Єдиний унікальний номер № 201/2792/16-к
Номер провадження 1-кп/201/328/2016
09 серпня 2016 року м. Дніпропетровськ
вул. Паторжинського, 18а
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 15 лютого 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040650000667 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 395 КК України,
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному 15 лютого 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040650000667 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 395 КК України після скасування вироку суду першої інстанції.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2016 року призначено підготовче судове засідання.
До підготовчого судового засідання потерпіла ОСОБА_6 не з'явилася, про дату, час та місце його проведення була повідомлена належним чином, надала суду заяву про проведення підготовчого судового засідання за її відсутності, у зв'язку із знаходженням у запланованій відпустці, а тому суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності потерпілої, враховуючи наявну в матеріалах кримінального провадження заяву останньої.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 висловила думку про можливість призначення судового розгляду за даним обвинувальним актом, вважаючи його відповідним вимогам ст. 291 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник погодилися із думкою прокурора та вважали за можливе призначити судовий розгляд за вказаним обвинувальним актом.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши наданий суду обвинувальний акт та матеріали, додані до нього, суд приходить до висновку про неможливість призначення судового розгляду за цим обвинувальним актом, з підстав його невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, ст. 291 цього кодексу, з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити наступні відомості, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а саме безумовно усіх обставин, передбачених ст. 91 КПК України.
Пунктом 3 (а) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення повинен бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).
Як вбачається з обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_4 інкримінується вчинення таємного повторного викрадення чужого майна (крадіжка), тобто вчинення закінченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
При цьому, виходячи із змісту наданого суду обвинувального акту, вищезазначені вимоги кримінального процесуального закону та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прокурором не були виконані належним чином, оскільки прокурором при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які він вважає встановленими, не розкрито об'єктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, зокрема, в обвинувальному акті взагалі не зазначено, що обвинувачений ОСОБА_4 довів свій злочинний умисел до кінця і заволодів майном, що належить потерпілій ОСОБА_6 , розпорядившись ним на власний розсуд, як і не зазначено, що останній спричинив своїми протиправними діями потерпілій майнову шкоду та у якому розмірі, а натомість, значено лише те, що ОСОБА_4 взяв біля кав'ярні майно, яке належить потерпілій ОСОБА_6 і попрямував по вул. Шевченко в м. Дніпропетровську, що свідчить про не встановлення органом досудового розслідування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що, в свою чергу, зумовило всупереч вимогам закону пред'явлення обвинуваченому неконкретного обвинувачення, а отже зазначене у обвинувальному акті формулювання обвинувачення порушує право ОСОБА_4 на захист від конкретного та зрозумілого обвинувачення.
Отже, наведені вище порушення вимог кримінального процесуального закону призвели до пред'явлення ОСОБА_4 неконкретного обвинувачення, чим суттєво порушено право останнього на захист, що в свою чергу, позбавляє суд можливості призначити судовий розгляд за наданим суду обвинувальним актом, оскільки наведені порушення закону не можуть бути усунені під час судового розгляду, а суттєво порушене право обвинуваченого на захист під час досудового розслідування не може бути поновлене судом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному 15 лютого 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040650000667 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 2, 395 КК України, повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області, з підстав його невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема п. 5 ч. 2 ст. 291 цього кодексу.
При цьому, відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2016 року обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено строком на 60 днів до 10 вересня 2016 року.
За таких обставин, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою у Дніпропетровському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Дніпропетровській області, необхідно вважати продовженим до 10 вересня 2016 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314 КПК України, суд,
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному 15 лютого 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040650000667 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 395 КК України, повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області, з підстав його невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою у Дніпропетровському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Дніпропетровській області, вважати продовженим до 10 вересня 2016 року.
Повний текст ухвали буде проголошено учасникам судового провадження о 14 годині 30 хвилин 12 серпня 2016 року.
Ухвала суду набирає законної сили після спливу семиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для її оскарження. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 395 КПК України.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1