Справа № 163/1646/16-п Провадження №33/773/264/16 Суддя в 1 інстанції: Чишій С. С.
Категорія:ст.ст. 471, 472 МК України. Доповідач: Лозовський А. О.
"15" серпня 2016 р. місто Луцьк
Суддя Апеляційного суду Волинської області Лозовський А.О. з участю захисника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 Сільвестера на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 червня 2016 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, громадянин Республіки Польща, працюючий електриком підприємства «Месга», визнанний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України і на підставі ст.36 МК України на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 31678 (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят вісім) гривень 62 копійки з конфіскацією в дохід держави 50 одиниць інструментів для пуско-наладочних робіт 31 найменувань загальною вартістю 31678,62 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Волинської митниці ДФС України 66 (шістдесят шість) гривень витрат по справі на зберігання товарів на рахунок 31252240189069 в ГУДКСУ у місті Києві(МФО 820172, код ЄДРПОУ 39472698, призначення платежу «відшкодування витрат за зберігання товарів на складах митного органу»).
Також стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави 275 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він слідуючи 09.06.2016 року з Республіки Польща в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС автомобілем «Сітроен», номерний знак НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи понад неоподатковувану норму 50 одиниць інструментів для пуско-наладочних робіт 31 найменування загальною вартістю 4825 польських злотих або 31678,62 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.
Він же при тих же обставинах не задекларував за встановленою формою вказані товари, які за вартістю підлягали обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч положенням ст.ст.257, 366, 374 МК України «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дії, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 не оспорюючи своєї вини у вчиненні адмінправопорушення за ст. 471 МК України, вважає безпідставним визнання його винним за ст. 472 МК України, оскільки наміру недекларувати товар він немав. Зазначає, що він при перетині кордону по смузі спрощеного митного контролю «зелений коридор» повідомив працівника митниці про нявний товар та провів усне його декларування, а також надав відповідні документи. Просить постанову судді в частині його притягнення до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати а провадження в цій частині закрити та накласти на нього стягнення в межах санкції ст. 471 МК України.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу, представника Волинської митниці ДФС, який заперечив проти апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак вказані вимоги закону судом першої інстанції не були виконані в повній мірі при прийнятті рішення, обставини справи досліджено неповно та однобічно, не перевірено об'єктивність та повноту провадження у справі, а тому висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, є передчасним.
Визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, суд належним чином не мотивував свого рішення з цього приводу і не зазначив доказів, якими підтверджується вина останнього.
Відповідно до ст.471 МК України передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор" товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Таким чином, за переміщення через митний кордон України товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення, особа, яка формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю, несе відповідальність за ст.471 МК України, за що ОСОБА_1 обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.
У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
В протоколі про порушення митних правил, складеному відносно ОСОБА_1, не розкрито об'єктивної сторони правопорушення за ст.472 МК України, яка передбачає відповідальність за незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
З протоколу незрозуміло, в чому полягало дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується.
Суддя, розглядаючи справу, не звернув на це увагу, як і на вимоги ч.6 ст.366 МК України, згідно якої, обравши проходження через "зелений коридор", особа звільняється від подання письмової митної декларації, і в своїй постанові при викладенні суті вчиненого правопорушення безпідставно зазначив, що ОСОБА_1, «слідуючи смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор», вчинивши недекларування шляхом вчинення дій, не задекларував за встановленою формою вказаний товар".
В ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції у відповідності до досліджених матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 при перетині кордону по смузі спрощеного митного контролю "зелений коридор" повідомив працівника митниці про наявний товар та провів усне декларування товару.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 заявив усно про наявність у нього товару, однак був позбавлений можливості заповнити митну декларацію, суддя приходить до висновку, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, тобто не заявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню.
Суд першої інстанції доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, у своїй постанові не навів.
Зі змісту статей 257, 366 МК України та диспозиції статті 472 МК України вбачається, що за ст.472 МК України кваліфікуються діяння осіб, які переміщуються через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» і допустили зазначене у диспозиції цієї статті Митного кодексу порушення митних правил.
ОСОБА_1 допустив порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що повністю охоплюється диспозицією ст.471 МК України і такі дії додаткової кваліфікації за ст.472 МК України не потребують.
З огляду на вищенаведене вважаю, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України необґрунтовано, а тому в цій частині постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Разом з тим, ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, а тому на нього слід накласти стягнення у виді штрафу відповідно до санкції даної статті МК України.
При накладенні на ОСОБА_1 стягнення відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП суд апеляційної інстанції враховує характер вчиненого ним правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, дані про його особу, ступінь вини, майновий стан, обставини, які б обтяжували його відповідальність, в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи, що ОСОБА_1 перевозив товар, ввезення якого через митний кордон України не заборонено і не обмежено, вилучений у нього товар після митного оформлення та сплати митних платежів, підлягає поверненню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.530 МК України та ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 червня 2016 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України - скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Цю ж постанову в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України - змінити.
На підставі ст.471 МК України накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Вилучений у ОСОБА_1 згідно протоколу про порушення митних правил № 1282/20502/2016 від 09 червня 2016 року товар: 50 одиниць інструментів для пуско-наладочних робіт 31 найменування загальною вартістю 4825 польських злотих або 31678,62 гривень повернути останньому після відповідного їх митного оформлення та сплати митних платежів.
В решті постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 червня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Волинської області А.О. Лозовський