Постанова від 15.08.2016 по справі 910/4745/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2016 р. Справа№ 910/4745/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Пашкіної С.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 особисто, ОСОБА_3 за довіреністю №114 від 18.03.2016; Патокін М.Б. адвокат за договором від 14.08.2016.

відповідача: не з'явився;

третьої особи 1: не з'явився;

третьої особи 2: не з'явився;

третьої особи 3: ОСОБА_2 за довіреністю №91 від 10.02.2016;

третьої особи 4: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 року

у справі № 910/4745/16 (суддя: Усатенко І. В.)

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбасспецстрой"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача: 1) ОСОБА_5

2) ОСОБА_6

3) ОСОБА_7

4) Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про визнання недійсними рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбасспецстрой", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києва про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбасспецстрой", що були викладені в протоколі №5 від 02.12.2014р; скасування державної реєстрації змін до статуту ТОВ "Управління Донбасспецстрой", проведену 10.12.2014р., номер запису 12331050013000358 державним реєстратором юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, реєстраційної служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, а також стягнення з відповідача судового збору.

До прийняття рішення по суті позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, у якій він просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбасспецстрой, що були викладені у протоколі №5 від 02.12.2014р.; зобов'язати державного реєстратора Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві скасувати запис в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про внесення змін до статуту ТОВ "Управління Донбасспецстрой", здійснений 10.12.2014р. на підставі рішення загальних зборів, відображеного у протоколі №5 від 02.12.2014р.

Вказана заява про уточнення позовних вимог була прийнята господарським судом до розгляду та позов розглянутий з урахуванням цієї заяви.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2016р. у справі №910/4745/16 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбасспецстрой", що були викладені у протоколі № 5 від 02.12.2014р. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбасспецстрой" на користь фізичної особи - ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням третя особа 1 - ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016р. у справі № 910/4745/16 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у позовних вимогах повністю.

Скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовані обставини справи та неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки, за доводами апелянта, позивач 01.12.2014р. склав, а 02.12.2014р. подав заяву про свій вихід зі складу учасників ТОВ "Управління Донбасспецстрой" на загальних зборах товариства. З дати подачі відповідної заяви ОСОБА_2 є таким, що вийшов із товариства та, відповідно, позбувся прав учасника товариства. З огляду на що, як вказує скаржник, будь-які рішення органів ТОВ "Управління Донбасспецстрой", прийняті після дати його виходу зі складу учасників, в тому числі і рішення, яке оспорюється, не можуть порушувати корпоративних прав зазначеної особи. За таких обставин, на думку третьої особи 1, у суду першої інстанції не було правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Управління Донбасспецстрой" за позовом ОСОБА_2 Решта позовних вимог, як вказує апелянт, є такі, що мають похідний характер, та задоволенню не підлягають.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016р. (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Кропивної Л.В., Пашкіної С.А.) апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 15.08.2016.

10.08.2016р. позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що 02.12.2014р. ОСОБА_5 одноособово проведено збори товариства та складено протокол №5. Рішення, які відображені в протоколі №5 від 02.12.2014р., прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: ч.5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", оскільки не дотримано вимоги щодо порядку скликання зборів; ст.ст. 59, 60 Закону України "Про господарські товариства", так як на зборах був присутній та голосував тільки учасник ОСОБА_5 із часткою в 20% статутного капіталу товариства; ч. 6 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства", оскільки збори проводилися за участю ОСОБА_5 в статусі директора товариства, голови зборів та секретаря зборів одночасно.

12.08.2016р. адвокат третьої особи 1 ОСОБА_5 - ОСОБА_8 подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із його відрядженням та заяву третьої особи 1 - ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи у зв'язку із його перебуванням на лікарняному.

15.08.2016р. третя особа 3 - ОСОБА_7 подала письмові пояснення, у яких просить залишити оскаржуване рішення без змін.

15.08.2016р. відповідач подав письмові пояснення, у яких просить залишити оскаржуване рішення без змін.

15.08.2016р. відповідач та треті особи 1, 2, 4 повноважних представників в судове засідання не направили.

Клопотання третьої особи 1 та його представника про відкладення розгляду справи відхилено колегією суддів, оскільки надання повноважень на представництво інтересів сторони у господарському процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб. Також у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги без участі представників відповідача і третіх осіб, неявка представників відповідачів і третіх осіб не перешкоджає розгляду скарги по суті, а необґрунтоване відкладення розгляду справи безпідставно затягне її вирішення.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників відповідачів і третіх осіб 1, 2, 4.

Позивач та його представники у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у письмовому відзиві, просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши пояснення позивача та його представників, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбасспецстрой", що були викладені у протоколі №5 від 02.12.2014р., а також зобов'язання державного реєстратора Державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про внесення змін до статуту ТОВ "Управління Донбасспецстрой", здійснений 10.12.2014р. на підставі рішення загальних зборів, відображеного у протоколі №5 від 02.12.2014р.

Рішення загальних зборів учасників ТОВ "Управління Донбасспецстрой" від 02.12.2014р., оформлені протоколом №5, які оскаржуються позивачем, як незаконні, з огляду на недотримання процедури скликання і проведення загальних зборів, встановленої ст. 61 Закону України "Про господарські товариства"; відсутності правомочності загальних зборів та кворуму при голосуванні за винесені на вирішення загальних зборів питання; недотримання вимог ч. 6 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" щодо неможливості бути одночасно директором товариства та головною загальних зборів.

Так, судовою колегією встановлено, що згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбасспецстрой", в редакції, чинній на момент спірних правовідносин (02.12.2014р.), частки в статутному капіталі товариства розподілялися наступним чином: ОСОБА_2 - 71% статутного капіталу, ОСОБА_5 - 20% статутного капіталу, ОСОБА_6 - 9% статутного капіталу.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2014р. ОСОБА_2 оформлено заяву, адресовану до відповідача, за якою він просив вивести його зі складу учасників ТОВ "Управління Донбасспецстрой" за власним бажанням, та вказав, що свою частку в статутному фонді товариства в розмірі 44 730,00 грн., що складає 71 відсоток, залишає ТОВ "Управління Донбасспецстрой". Дана заява була посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 01.12.2014р. та зареєстрована в реєстрі за №3279.

В матеріалах справи наявний оригінал листа від 31.05.2016р. №213/01-16 приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про те, що нею 01.12.2014р. було засвідчено справжність підпису ОСОБА_2 на заяві про виведення його зі складу учасників ТОВ "Управління Донбасспецстрой".

Також, 18.11.2014р. заявлено про вихід ОСОБА_6 зі складу учасників ТОВ "Управління Донбасспецстрой". Відповідна заява посвідчена приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Коніченко Н.М. 18.11.2014р. та зареєстрована в реєстрі за №2875.

02.12.2014р. проведені загальні збори учасників товариства, на порядку денному яких були поставлені для вирішення наступні питання: про вихід зі складу товариства ОСОБА_2; про вихід зі складу товариства ОСОБА_6; про затвердження нового статутного фонду та розподілення часток між засновниками; про внесення та затвердження проекту змін до Статуту товариства, пов'язаних з зміною засновників та зміною розміру статутного фонду; про проведення роботи щодо державної реєстрації у встановленої чинним законодавством порядку змін до Статуту товариства внесенням змін до відомостей про товариство, що містяться у Єдиному державному реєстрі.

З протоколу №5 від 02.12.2014р. загальних зборів учасників відповідача вбачається, що загальними зборами було вирішено:

- вивести зі складу учасників товариства ОСОБА_2, а його частка згідно заяви, завіреної нотаріусом, в розмірі 44 730,00 грн., що складає 71%, переходить учаснику товариства - Товариству "Управління Донбасспецстрой", представником якого є директор товариства;

- вивести зі складу учасників товариства ОСОБА_6, а його частку в розмірі 5 670,00 грн., що складає 9% повертається ОСОБА_6 згідно чинного законодавства;

- по питанню 3 слухали головного бухгалтера та учасника ОСОБА_5, який запропонував зменшити частку у Статутному фонді товариства та затвердити її в розмірі 38 130,00 грн. (у зв'язку з внесенням ОСОБА_2 38 130,00 грн., тобто внесенням до статутного фонду частки в меншому розмірі, ніж обумовлено Статутом - 44 730,00 грн.) та одночасно збільшити Статутний фонд до 200 000,00 грн. Вирішили затвердити частку у Статутному фонді Товариства у розмірі 38 130,00 грн., затвердити загальний розмір Статутного фонду товариства у розмірі 200 000,00 грн., затвердити учасниками товариства: ОСОБА_5 - 161 870,00 грн., Товариство "Управління Донбасспецстрой" - 38 130,00 грн., та розподілити частки наступним чином: ОСОБА_5 - 81%, Товариство "Управління Донбасспецстрой" - 19%;

- затвердити проект змін до Статуту товариства, пов'язаних із зміною розділу 4 Статуту та пункту 6.6. ст. 6 Статуту;

- доручити директору товариства ОСОБА_5 провести роботу, пов'язану з державною реєстрацією змін до відомостей про товариство, що містяться в ЄДРПОУ, пов'язаних зі зміною складу товариства, у державного реєстратора Першотравенської міської ради.

Протоколом №5 від 02.12.2014р. визначений перелік присутніх учасників товариства у складі: ОСОБА_2 - 71% голосів, ОСОБА_5 - 20% голосів; ОСОБА_6 - 9% голосів, запрошена - головний бухгалтер товариства - ОСОБА_11, вказано, що одноголосно обрано головою зборів - учасника товариства ОСОБА_5, секретарем зборів - директора товариства ОСОБА_5, а також зазначено, що з усіх питань порядку денного рішення прийняте одностайно - 100% присутніх.

Разом з тим, як зазначає позивач, він, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 не були присутні на загальних зборах учасників 02.12.2014р. ОСОБА_11 також підтверджує даний факт. При цьому позивач зазначає, що не знав про проведення 02.12.2014р. загальних зборів, оскільки не був повідомлений про них належним чином в порядку, встановленому законодавством України та Статутом товариства.

В свою чергу, в апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказав про те, що станом на день проведення загальних зборів 02.12.2014р. ОСОБА_2 втратив статус учасника товариства, а тому не мало місця порушення його прав, як учасника товариства, в тому числі і тих, які пов'язані з процедурою скликання і проведення загальних зборів.

Доводи ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_2 станом на дату проведення загальних зборів учасників товариства 02.12.2014р. вже не був учасником товариства спростовується наступним.

Статтями 100, 148 Цивільного кодексу України, статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасник товариства має право вийти з товариства.

У пункті 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суді повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положенням установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконним.

Таким чином, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних доказів того, що посадова особа відповідача отримала заяву ОСОБА_2 про вихід зі складу учасників товариства до 02.12.2014р. включно, якими є журнал реєстрації вхідної кореспонденції, реєстраційні дані (вхідні дані) на заяві про вихід або на супровідному до заяви про вихід, поштовий конверт з описом вкладення у ньому, в якому надійшла заява, матеріали справи не містять, з чого судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що станом на день проведення загальних зборів учасників товариства 02.12.2014р. позивач не подавав свою заяву про вихід з товариства посадовій особі товариства, про що він і сам зазначає, а отже був учасником ТОВ "Управління Донбасспецстрой".

Згідно зі ст. 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008р. №13 вказано, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008р. №13 судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008р. №13 при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 559, 60 Закону про господарські товариства; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина 4 ст. 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст.ст. 40, 45 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

При цьому відповідно до п.п. 2.12, 2.13, 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25 лютого 2016 року N4 рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства"). Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Так, у відповідності до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно з п. 8.9., 8.10. Статуту товариства про проведення загальних зборів учасники сповіщаються по можливості персонально, не менше як за 30 днів до дня скликання загальних зборів. Порядок денний визначається органом, що скликає загальні збори. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства має бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного загальних зборів.

Апеляційним судом досліджено витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції за період з жовтня 2014р. по грудень 2014р., з якого вбачається, що учасника ОСОБА_2 у встановлений законом та статутом строк не повідомляли про проведення загальних зборів 02.12.2014р. Доказів того, що він повідомлявся про загальні збори у телефонному режимі чи особисто суду не надано.

Дані обставини та наявні докази свідчать про порушення вимог закону (ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства") та статуту (п. 8.9., 8.10 Статуту) товариства під час скликання зборів, що мало наслідком позбавлення позивача, як учасника товариства, взяти участь у загальних зборах 02.12.2014р. та вирішувати питання по порядку денному. При цьому враховуючи, що учасник ОСОБА_2 мав частку у розмірі 71% Статутного капіталу товариства, то його присутність на загальних зборах істотно могла б вплинути на вирішення відповідних рішень загальними зборами.

У відповідності до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, що діяла на момент проведення зборів 02.12.2014р.), загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Аналогічні положення містила редакція Статуту відповідача на момент проведення загальних зборів.

Крім того, ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що з питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, зокрема щодо внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміни розміру його статутного капіталу, а також вирішенні питання про виключення учасника з товариства, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Отже, з огляду на те, що будь-яких письмових доказів на підтвердження проведення загальних зборів учасників 02.12.2014р. за участю ОСОБА_2 до матеріалів справи не надано, при цьому письмові пояснення учасників процесу спростовують факт участі ОСОБА_2 у загальних зборах 02.12.2014р., а також враховуючи частку ОСОБА_2 у розмірі 71% Статутного капіталу товариства, судова колегія приходить до висновку, що загальні збори учасників товариства 02.12.2014р. є неповноважними, а також неправомочними для прийняття рішень щодо змін до Статуту, перерозподілу часток, зміни розміру статутного капіталу товариства, у зв'язку з відсутністю кворуму.

Відсутність кворуму за положеннями постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008р. №13 та постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 року N4 є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Також апеляційним господарським судом встановлено порушення при проведенні загальних зборів учасників товариства ч. 6 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства", яка передбачає, що генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства.

З протоколу загальних зборів учасників №5 від 02.12.2016р. вбачається, що ОСОБА_5 обраний головою зборів та секретарем зборів, при цьому перебуваючи на цей час на посаді директора ТОВ "Управління Донбасспецстрой".

Порушення вимог закону під час проведення загальних зборів є підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, про що вказано і в постанові Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" та постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".

Крім того, як вбачається з протоколу №5 від 02.12.2014р., третім питанням порядку денного стояло питання стосовно затвердження нового статутного фонду та розподілення часток між засновниками. Протоколом зафіксовано, що з цього питання слухали, в тому числі, ОСОБА_5, який надав пропозицію зменшити частку у Статутному фонду Товариства та затвердити в розмірі внесеного майном частки в сумі 38 130,00 грн. У зв'язку з виробничої необхідністю збільшити Статутний фонд товариства до 200 000,00 грн., та, виходячи з рішень, прийнятих з попередніх питань, затвердити учасниками ТОВ "Управління Донбасспецстрой" з наступними вкладами учасників до Статутного фонду: ОСОБА_5 - 161 870,00 грн., ТОВ "Управління Донбасспецстрой" - 38 130,00 грн. При цьому частки у Статутному капіталу розподіляються між учасниками наступним чином: ОСОБА_5 - 81% Статутного капіталу, ТОВ "Управління Донбасспецстрой" - 19% Статутного капіталу. Постановили з третього питання затвердити частку у Статутному фонду товариства у розмірі 38 130,00 грн.; затвердити загальний розмір Статутного фонду товариства у розмірі 200 000,00 грн.; затвердити учасниками товариства ОСОБА_5 - 161 870,00 грн., що становить 81% Статутного капіталу, ТОВ "Управління Донбасспецстрой" - 38 870,00 грн., що становить 19% Статутного капіталу.

Таким чином, рішенням, оформленим протоколом №5 від 02.12.2014р., змінений статутний капітал товариства одночасно шляхом його зменшення та збільшення.

Стаття 143 Цивільного кодексу України передбачає, що установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталу.

У відповідності до ч. 1 ст. 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників.

Згідно з ч. 5 та ч. 6 ст. 144 Цивільного кодексу України зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення, в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків. Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом.

Стаття 52 Закону України "Про господарські товариства" встановлює, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства. Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку. Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття. Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків. Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.

З огляду на наведені вище норми Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства", суд відмічає, що, крім того, що розгляд питань порядку денного відбулось за відсутності кворуму, як встановлено вище, так додатково розгляд питання щодо зменшення та збільшення статутного фонду товариства відбулося ще і без урахування положень ст. 144 Цивільного кодексу України, ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" та без прийняття будь-яких рішень з цього приводу шляхом прийняття рішення про перерозподіл часток.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання державного реєстратора Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про внесення змін до статуту ТОВ "Управління Донбасспецстрой", здійснений 10.12.2014р. на підставі рішення загальних зборів, відображеного у протоколі №5 від 02.12.2014р., судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції, що дана вимога є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Так, згідно п. 2 ч.1 ст. 25 вказаного Закону державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, в тому числі, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 2, 3 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів юридичної особи. Суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті: 1) звертається до суду за роз'ясненням судового рішення - у разі якщо судове рішення є незрозумілим для суб'єкта державної реєстрації; 2) повідомляє суд або державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення із зазначенням підстав - у разі неможливості виконання судового рішення; 3) проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини); 4) формує виписку для її оприлюднення на порталі електронних сервісів - у разі зміни відомостей, що містяться у виписці.

Таким чином, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачена відповідна процедура внесення змін, якої необхідно дотримуватись.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі №910/4745/16 залишити без змін.

3. Справу №910/4745/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді С.А. Пашкіна

Л.В. Кропивна

Попередній документ
59680111
Наступний документ
59680113
Інформація про рішення:
№ рішення: 59680112
№ справи: 910/4745/16
Дата рішення: 15.08.2016
Дата публікації: 17.08.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління