08 серпня 2016 року Справа № 915/882/15
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Матвєєвій А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322)
до відповідача: Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2А, код ЄДРПОУ 31159920) в особі Філії "Новобузький райавтодор" Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (55600, Миколаївська обл., м. Новий Буг, вул. 2-ї П'ятирічки, 53)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про: стягнення 42061,34 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Лукіна Н.М., довіреність №74 від 14.06.2016 року
від 3 особи: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Новобузького районного дорожнього державного підприємства Новобузький райавтодор про стягнення 83942,67 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.06.2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду.
Ухвалою від 17.09.2015 року судом була призначена автотоварознавча експертиза у справі №915/882/15, провадження у справі було зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
Ухвалою від 08.06.2016 року господарський суд у складі судді Васильєвої Л.І. прийняв справу до свого провадження, провадження у справі поновив.
Позовні вимоги позивачем обґрунтовано наступним.
22.04.2013 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 117/13-Тз/М, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля НОМЕР_1, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
27.01.2014 року на 202 км а/д Т-151 Казанка - Новоданилівка, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.
Згідно постанови Казанківського районного суду Миколаївської області від 06.05.2014р. по справі № 478/660/14-п, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, що спричинило пошкодження транспортного засобів. Відповідно даної постанови ОСОБА_1, директора філії Новобузького автодору, яка є структурним підрозділом ДП «Миколаївського облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП.
Внаслідок даної ДТП автомобілю НОМЕР_2, були спричинені значні механічні пошкодження, а його власнику - ОСОБА_3 завданий матеріальний збиток. Вартість завданого матеріального збитку відповідно Звіту № 53/02-14 від 11.02.2014 року складає 73639 грн. 22 коп.
Фактична вартість ремонту «Skoda Rapid», д/н НОМЕР_3 в результаті пошкоджень, отриманих в ДТП 27.01.2014р. (реальні збитки) склала 83692,67 грн., сума сплаченого позивачем страхового відшкодування, з урахуванням витрат на евакуацію 1020,00 грн. та без рахування франшизи 770,00 грн. - 83942 грн. 67 коп.
14.09.2015 року позивачем була подана заява про зменшення позовних вимог до 42061,34 грн.
На обґрунтування заяви позивач зазначає що в ході розгляду справи він дізнався про нові обставини, а саме: відповідачем до матеріалів справи було додано постанову Казанківського районного суду Миколаївської області № 478/313/14-п від 26.02.2014 року, відповідно до якої ОСОБА_3 визнає свою вину у ДТП 27.01.2014р.
Таким чином у нанесенні шкоди втомобілю «Skoda Rapid», д/н НОМЕР_3 є винними дві особи ОСОБА_3 та ОСОБА_1
Посилаючись на наведене, на підставі п.п. 3 п. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача половину розміру шкоди, завданої автомобілю НОМЕР_4 27.01.2014 року, у зв'язку з доведеною обопільною виною ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка становить 42061,34 грн. (84122,67 : 2).
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає заяву до розгляду, справа розглядається з врахуванням зменшення позовних вимог.
У відзиві на позов відповідач заперечив проти позову, просить відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування посилається на те, що винними у ДТП є дві особи - окрім працівника відповідача ОСОБА_1, винним у скоєнні ДТП визнано і водія ОСОБА_3, який застрахував у позивача свій автомобіль за договором добровільного страхування наземного транспорту №117/13-Тз/М від 22.04.2013р.
Також відповідач вказує на неправильне обчислення позивачем суми страхового відшкодування, здійснення СТО ремонту і заміни не лише тих деталей, які були пошкоджені внаслідок ДТП, відрізненням суми відшкодування, визначеної у звіті про оцінку та фактично виплаченої, що на думку відповідача призвело до необґрунтованого завищення позивачем суми страхового відшкодування.
Третя особа була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи. Своїм правом щодо надання пояснень по суті спору, бути присутньою у судовому засіданні не скористалась.
Позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі його представника. Клопотання судом задоволено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд -
встановив:
22.04.2013 року між позивачем та громадянином ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 117/13-Тз/М, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля НОМЕР_1, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
27.01.2014 року на 202 км а/д Т-151 Казанка - Новоданилівка, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.
Внаслідок даної ДТП автомобілю НОМЕР_2, були спричинені механічні пошкодження, а його власнику - ОСОБА_3 заподіяно матеріальну шкоду.
Відповідно до Звіту №53/02-14 від 11.02.2014р. розмір збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу «Skoda Rapid», д/н НОМЕР_3 у ДТП 27.01.2014р. складає 73639 грн. 22 коп., значення коефіцієнта фізичного зносу є рівним нулю. Актом огляду (додаток до Звіту №53/02-14 від 11.02.2014р.) зазначено, що його складено на підставі зовнішнього огляду, тобто можливе виявлення прихованих дефектів.
П. 17.1 договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 117/13-Тз/М від 22.04.2013р. визначено, що страхове відшкодування сплачується страховиком на рахунок СТО за вибором страховика, яке безпосередньо здійснює відновлювальний ремонт пошкодженого т.з. Для ремонту застрахованого транспортного засобу, страховиком було обрано СТО ТОВ «Єкспресс-Авто», згідно рахунку-фактури №СФ-0002189 від 13.03.2014р. вартість ремонту склала 79298,90 грн. Не погоджуючись з деякими позиціями ремонтної калькуляції позивачем було складено розрахунок від 27.03.2014р. на суму 67964,90 грн. (79298,90 грн. вартості ремонту з вирахуванням п.21, 22, 25-28, 32, 34, 35 на суму 10564,00 грн., оскільки дані пункти відсутні на фото Звіту та франшизи, передбаченої умовами договору, в розмірі 770,00 грн.) та складено страховий акт №117/13-Тз/М-1 від 27.03.2014р., яким прийнято рішення про сплату 67964,90 грн. на рахунок ТОВ «Єкспресс-Авто» (ремонт «Skoda Rapid», д/н НОМЕР_3) та 1020,00 грн. на рахунок ОСОБА_3 (відшкодування витрат на евакуацію авто з місця ДТП, Акт виконаних робіт від 04.02.2014р., без ПДВ). В ході ремонту було виявлено, що вказані роботи були вирахувані помилково, у зв'язку з чим позивачем прийнято рішення про відповідну доплату вартості ремонту, про що було складено страхові акти №117/13-Тз/М-1-2 від 11.06.2014р. на суму 2588,75 грн. та №117/13-Тз/М-1-3 від 17.07.2014р. на суму 12369,02 грн.
Таким чином, фактична вартість ремонту «Skoda Rapid», д/н НОМЕР_3 в результаті пошкоджень, отриманих в ДТП 27.01.2014р. (реальні збитки) склала 83692,67 грн., сума сплаченого позивачем страхового відшкодування, з урахуванням витрат на евакуацію 1020,00 грн. та без рахування франшизи 770,00 грн. - 83942 грн. 67 коп.
Позивач, як страховик, платіжними дорученнями від 28.03.2014р. № 6332, від 11.04.2014 р. № 7484, від 12.06.2014 р. № 12616, від 18.07.2014р. № 16480 виплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 83942,67 грн., з яких 83692,67 грн. вартість відновлювального ремонту, 1020,00 грн. витрати на евакуацію.
Ухвалою від 17.09.2015 року суд, в порядку ст. 41 ГПК України, призначив судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручив Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Згідно висновку судової експертизи № 1171 від 30.05.2016 року, вартість передбачуваного відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_5, відповідно до рахунків ТОВ «Експрес Авто» складає 80115,90 грн. з ПДВ.
Позивач та відповідач проти висновків експертизи не заперечують.
За частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного Кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно п.п. 3 п. 1 ст. 1188 Цивільного Кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
У постанові Казанківського районного суду Миколаївської області від 06.05.2014р. по справі № 478/660/14-п встановлено, що вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, що спричинило пошкодження транспортного засобів. Відповідно даної постанови ОСОБА_1, директора філії Новобузького автодору, яка є структурним підрозділом ДП «Миколаївського облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП.
Постановою Казанківського районного суду Миколаївської області від 26.02.2014р. № 478/313/14-п встановлено, що ОСОБА_3 порушив Правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, він визнав свою вину у ДТП 27.01.2014 року.
Таким чином у нанесенні шкоди автомобілю НОМЕР_2 внаслідок ДТП, що сталося 27.01.2014 року на 202 км а/д Т-151 Казанка - Новоданилівка, є винними дві особи ОСОБА_3 та ОСОБА_1
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню половина розміру шкоди, завданої автомобілю НОМЕР_2 внаслідок ДТП, що сталося 27.01.2014, що становить 40657,95 грн., з яких 40057,95 грн. - половина вартості передбачуваного відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_5, встановлена згідно висновку судової експертизи № 1171 від 30.05.2015 року, 600,00 грн. - половина витрат на евакуацію автомобіля.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Приймаючи до уваги, що спір виник з вини відповідача, суд вважає за необхідне покласти на нього судові витрати у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2А, код ЄДРПОУ 31159920) в особі Філії "Новобузький райавтодор" Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (55600, Миколаївська обл., м. Новий Буг, вул. 2-ї П'ятирічки, 53) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322) 40657,95 грн. відшкодування збитків, 1827,00 грн. судових витрат.
Видати наказ.
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2016 р.
Суддя Л.I. Васильєва