Справа № 761/14633/15-ц
Провадження № 4-с/761/219/2016
22 липня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Анісковець Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, на дії старшого державного виконавця Ковпаківського Відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Пампури Ю.В. про зобов'язання вчинити дії та скасування постанови, -
В травні 2016р. заявниця ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із скаргою на дії державного виконавця Ковпаківського ВДВС Сумського міського управління юстиції Пампури Ю.В., в якій просила суд: визнати незаконними дії старшого державного виконавця Ковпаківського ВДВС Сумського МУЮ Пампури Ю.В.; скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 09 березня 2016р., а виконавчий лист № 2-4824/2000 від 22 серпня 2014р. повернути до Ковпаківського ВДВС Сумського МУЮ для подальшого виконання.
Свої вимоги заявниця обгрунтовувала тим, що 09 березня 2016р. старшим державним виконавцем Пампурою Ю.В. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 44869518 та було повернуто до Шевченківського районного суду м. Києва виконавчий лист № 2-4824/2000 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини. Підставою для винесення такої постанови, державним виконавцем зазначено, що виконавчий лист № 2-4824/2000 не підлягає виконанню на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2015р. по справі № 761/14633/15-ц. Вважає, що постанова є незаконною і суперечить положенням Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець при наявності заборгованості по аліментах за виконавчим листом № 2-4824/2000 не мав підстав закінчувати дане виконавче провадження.
Заявник в судове засідання не з'явилась, подала через канцелярію суду заяву про розгляд скарги в її відсутності, вимоги скарги підтримує та просить її задовольнити.
Старший державний виконавець Ковпаківського ВДВС Сумського МУЮ Пампура Ю.В. в судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмові заперечення в яких просив провести розгляд справи в його відсутності, вимоги скарги не визнає, оскільки постанову про закінчення виконавчого провадження прийняв у відповідності до вимог закону. Просив у задоволенні скарги відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явились, тому відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу. В межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 24 вересня 2014р. державним виконавцем ВДВС Сумського МУЮ Стрельніковою Т.О. було відкрито виконавче провадження на підставі дублікату виконавчого листа виданого Шевченківським районним судом м. Києва від 22 серпня 2014р. у справі № 2-4824/2000 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів в розмірі ? частини усіх видів прибутку щомісячно, але не менше ніж ? неоподаткованого мінімуму громадян, на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та до її повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Заявниця в обґрунтування скарги зазначає, що державний виконавець в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» безпідставно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження при наявності у боржника заборгованості по аліментах.
Відповідно до положень ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Згідно п. 4) ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», підставою для закінчення виконавчого провадження є скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Судом встановлено, що Шевченківським районним судом м. Києва 25 листопада 2015р. ухвалено рішення, яким було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, та присуджено до стягнення з останнього аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 1000,0 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття починаючи з 25 листопада 2015р. У даному рішенні було зазначено, що з часу ухвалення рішення не підлягає виконанню рішення лише в частині щомісячних платежів по виконавчому листу, виданого Шевченківським районним судом м. Києва за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2000р. по цивільній справі № 2-4824/2000.
Згідно ч.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Разом з тим, 09 березня 2016р. державним виконавцем Ковпаківського ВДВС Сумського МУЮ було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 44869518 з підстав визначених п.4) ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, що виконавчий документ не підлягає виконанню так як наявне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2015р. по справі № 761/14633/15-ц (а.с.4). При цьому в даній постанові зазначено, що заборгованість по аліментах станом на 25 листопада 2015р. становить 1623,38 грн.
На думку суду, дана постанова державним виконавцем була прийнята з порушення зазначених вище норм Закону, оскільки рішення суду від 25 листопада 2015р. не скасовувало рішення суду від 06 жовтня 2000р., а лише було зазначено про припинення нарахування щомісячно аліментів в розмірі 8,5 грн. Заборгованість, яка існувала по аліментах даним рішення не скасовувалась, а отже в цій частині у державного виконавця не було підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки воно не виконано.
Надані державним виконавцем письмові заперечення та додатки до нього не спростовують доводів скаржника, а тому судом до уваги не приймаються.
Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку, що державний виконавець в порушення ч. 2 ст.11, п. 4) ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про закінчення виконавчого провадження безпідставно при наявності заборгованості по аліментах повернув до суду виконавчий лист № 2-4824 від 22 серпня 2014р. виданий Шевченківським районним судом м. Києва.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
На підставі викладеного вище, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить висновку, що дії державного виконавця Пампури Ю.В. при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа до суду, який його видав, не відповідають вимогам ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», тому є неправомірними, що є підставою для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст.14, 57-60, 209, 212-214, 383-386 ЦПК України, ст. 6, 11, 49 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Скаргу ОСОБА_1, на дії старшого державного виконавця Ковпаківського Відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Пампури Ю.В. про зобов'язання вчинити дії та скасування постанови - задовольнити.
Визнати дії старшого державного виконавця Пампури Ю.В. Ковпаківського Відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції при винесенні постанови від 9 березня 2016р. про закінчення виконавчого провадження - протиправними.
Скасувати постанову від 09 березня 2016р. про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу № 2-4824/2000 від 22 серпня 2014р. винесену старшим державним виконавцем Пампурою Ю.В. Ковпаківського Відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції та повернути виконавчий лист № 2-4824/2000 від 22 серпня 2014р. виданий Шевченківським районним судом м. Києва для подальшого виконання.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: