04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" серпня 2016 р. Справа №43/601
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Остапенка О.М.
Верховця А.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 43/601 (суддя Пасько М. В.)
за заявою дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «П.П.Г. Мартен-Стал», м. Ковель, Волинська обл.
до товариства з обмеженою відповідальністю «Кріогенні технології» в особі ліквідатора Гусара І.О., м. Київ
за участю товариства обмеженою відповідальністю «ЛД- Держбудпостач», м. Дрогобич, Львівська обл.
товарної біржі «Електронні торги України»
про визнання результатів аукціону недійсними в межах справи № 43/601
за заявою відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Кріогенні технології»
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 43/601 (суддя Пасько М.В.) задоволено заяву дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «П.П.Г. Мартен-Стал» про визнання результатів аукціону недійсними в межах справи № 43/601; визнано недійсним аукціон, який відбувся повторно 28.10.14. згідно торгів майна банкрута товариства з обмеженою відповідальністю «Кріогенні технології» через товарну біржу «Електронні торги України»
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 43/601 скасувати, відмовити повністю у задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «П.П.Г. Мартен-Стал» та стягнути з дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «П.П.Г. Мартен-Стал» на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» сплачений судовий збір.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Згідно ч.1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення (постанову) місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу - протягом п'яти з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Ухвалу місцевого господарського суду було винесено 30.06.2016, всупереч нормам Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга була направлена скаржником на адресу місцевого господарського суду лише 14.07.2016, тобто з порушенням строку передбаченого ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.
Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
В заяві про поновлення процесуального строку скаржник просить задовольнити дану заяву та відносити пропущений строк на апеляційне оскарження, оскільки оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 43/601 апелянт отримав лише 11.07.2016.
Разом із тим, представник скаржника був присутнім у судовому засіданні 30.06.2016, в якому судом було прийняту оскаржувану ухвалу, про що зазначено у даній ухвалі господарського суду міста Києва та протоколі судового засідання.
В силу ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Отже, враховуючи положення ст. 87 ГПК України місцевий господарський суд не є зобов'язаним надсилати стороні, представник якої був присутній в судовому засіданні копію ухвали.
Крім того апеляційний суд зазначає, що положення ст. 93 ГПК України не визначають початком перебігу строку на апеляційне оскарження саме дату отримання стороною тексту ухвали.
Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що у скаржника не існувало жодних об'єктивно непереборних, що не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами обставин для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки скаржником не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги та не наведено жодної з поважних причин неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки.
При наведених обставинах, апеляційний господарський суд вважає, що в клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
Відхилити клопотання публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 43/601 повернути скаржнику.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді О.М. Остапенко
А.А. Верховець