Справа № 761/26127/15-ц
Провадження № 2/761/1673/2016
14 липня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Волошина В.О.
при секретарі: Анісковець Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно - інвестиційна компанія» про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно - інвестиційна компанія» про визнання поруки припиненою, -
В вересні 2015р. позивач ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просив суд: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором фінансового лізингу № 00003829 від 30 листопада 2011р. (далі по тексту - договір лізингу) у сумі 75474,63 грн., а також понесені судові витрати.
Судом до участі у справі, в якості третьої особи було притягнуто ТОВ «Українська торгівельно - інвестиційна компанія».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30 листопада 2011р. між позивачем та третьою особою було укладено договір лізингу, відповідно до умов якого об'єктом лізингу виступав автомобіль «VW CaddyGP Kombi» 2.0 І TDI, 2011р. виробництва, шасі НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, лізингоодержувач придбаває об'єкт лізингу після завершення погодженого строку лізингу за купівельною ціною, визначеною лізингодавцем, поручитель відповідач, вартість об'єкту лізингу склала еквівалент 24500,0 дол. США.
У зв'язку з тим, що третя особа свої зобов'язання за договором лізингу не виконує в повному обсязі, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом до відповідача, як поручителя за договором лізингу для захисту своїх порушених прав.
В свою чергу, відповідач в порядку ст. 123 ЦПК України звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з зустрічним позовом до позивача за первісним позовом, в якому просив суд: відмовити в задоволенні первісного позову; визнати поруку за договором лізингу припиненою, на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2016р. судом було прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.
Судом до участі у справі, в якості третьої особи за зустрічним позовом було притягнуто ТОВ «Українська торгівельно - інвестиційна компанія».
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом заявлені первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених в первісному позову, просив суд його задовольнити, наголошуючи, що третя особа має заборгованість за договором лізингу, а тому вимоги до відповідача за первісним позовом, як поручителя є правомірними. Просив суд залишити без задоволення зустрічний позов, як безпідставний та необґрунтований.
Представник відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом, і який представляє інтереси третьої особи, як за первісним, так, і за зустрічним позовами заперечив проти задоволення первісного позову, зазначаючи, що рішенням Господарського суду м. Києва від 14 березня 2016р., яке набрало законної сили, встановлено, що третя особа немає заборгованості перед позивачем за первісним позовом, а тому вимоги позивача за первісним позовом до відповідача за первісним позовом є безпідставними, наполягав на задоволенні зустрічного позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що первісний і зустрічний позови не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом , і не оспорювалося представниками сторін в судовому засіданні, 30 листопада 2011р. між позивачем за первісним позовом (лізингодавець) та ТОВ «Українська торгівельно-інвестиційна компанія» (лізингоодержувач) було укладено договір лізингу, відповідно до умов якого об'єктом лізингу виступав автомобіль «VW CaddyGP Kombi» 2.0 І TDI, 2011р. виробництва, шасі НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, лізингоодержувач придбаває об'єкт лізингу після завершення погодженого строку лізингу за купівельною ціною, визначеною лізингодавцем, відповідач за первісним позовом, вартість об'єкту лізингу склала еквівалент 24500,00 дол. США, авансовий платіж еквівалент 4900,0 дол. США, обсяг фінансування еквівалент 19600,0 дол. США, залишкова вартість еквівалент 0,00 дол. США, кількість лізингових платежів: 60, строк лізингу (місяців): 60, лізинговий платіж еквівалент 581,58 дол. США, адміністративний платіж еквівалент 367,50 дол. США, процентна ставка змінна відповідно до п.6.4.2 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.
Додатком до договору лізингу визначено Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу.
Об'єктом лізингу за договором визначено транспортний засіб «VW CaddyGP Kombi» 2.0 І TDI, 2011р. виробництва, номер кузова № WV 2ZZZ2KZCX051460 (далі по тексту - об'єкт лізингу).
Відповідно до п.3.3. додатку до договору лізингоодержувач користується об'єктом лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями чинного українського законодавства та забезпечує експлуатацію об'єкта лізингу у відповідності до цього контракту.
Пунктом 3.4. додатку до договору сторони погодили, що після завершення строку лізингу за контрактом лізингоодержувач придбаває об'єкт лізингу у Порше Лізинг Україна за купівельною ціною, що буде визначена Порше Лізинг Україна з урахуванням виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів та інших платежів, які підлягають здійсненню за цим контрактом. За умови повної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів та інших платежів, що підлягають виплаті за цим контрактом, Порше Лізинг Україна приймає рішення про визначення купівельної ціни у розмірі вартості об'єкта лізингу, як це визначено у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), а сплачені лізингоодержувачем авансовий платіж та платежі, що відшкодовують частину вартості об'єкта лізингу, будуть зараховані у сплату купівельної ціни. У разі неповної сплати лізингоодержувачем будь-яких платежів за контрактом, розмір купівельної ціни буде відповідним чином збільшений.
Звертаючись до суду з первісним позовом, позивач зазначав, що третя особа не належним чином виконує свої зобов'язання за договором лізингу, у зв'язку з чим має заборгованість у сумі 75474.63 грн., і яка складається: 10543,25 грн. - сума заборгованості за лізинговими платежами, 1792,35 грн. - інфляційні втрати; 3% річних у розмірі 136,92 грн.; 456,39 грн. - сума пені за прострочення виконання зобов'язання; 10841,6 грн. - витрати позивача за первісним позовом згідно з п.п. 2, 6.1 Загальних умов договору лізингу; 44317,61 грн. - сума витрат згідно з п. 12.9 Загальних умов договору лізингу (упущена вигода); 1386,51 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами; 6000,0 грн. - витрати на оплату правової допомоги, оскільки відповідач за первісним позовом є поручителем, повинен нести солідарну відповідальність за договором лізингу.
У відповідності з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14 березня 2016р. по справі № 910/97/16, яке набрало законної сили (постанова Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2016р.), в задоволенні позову ТОВ «Порше Лізинг Україна» до ТОВ «Українська торгівельно-інвестиційна компанія» про стягнення заборгованості за договором про фінансовий лізинг №00003829 від 30 листопада 2011р. - відмовлено, при цьому зазначеним рішенням суду встановлено, що лізингоодержувач належним чином виконує свої зобов'язання перед лізингодавцем за зазначеним договором лізингу, і в нього відсутня заборгованість.
Враховуючи аналогічний предмет позову за зазначеною справою № 910/97/16, і справою, яка перебуває в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва, а також беручи до уваги, що в судовому засіданні на спростування зазначених фактів, представником позивача за первісним позовом не надано жодних належних і допустимих доказів, суд не вбачає правових підстав для задоволення первісного позову.
За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Звертаючись до суду з зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом, з посиланням на норми вищенаведеного положення ч. 4 ст. 559 ЦК України, та зазначаючи, що з вимогою про сплату заборгованості відповідач за зустрічним позовом звернувся до нього 17 лютого 2015р. і запропонував здійснити сплату заборгованості протягом трьох днів з моменту надіслання вимоги. На думку сторони позивача за зустрічним позовом перебіг строку розпочався з 20 лютого 2015р., і повинен був закінчитись 20 серпня 2015р., а враховуючи час звернення позивача за первісним позовом з вказаним первісним позовом позивач за зустрічним позовом вважає, що порука припинилась 20 серпня 2015р.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, враховуючи обставини встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 14 березня 2016р. по справі № 910/97/16, яке набрало законної сили, суд не вбачає правових підстав для задоволення зустрічного позову, з підстав зазначених ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Керуючись 8, 10, 11, 57 - 61, 88, 179, 208, 209, 212 -215, 218, 223, 294, 360-7 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 525, 526, 553, 559, 610, 612, 806 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно - інвестиційна компанія» про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу та зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно - інвестиційна компанія» про визнання поруки припиненою - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скаргипротягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: