Справа № 761/10659/16-а
Провадження № 2-а/761/186/2016
28 липня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Волошина В.О.
при секретарі: Анісковець Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції Гапонюка Валентина Станіславовича про визнання дій незаконними; скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В березні 2016р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до інспектора ПП в м. Києві Гапонюка В.С. (далі по тексту - відповідач), в якому просила суд: визнати дії відповідача незаконними; скасувати постанову серії ПС2 № 798936 від 05 березня 2016р.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що її було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку, постанова прийнята з порушенням її прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 05 березня 2016р. о 22 год. 20 хв. позивачка здійснила зупинку в зоні дії знаку 3.34 «зупинка заборонена», чим порушила п. 15.9 Правил дорожнього руху України (далі по тексту - ПДР України), за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивачка не визнала порушення, що ставилось їй за вину, зазначила, що не порушувала ПДР України, більш того, просила відповідача при розгляді питання про притягнення її до адміністративної відповідальності надати їй змогу скористатись правом на правову допомогу, однак, відповідач не звернув уваги на дане прохання.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач про час та місце розгляду справи оповіщався в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, поважності причин неявки до суду не повідомив, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 05 березня 2016р. відповідач виніс відносно позивачки постанову, якою притягнув останню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що позивачка 05 березня 2016р. о 22 год. 20 хв. здійснила зупинку в зоні дії знаку 3.34 «зупинка заборонена», чим порушила п. 15.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Згідно ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Разом з тим, в порушення вимог ст. 283 КУпАП постанова щодо притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП містить невірний опис обставин, установлених при розгляді справи, зокрема щодо зупинки, конкретного виду правопорушення та дії знаку.
Відповідно до п. 1.10 Постанови КМУ «Про правила дорожнього руху» від 10 жовтня 2001р. № 1306 зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо), стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Згідно фактичних обставин у даній справі мала місце стоянка автомобіля позивачки, а не зупинка.
Отже, посилання відповідача у постанові, що оскаржується, на факт порушення позивачкою п. 15.9 ПДР України є незаконним, оскільки вказаний пункт регулює питання заборони зупинки, а не стоянки автомобіля.
Крім того, відповідачем не зазначено підпункту п. 15.9 ПДР України, тобто не визначено конкретний вид порушення, який вчинила позивачка.
Водночас, позивачкою не було порушено також жодного з підпунктів (від «а» до «є») п. 15.10 ПДР України, які передбачають заборону стоянки, оскільки автомобіль позивачки було залишено на краю тротуару, де для руху пішоходів залишалося не менше 2 м., що відповідно до пп. «в» п. 15.10 ПДР України не є порушенням правил стоянки.
В постанові про адміністративне правопорушення відповідач посилається на порушення правил зупинки, що регулюється знаком 3.34 Розділу 3 «Заборонені знаки» ПДР України.
Відповідно до Глави 33 ПДР України Розділу 3 «Заборонені знаки» дія знаків 3.9, 3.10, 3.34 - 3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені, і діє від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним.
Враховуючи, що напрям руху по Алеї Героїв Небесної Сотні в м. Києві на сьогоднішній день є одностороннім, тобто від вул. Інститутської в напрямку вул. Хрещатик та як вбачається з фотокопій з місця складання постанови про адміністративне правопорушення, доданих позивачкою до матеріалів справи, автомобіль позивачки знаходився у крайній лівій смузі дороги з одностороннім напрямком руху поза дією знаку «зупинка заборонена».
Статтями 30, 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом. Поліція може застосовувати такий превентивний захід як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно позивачки не було додано жодного доказу, на якому ґрунтувався висновок про вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, не зазначено яким чином фіксувалось порушення ПДР України, не додано копії відеозапису та не зазначено мотиви відхилення доказів та доводів позивачки, наявність чи відсутність свідків правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним та обґрунтованим і не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищезазначені обставини, а також те, що згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи позивачки і вважає за можливе покласти їх в основу постанови суду, оскільки відповідачем останні не спростовані, у зв'язку з чим, суд вважає, що відповідач діяв протиправно, притягнувши позивачку до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 17, 19, 69, 71-73, 86, 94, 102, 158-163, 167, 171-2, 185, 186 КАС України; ст.ст. 213, 247, 254-256, 268, 293 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції Гапонюка Валентина Станіславовича про визнання дій незаконними; скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати дії інспектора патрульної поліції Гапонюка Валентина Станіславовича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП на підставі постанови серії ПС2 № 798936 від 05 березня 2016р. незаконними.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 798936 від 05 березня 2016р., винесену відносно ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження по адміністративній справі відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою суду за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: