Справа № 212/453/16-ц
2/212/956/16
09 серпня 2016 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Колочко О.В.,
секретарі судового засідання - Деменко А.С.,
за участі:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди,
28 січня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом (який згодом уточнила, остання редакція від 07 червня 2016 року) до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. 23.10.2015 квартиру позивача було затоплено водою з вини мешканців квартири АДРЕСА_2, розташованої поверхом вище. В зазначеній квартирі постійно проживає ОСОБА_3, тоді як власником квартири являється ОСОБА_4 04.11.2015 ТОВ «Житлокомцентр» складено Акт про залиття, в якому причиною залиття квартири зі слів мешканки квартири 27 ОСОБА_3 зазначено несправність вентиля холодного водопостачання внутриквартирної розводки. Внаслідок залиття було пошкоджені матеріали оздоблення стелі житлової кімнати, вбиральні, також стелі та сні кухні. Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі, визначеному оцінювачем - 2808 грн., витрату по оплаті відправлення претензії відповідачу ОСОБА_3 в сумі 14,03 грн., 1000 грн. - витрати по оплаті оцінки розміру матеріальної шкоди та витрати по сплаті судового збору в розмірі 551, 20 грн.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з наведених у ньому підстав.
Відповідача ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала, пояснивши суду, що вона не є власником квартири, в якій відбулося залиття, але користується нею протягом дев'яти років, дійсно 23 жовтня 2015 року в будинку № 6 по вулиці Ігнатьєва було відключено водопостачання, вона не дочекавшись включення вийшла приблизно на 15 хвилин, а коли повернулася побачила, що на кухні зірвало кран і тече вода, перекрила воду, почала прибирати, коли зайшла ОСОБА_1 і повідомила,
що її квартиру залито. Сам факт залиття квартири відповідач не заперечувала, але вважала, що таке може статися з будь-ким, з її боку не було умислу на залиття квартири, заперечила проти суми позову, вважає її завищеною. Вона пропонувала позивачу своїми власними силами допомогти зробити ремонт, однак позивач відмовилася.
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала, пояснила суду, що являється власником квартири, однак фактично володіє квартирою ОСОБА_3, вважає суму відшкодування шкоди завищеною.
Свідок ОСОБА_6 суду показала, що в жовтні 2015 року вона була в квартирі позивача. В квартирі була залита кухня, килими були зняти. Зі слів позивача знає, що її квартиру залили сусіди з квартири, розташованої зверху. На теперішній час ремонт в квартирі не зроблений.
Свідок ОСОБА_7 суду показав, що восени 2015 року йому подзвонила ОСОБА_3 і попросила прийти допомогти, пояснивши, що в неї кран зірвало на кухні, коли він з дружиною, яка є сестрою ОСОБА_3, прийшов вода була перекрита, він поставив заглушки і вони разом пішли до сусідки з квартири, розташованої знизу, в квартирі були присутні позивач та її дочка. Він не помітив в квартирі сильних слідів залиття, декілька плям в куті на кухні, до кімнат він не заходив, в коридорі він не помітив слідів залиття.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона являється сестрою ОСОБА_3, взимку, точної дати вона не пам'ятає, подзвонила сестра і попросила її прийти з чоловіком допомогти перекрити воду, оскільки на кухні зірвало кран. Коли прийшли її чоловік ОСОБА_7 перекрив воду, вони прибрали наслідки залиття, і пішли втрьох до квартири сусідки. Вони оглянули кухню та коридор, сильних наслідків залиття не було, в кімнати не заходила. Вони домовилися з дочкою позивача, що через два тижні, коли висохнуть стіни та стеля, вони прийдуть з приводу ремонту.
Свідок ОСОБА_9 суду показала, що вона працює майстром дільниці ТОВ «Житлокомцентр», акт про залиття від 04 листопада 2015 року складала вона разом із двома робітниками, сам факт затоплення в будинку АДРЕСА_1 пам'ятає, але наслідки залиття не пам'ятає, в акті причину зазначає зі слів мешканців, тоді ОСОБА_3 повідомила про зрив крану, до цього випадку звернень до «Житлокомцентру» з приводу будь-яких несправностей в квартирі 27 не надходило. Форма акту стандартна для усіх випадків.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази у справі, прийшов до такого висновку.
23.10.2015 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_1.
Зазначена обставина встановлена Актом про залиття від 04.11.2015, складеним працівниками ТОВ «Житлокомцентру» та визнається відповідачами (а.с. 2).
Причиною залиття відповідно зазначеного Акту є несправність вентиля холодного водопостачання внутриквартирної розводки в квартирі АДРЕСА_2 зазначеного будинку (а.с. 2).
Відповідно до Звіту про оцінку майнової шкоди, виконаного ФОП ОСОБА_5, ринкова вартість майнової шкоди, заподіяної володільцю квартири за адресою: АДРЕСА_1, внаслідок затікання води з верхнього поверху, яка визначена витратним підходом, з урахуванням округлення, на дату оцінки (05.12.2015) склала 2808 грн. без ПДВ (а.с. 28).
Квартира АДРЕСА_1, яка пошкоджена внаслідок залиття, відповідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно належить на праві приватної власності ОСОБА_1 - позивачу в справі (а.с. 5).
Статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна ману юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої бути протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.
Відповідно ст. 179 ЖК УРСР користування будинками (квартирами) державного і громадянського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 встановлено, що власники квартир зобов'язані забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла. Згідно із п. 35 вказаних Правил власники жилих приміщень зобов'язані своєчасно повідомляти власника будинку про виявлені несправності.
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності відповідачу - ОСОБА_4 (а.с. 63 ).
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що нести цивільно - правову відповідальність за спричинення шкоди позивачу в зв'язку з неналежним контролем та утриманням сантехнічного обладнання квартири АДРЕСА_2 повинен її власник, яким відповідач ОСОБА_3 не являється.
Позивач, знаючи про те, що квартира, з якої відбулося залиття, ОСОБА_3 не належить, а належить відповідачу ОСОБА_4, не змінила свої позовні вимоги, відповідно до яких просила стягнути заподіяну шкоду і судові витрати саме з відповідача ОСОБА_3
Приймаючи до уваги викладене, з урахуванням ст. 11 ЦПК України, яка передбачає розгляд цивільної справи в межах заявлених позивачем вимог, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки позовні вимоги пред'явлені до відповідача ОСОБА_3, яка не є особою, відповідальною за спричинення шкоди.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 30, 57-62, 212-215 ЦПК України, ст. 1166, 1167 ЦК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу в той же строк з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12 серпня 2016 року.
Суддя: О. В. Колочко