"11" серпня 2016 р. Справа № 926/1381/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО-САД”
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі Філії публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”
про визнання поруки припиненою
Суддя С.О. Миронюк
Представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - ОСОБА_2 - представник. Довіреність № 010-01/7622 від 19.09.2011 р.
СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю “ЕКО-САД” м. Чернівці звернулось з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі Філії публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” про визнання поруки припиненою яка виникла з Договору поруки № 71115Р8 від 03.06.2015 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.
Так, 03.06.2015 р. між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ТОВ «ЕКО-САД» укладено договір поруки № 71115Р8.
Згідно з п. 3.1 Договору поруки № 71115Р8 від 03.06.2015 р. поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання.
П. 3.2 Договору передбачає, що у випадку невиконання позичальником основного зобов'язання (або його частини) кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.
Договором поруки забезпечуються зобов'язання позичальника по Генеральній кредитній угоді № 71114N2 від 26.11.2014 р. з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках генеральної угоди, їй підпорядковуються, є Додатками до Генеральної угоди та є її невід'ємними частинами та складають єдиний документ з усіма чинними змінами та доповненнями.
Відповідно до Генеральної угоди банк надає позичальнику кредит з загальним лімітом заборгованості 1700000,00 грн.
В межах Генеральної кредитної угоди № 71114N2 від 26.11.2014 р. укладено два кредитних договори: за № 71114К13 від 26.11.2014 р. та № 71114V10 від 03.12.2014 р.
24.04.2016 р. ПАТ «Укрексімбанк» звернувся з позовами про стягнення заборгованості з позичальника ТОВ «Галс ЛТД» та поручителів, у тому числі ТОВ «ЕКО-САД» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 71114К13 від 26.11.2014 р. та кредитним договором № 71114V10 від 03.12.2014 р.
У позовних заявах ПАТ «Укрексімбанк» зазначає, що позичальником ТОВ «Галс ЛТД» неодноразово порушувалися умови Генеральної кредитної угоди № 71114N2 від 26.11.2014 р. та укладених в її межах кредитних договорів № 71114К13 від 26.11.2014 р. (сума позову 1405324,05 грн.) та № 71114V10 від 03.12.2014 р. (сума позову 976623,64 грн.) в частині своєчасної сплати платежів по кредиту відповідно до графіку погашення кредиту, прострочення траншів за твердженням відповідача почалось 08.10.2015 р.
Згідно умов кредитного договору №71114К13 від 26.11.2014 р. (зі змінами від 03.06.2015 р.) був встановлений графік зміну ліміту заборгованості: 01.09.15 р.- 20.09.2015 р. 250000 грн. сума погашення, 1000000,00 грн. ліміт заборгованості; 21.09.15 р.- 20.10.15 р. 250000 грн. сума погашення 750000,00 грн.; 21.10.15р. -25.11.15 р. 500000 грн. сума погашення, 500000 грн. ліміт заборгованості.
Погашення траншу в розмірі 250000,00 грн. у період 01.09.2015 р. позичальником не здійснено.
Відповідно до додаткового договору № 71114К13-2 від 06.10.2015 р. до кредитного договору № 71114К13 від 26.11.2014 р. встановлено новий графік зміни ліміту заборгованості, згідно якого платежі мали здійснюватись регулярно, починаючи з 01.10.2015 по 20.10.2015 р. для першого платежу та в подальшому регулярними щомісячними платежами і за кредитними договором № 71114V10 від 03.12.2014 р.
Отже, ПАТ «Укрексімбанк» мав би звернутись з позовними вимогами до поручителя ТОВ «ЕКО-САД» протягом 6 місяців з моменту порушення позичальником чергового платежу, тобто до 21 березня 2016 р.
Порушення кредитором цих строків тягне за собою визнання поруки припиненою.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 559 ЦК, вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинна бути пред'явлена у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто впродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням(якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст.1050 ЦК, або із настання строку виконання основного зобов'язання (у разі, якщо кредит має бути погашений одноразовим платежем).
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.06.2016 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 21.06.2016 р.
21.06.2016 р. позивач звернувся з заявою про зміну підстав позову в якій просить доповнити підстави позову вказуючи на те, що крім зазначених у позовній заяві підстав для визнання поруки, яка виникла з договору поруки №71115Р8 від 03.06.2015 р. припиненою, що полягають у порушенні основним боржником строків погашення основного зобов'язання (тіла кредиту), такою підставою є і порушення боржником строків погашення простроченої заборгованості за відсотками та іншими платежами (пенею), що передбачені генеральною угодою та кредитними договорами.
Вказана заява про зміну підстав позову судом прийнята, оскільки узгоджується з вимогами ст. 22 ГПК України.
В судових засіданнях, 08.07.2016 р. та 21.07.2016 р. оголошено перерву до 03.08.2016 р.
21.07.2016 р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач позов не визнає, оскільки перебіг шестимісячного строку для пред'явлення банком вимог до поручителя розпочався 01.02.2016 р. та закінчиться 01.08.2016 р.
Отже, позов до позичальника та поручителя про стягнення заборгованості пред'явлено в межах встановленого шестимісячного строку.
Ухвалою суду від 03.08.2016 р. продовжено розгляд справи на 15 днів, розгляд справи призначено на 09.08.2016 р.
Позивач позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти задоволення позову заперечує.
09.08.2016 р. оголошено перерву до 11.08.2016 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне:
26.11.2014 року між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галс ЛТД» (надалі за текстом - «Позичальник») укладена Генеральна кредитна угода №71114N2 (надалі за текстом - Генеральна угода),відповідно до умов якої Банк здійснює із Позичальником Кредитні операції в межах лімітів, визначених п.2.2 цієї Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитних договорів, які укладаються за домовленістю сторін відповідно до положень цієї Генеральної угоди. (п.2.1.).
Відповідно до п. 2.2.1. Генеральної угоди, ліміт Генеральної угоди становить 1700000,00 гривень. Ліміт Генеральної угоди поширюється на Кредитні договори, які укладені в рамках цієї Генеральної угоди.
Строк користування Кредитом за цією Генеральною угодою: до “24” листопада 2019 року.
В межах Генеральної угоди укладено два кредитних договори: Кредитний договір №71114К13 від 26.11.2014 року з додатковим договором №71114К13-1 від 03.06.2015 року, та з додатковим договором №71114К13-2 від 06.10.2015 року та Кредитний договір №71114V10 від 03.12.2014 року з додатковим договором №71114У10-1 від 03.12.2015 року та додатковим договором №71114V10-2 від 06.10.2015 року.
Судом встановлено, що з 08.12.2014 року позичальником були порушені умови Кредитного договору №71114К13 від 26.11.2014 року в частині сплати відсотків за користування кредитом.
03.06.2015 р. проведена реструктуризація боргу шляхом підписання Додаткового договору № 71114К13-1 до Кредитного договору №71114К13 від 26.11.2014 року.
Також 03.06.2015 р. між відповідачем та позивачем укладено Договір поруки №71115Р8, відповідно до якого позивач зобов'язався нести солідарну відповідальність за невиконання Позичальником зобов'язань по Генеральній кредитній угоді №71114N2 від 26.11.2014 року.
06.10.2015 року ТОВ «ГАЛС ЛТД» проведено другу реструктуризацію кредитної заборгованості шляхом підписання Додаткового договору № 71114К13-2 до Кредитного договору №71114К13 від 26.11.2014 року, яким кінцевий графік погашення кредиту встановлено 25.11.2016 р., тобто продовжено на 12 місяців та змінено графік ліміту заборгованості.
Згідно нового графіку погашення позичальник зобов'язаний погашати з 20.10.2015 р. по 20.07.2016 р. по 100,00 грн., з 20.08.2016 р. по 20.10.2016 р. по 250000,00 грн., 25.11.2016 р. - 249000,00 грн.
Судом встановлено, що за період проведення реструктуризації з 06.10.2015 р. по 01.06.2016 р. позичальником погашено по кредитному Договору №71114К13 від 26.11.2014 р. тіло кредиту в сумі 200,00 грн. 30.112015 року, відсотки погашено в сумі 21513,89 грн. 30.11.2015 року.
Крім того, 06.10.2015 р. проведено реструктуризацію заборгованості по кредитному договору № 71114V10 від 03.12.2014 р., шляхом підписання додаткового договору № 71114V-10-2 від 06.10.2015 р. до кредитного договору № 71114V10 від 03.12.2014 р.
За період з 26.11.2014 р. по 01.06.2016 р. ТОВ «Галс ЛТД» погашено по кредитному договору № 71114V10 від 03.12.2014 р. тіло кредиту в сумі 200,00 грн. 30.11.2015 р., та відсотки в сумі 14356,18 грн. 30.11.2015 р.
Також, 06.10.2015 року між відповідачем та позивачем укладено додаткову угоду №71115Р8-1 від 06.10.2015 року до Договору поруки №71115Р8, відповідно до якої поручитель надав згоду на внесення змін до Кредитних договорів, які укладені в рамках Генеральної кредитної угоди №71114N2 від 26.11.2014 р., укладеної між кредитором та ТОВ «Галс ЛТД» (Позичальник), стосовно збільшення обсягу відповідальності, в тому числі відстрочення виконання зобов'язання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування грошовими коштами.
Крім того, у відповідності до п. 4.1.2 Договору поруки № 71115Р8 від 03.06.2015 р. яким передбачено право банку на договірне списання з рахунку клієнта на користь банку, банком здійснено договірне списання грошових коштів з поточного рахунку ТОВ «ЕКО-САД» відкритого в АТ «Укрексімбанк» для сплати прострочених платежів за кредитами ТОВ «ГАЛС ЛТД» на користь АТ «Укрексімбанк» 30.11.2015 р. - 207756,62 грн., 10.12.2015 р. - 2606,97 грн., 17.12.2015 р. - 50575,50 грн.
Встановлено, що станом на 01.12.2015 р. заборгованість ТОВ «Галс ЛТД» за кредитними договорами відсутня.
По кредитному договору №71114К13 від 26.11.2014 р. заборгованість по тілу кредиту виникла станом на 23.12.2015 р. в сумі 100,00 грн., заборгованість по відсотках виникла станом на 08.12.2015 р. в сумі 19916,55 грн.
Згідно кредитного договору №71114V10 від 03.12.2014 р. заборгованість по тілу кредиту виникла станом на 23.12.2015 р. в сумі 100,00 грн., заборгованість по відсотках виникла станом на 08.12.2015 р. в сумі 13247,80 грн.
Таким чином, позичальником були порушені умови Кредитного договору №71114К13 від 26.11.2014 року з додатковим договором №71114К13-1 від 03.06.2015 року, та з додатковим договором №71114К13-2 від 06.10.2015 року, та порушені умови Кредитного договору №71114V10 від 03.12.2014 року з додатковим договором №71114V10-1 від 03.12.2015 року та додатковим договором №71114V10-2 від 06.10.2015 року, які укладені в межах Генеральної кредитної угоди №71114N2 від 26.11.2014 року.
Згідно п. 4.1.3. договору поруки №71115Р8 від 03.06.2015 року кредитор має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання поручителем та/або позичальником у випадку якщо протягом 20 робочих днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт невиконання та/або неналежного виконання Боржником зобов'язань за кредитною угодою та/або поручителем за цим Договором, вони не будуть виконані.
29.12.2015 року відповідач надіслав на адресу поручителя вимогу про дострокове погашення кредиту №071-018, в якій, у відповідності до п.п. 4.1.1. договору поруки №71115Р6 від 03.06.2015 року, відповідач вимагав задоволення у повному обсязі всіх грошових вимог, що випливають з Генеральної угоди № 71114N2 від 26.11.2014 року протягом двадцяти днів з моменту отримання повідомлення АТ «Укрексімбанк» про факт невиконання ТОВ «ГАЛС ЛТД» зобов'язань по Генеральній угоді № № 71114N2 від 26.11.2014 року.
Вимогу Банку про дострокове погашення кредиту №071-018 від 29.12.2015 року Поручителем отримано 31.12.2015 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.
За таких обставин, всі грошові вимоги, що випливають з Генеральної угоді №71114N2 від 26.11.2014 року у повному обсязі мали бути погашені поручителем протягом двадцяти робочих днів з моменту отримання вимоги Банку.
У зв'язку з невиконанням позичальником та поручителем зобов'язань за Генеральною угодою, відповідач у квітні 2016 року звернувся до господарського суд Чернівецької області з позовом до Позичальника та поручителів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, які укладені в межах Генеральної угоди, що підтверджено ухвалами господарського суду Чернівецької області від 28.04.2016 року про порушення провадження у справі № 926/880/16 та справі № 926/879/16.
Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 25 2ЦК України).
Договором поруки №71115Р6 від 03.06.2015 року не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, ще він діє до повного виконання основного зобов'язання (п.7.4.).
У зв'язку з порушенням позичальником виконання зобов'язання за Генеральною угодою № 71114N2 від 26.11.2014 року, відповідач, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, умов кредитних договорів, укладених в рамках Генеральної угоди, умов договору поруки №71115Р8 від 03.06.2015 року, використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитними договорами укладеними в рамках Генеральної угоди, надіславши 29.12.2015 року вимогу про дострокове погашення кредиту №071-018, тобто вимогу про повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, змінивши таким чином строк виконання основного зобов'язання.
В разі, якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК Україна строк виконання основного зобов'язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк обчислюється від цієї дати.
Тому, строк виконання поручителем у повному обсязі всіх грошових вимог, що випливають з Генеральної угоди № 71114N2 від 26.11.2014 року настав після двадцяти днів з моменту отримання ним повідомлення АТ «Укрексімбанк» про факт невиконання ТОВ «ГАЛС ЛТД» зобов'язань по Генеральній угоді № 71114N2 від 26.11.2014 року - 1 лютого 2016 року.
Перебіг шестимісячного строку для пред'явлення Банком вимог до Поручителя розпочався 1 лютого 2016 року та закінчиться 1 серпня 2016 року.
У вказаний проміжок часу Банк пред'явив позови про стягнення заборгованості солідарно з Позичальника та поручителів.
Отже, позов до Позичальника та Поручителя про стягнення заборгованості пред'явлено в межах встановленого шестимісячного строку.
За таких обставин
Від так, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволені позову.
За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Виходячи із змісту ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволені позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
У судовому засіданні 11 серпня 2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 12 серпня 2016 р.
Суддя С.О.Миронюк