Справа № 163/1710/16-ц
Провадження № 2/163/265/16
10 серпня 2016 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Войтюка Л.М.
при секретарі Голядинець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі,-
Національна академія внутрішніх справ 05 липня 2016 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 34720,41 грн.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що Наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 26 липня 2008 року № 714 ОСОБА_1 з 1 вересня 2008 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Київського національного університету внутрішніх справ (далі - К1ІУВС).
Розпорядженням Кабінету міністрів України від 27 серпня 2010 року № 1709-р «Про реорганізацію деяких вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ» КПУВС реорганізовано в Національну академію внутрішніх справ. Відповідно до вищезазначеного розпорядження, НАВС є правонаступником КНУВС.
9 вересня 2008 року між КНУВС, комплектуючим органом - УМВС України у Волинській області - та відповідачем укладено договір № Вл-17 про підготовку фахівця у КНУВС, який пізніше було доповнено додатковим договором № 1 від 22 травня 2012, що став його невід'ємною частиною. Відповідно до договору ОСОБА_1, навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов'язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання відшкодувати витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі.
З 01 вересня 2008 року по 28 червня 2012 року відповідно до умов договору відповідач у період навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг.
Наказом НАВС від 28 червня 2012 року № 375 відповідачу присвоєно кваліфікацію юриста за спеціальністю «Правознавство» та видано диплом спеціаліста.
Після здобуття вищої освіти, ОСОБА_1 направлено для подальшого проходження служби до УМВС України у Волинській області. Таким чином, навчальним закладом умови договору виконано у повному обсязі.
19 травня 2014 року на адресу НАВС надійшов лист від УМВС України у Волинській області за № 3/5-604 від 13.05.2014 року, яким було повідомлено, що наказом УМВС України у Волинській області від 8 травня 2014 року № 91 о/с ОСОБА_1 звільнено з ОВС на підставі поданого ним рапорту, за власним бажанням. Тобто, у порушення умов договору відповідач з власної ініціативи звільнився з ОВС до спливу встановленого договором трирічного терміну перебування на службі після закінчення навчання.
Від представника позивача надійшла письмова заява з проханням слухати справу у його відсутність, позовну заяву підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.
В судове засідання сторони не з'явились, подавши в канцелярію суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. При цьому у своїй заяві позивач свої вимоги підтримав, та просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові а відповідач позов визнав в повному об'ємі.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.
Спірні правовідносини регулюються нормами законодавства щодо підготовки фахівців у вищих навчальних закладах системи МВС України та у відповідній частині нормами законодавства щодо проходження служби в органах внутрішніх справ і нормами цивільного законодавства щодо зобов»язань у редакції, чинній на час їх виникнення.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, особа на власний розсуд розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами і здійснює своє право на захист (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 10 ч. 1, ст. 11 ч. 2 ЦПК України); сторони зобов»язані належно довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 10 ч.ч. 2, 3, ст. 11 ч. 1, ст.ст. 57-60 ЦПК України).
В ході судового розгляду встановлено, що наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 26.07.2008 року № 714 ОСОБА_1 з 01 вересня 2008 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Київського національного університету внутрішніх справ.
Статутом Національної академії внутрішніх справ, затвердженим наказом МВС України від 17.11.2010 № 555 і зареєстрованим 19.11.2010 року, іншими матеріалами справи підтверджується, що Академія є юридичною особою, державним вищим навчальним закладом четвертого рівня акредитації правонаступником Київського національного університету внутрішніх справ і академії управління МВС.
9 вересня 2008 року між КНУВС, комплектуючим органом - УМВС України у Волинській області - та Відповідачем укладено Договір № Вл-17 про підготовку фахівця у КНУВС, який пізніше було доповнено Додатковим договором № 1 від 22 травня 2012, що став його невід'ємною частиною. Відповідно до договору відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов'язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від проходження служби в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання відшкодувати витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі.
З 01.09.2008 по 28.06.2012 року відповідно до умов договору, відповідач у період навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг.
Наказом КНУВС від 28.06.2012 №375 відповідачу присвоєно кваліфікацію юриста за спеціальністю "Правознавство" та видано диплом спеціаліста.
Після здобуття вищої освіти, відповідно до умов договору відповідача направлено для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Дніпропетровській області. Таким чином, навчальним закладом умови договору виконано у повному обсязі.
19 травня 2014 року на адресу НАВС надійшов лист від УМВС України у Волинській області за № 3/5-604 від 13.05.2014, та було повідомлено, що наказом УМВС України у Волинській області від 8 травня 2014 року № 91 о/с Відповідача звільнено з ОВС на підставі поданого ним рапорту, за власним бажанням. Тобто, у порушення умов Договору Відповідач з власної ініціативи звільнився з ОВС до спливу встановленого Договором трирічного терміну перебування на службі після закінчення навчання.
Відповідно до ст. 56 ЗУ "Про вищу освіту" від 17.01.2002 № 2984-ІІІ, який діяв на момент навчання та випуску відповідача, випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.
За п. 2.1.3. договору, виконавець зобов'язаний забезпечити особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до п. 2.3.6. договору, відповідач зобов'язався у разі звільнення з ОВС по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими п.3. договору відшкодувати у повному обсязі фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення з ОВС за порушення дисципліни.
Відповідно до п. 4.1. договору, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з:грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Відповідно до п. 4.2. договору, у разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно з п. 4.4. договору, у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх суми здійснюється у судовому порядку.
Аналогічні положення щодо укладення договору та обов'язку відшкодування витрат за навчання у разі дострокового звільнення містяться у Типовому договорі затвердженому Наказом МВС України від 14.05.2007 № 150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України" (зареєстрований Міністерством юстиції України 29.05.2007 за № 547/13814).
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ затверджено Постановою КМУ від 01.03.2007 №313. Відповідно до п. 2 порядку відшкодування, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Розрахунок витрат здійснено відповідно вищезазначеного порядку відшкодування. Зокрема, відповідно до ч 1 п.5 порядку відшкодування, витрати у повному обсязі відшкодовуються за період, що перевищує строк строкової служби (1 рік), а за період, що зараховується в строк військової служби - лише витрати, що складають різницю між витратами на утримання курсанта та витратами па утримання військовослужбовця.
Відповідач навчалася в КНУВС з 01.09.2008 року по 28.06.2012 року. Вартість витрат пов'язаних з утриманням його у навчальному закладі становить 34720 грн. 41 коп.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача, слід стягнути витрати понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд-
Позов Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ ( р/р 31259202100175 код 08751177, МФО 820172 банк ДКСУ м.Київ ) вартість витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у розмірі 34720 ( тридцять чотири тисячі сімсот двадцять ) гривень 41 копійку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.
Головуючий : суддя Л.М.Войтюк