою для припинення зобов'язання відповідача сплачувати позивачу орендну плату за користування орендованим майном, є підписання акту приймання-передачі приміщення.
Судом першої інстанції підставно встановлено, що відповідач не повернув орендованого приміщення згідно акту приймання-передачі та продовжує надалі ним користуватись.
Відповідно до рішення господарського суду Львівської області від 01.08.2012 року у справі № 5015/2286/12, з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 року у справі № 5015/2286/12, на яку покликається скаржник, визнано право спільної часткової власності Львівської міської ради та ТзОВ “Краківський ринок” на окремо стоячу будівлю колишнього гінекологічного відділення за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6, загальною площею - 933,9 м.кв., в наступних частках - 77/100 за ТзОВ “Краківський ринок” та 23/100 - за Львівською міською радою. Вказане рішення набрало законної сили 10.04.2013 року. Відповідно до імперативних приписів ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд першої інстанції при вирішенні спору в частині оцінки посилань скаржника на те, що він в грудні 2003 р. створив нову річ - приміщення в окремо стоячій будівлі колишнього генікологічного відділення лікарні за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6, що позначені на плані літерою Б-2, загальною площею 933, 9 кв.м., у зв'язку з чим набув на неї права спільної часткової власності, що в свою чергу є підставою для припинення зобов'язань в частині сплати орендної плати, не прийняв їх до уваги виходячи з того, що позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості відповідача по сплаті орендної плати за 2013 р. враховано набуття ТзОВ “Краківський ринок” права спільної часткової власності на 77/100 приміщення з 10 квітня 2013 р., оскільки заборгованість по орендній платі з вказаного періоду розраховувалася позивачем з врахуванням частки 23/100, яка не належить відповідачу на праві власності, однак якою він користується, а стверджувана дата фактичного створення нового приміщення не є доказом дати набуття права власності на нього.
Однак, як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 08.06.2016 р. у справі № 914/1899/15 між тими ж сторонами, виходячи з системного аналізу змісту ст.ст.182,331,358,606,770,778 ЦК України та враховуючи преюдиціальний факт правомірного набуття орендарем права спільної часткової власності на об'єкт оренди за результатами здійснених за згодою орендодавця невід'ємних поліпшень (частка товариства становить 77/100 об'єкта нерухомості), колегія суддів не виключає наявність достатніх правових підстав вважати, що зобов'язання сторін за договором оренди № 0740-В від 01.05.2011 припинилися в березні 2012 року, в зв'язку з переходом права на орендоване майно до інших осіб, а саме ТОВ "Краківський ринок" та Львівської міської ради, як співвласників, що володіють частками 77/100 та 23/100 відповідно. Такі обставини були встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 у справі №914/1899/15.
Крім того, слід також зазначити, що відповідно до ч.ч.1,2 ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. З огляду на те, що за змістом ч.1 ст.364, ч.2 ст.367 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, а у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Колегія суддів вважає, що Львівська міська рада, як співвласник з часткою 23/100 в спірній будівлі, має право вимагати від відповідача, як іншого співвласника, плати за користування нежилими приміщеннями площею, еквівалентною її частці (23/100), лише у разі виділу своєї частки в натурі або поділу спільного майна в натурі між співвласниками. Однак, така частка не виділялась.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 4 ст.778 ЦК України передбачено, що у разі якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Аналогічні положення містить ч.1 ст.23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно яких, в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.
Беручи до уваги вищевикладене, з врахуванням заяви позивача про відмову від частини позовних вимог, суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. У встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення були доведені суду належними доказами.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а відтак, рішення господарського Львівської області від 14.03.2016 р. у справі № 914/4429/15 у відповідності до ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Львівський апеляційний господарський суд , -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Краківський ринок”, м. Львів, вх. №01-05/1711/16 від 05.04.2016 року-задоволити.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 14.03.2016 року скасувати. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
3. Стягнути з Комунальної 3-ої міської клінічної лікарні (79016, вул.Озаркевича,2, м.Львів, код ЄДРПОУ 01996645) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Краківський ринок” (79007, вул. Базарна,11, м.Львів, код ЄДРПОУ 25228715)-9797,90 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.
4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
5.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.
Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 15.08.2016 року.
Головуючий-суддя Костів Т.С.
Суддя Марко Р.І.
Суддя Малех І.Б.