79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.08.2016р. Справа№ 914/2897/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна бурова техніка”, м.Дрогобич, Львівська область
до відповідача Державного Концерну “Туркменнафта”, м.Ашхабат, Туркменістан
про стягнення 1 393 419,60 доларів США, що станом на дату подання позову згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 30 698 105,33 грн.
За участі представників:
від позивача: ОСОБА_2 (попереднє прізвище ОСОБА_3 - свідоцтво про шлюб серія І-СГ №275411 від 20.02.2016р.) - представник (довіреність №05/01-16/2 від 05.01.2016р.);
від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальна бурова техніка” до відповідача Державного Концерну “Туркменнафта” про стягнення 1 393 419,60 доларів США, що станом на дату подання позову згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 30 698 105,33 грн.
Ухвалою суду від 21.08.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.09.2015р.
Ухвалою суду від 14.09.2015р. провадження у справі №914/2897/15 було зупинено для виконання судового доручення про вручення документів Державному Концерну “Туркменнафта”, м.Ашхабат, Туркменістан. Цією ж ухвалою суду наступне судове засідання призначено на 11.01.2016р. на 10:00 год., а у випадку невручення документів Державному Концерну “Туркменнафта” до вказаної дати - наступне судове засідання призначено на 11.02.2016р.
Ухвалою суду від 11.01.2016р. розгляд справи відкладено на 11.02.2016р., з підстав наведених в даній ухвалі.
Ухвалою суду від 11.02.2016р. провадження у справі №914/2897/15 повторно було зупинено, у зв'язку із зверненням із судовим дорученням до компетентного органу Туркменістану про вручення відповідачу документів. Цією ж ухвалою суду наступне судове засідання призначено на 06.06.2016р. на 10:00 год., а у випадку невручення документів Державному Концерну “Туркменнафта” до вказаної дати - наступне судове засідання призначено на 08.08.2016р.
Враховуючи те, що судом було визначено дату наступного судового засідання 06.06.2016р., ухвалою суду від 01.06.2016р. провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 06.06.2016р. розгляд справи відкладено на 08.08.2016р., з підстав наведених в даній ухвалі.
Відповідно до ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” у зв'язку із розглядом справи №914/2897/15 за електронним запитом від 10.06.2016р. за №22010296 господарським судом Львівської області отримано Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсальна бурова техніка” станом на 06.06.2016р. перебуває в Єдиному державному реєстрі, місцезнаходження: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Тураша, буд.20.
28.07.2016р. на адресу суду надійшов лист за вих.№5247/10/10-010 від 25.07.2016р. (вх.№31660/16) від Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції, в якому повідомляється про те, що посадовими особами ТзОВ “Універсальна бурова техніка” представлено документи, щодо часткового погашення 02.11.2015р. Державним Концерном “Туркменнафта” заборгованості, яка є предметом даної справи в сумі 874 156,19 доларів США. Крім того, у вищенаведеному листі зазначається, що Дрогобицькою ОДПІ з'ясовано, що дійсно на дату подання позову заборгованість Державного Концерну “Туркменнафта” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальна бурова техніка” становила 1 393 419,60 доларів США. Проте, станом на 06.06.2016р. згідно представлених документів дана заборгованість частково погашена в сумі 874 156,19 доларів США. Відповідно, станом на 06.06.2016р. заборгованість Державного Концерну “Туркменнафта” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальна бурова техніка” становить 519 263,41 доларів США.
Також, у вищенаведеному листі, Дрогобицька ОДПІ, просить врахувати дану інформацію при розгляді справи №914/2897/15. Вищенаведений лист (вих.№5247/10/10-010 від 25.07.2016р.) підписаний в.о. начальника Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області - ОСОБА_4
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги в сумі 519 263,41 доларів США підтримав, просив їх стягнути з відповідача.
Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання повторно не забезпечив
Станом на день розгляду спору (08.08.2016р.) на адресу суду докази виконання судового доручення про вручення документів Державному Концерну “Туркменнафта” не надходили.
При оформленні судового доручення суд повідомив учасників процесу про дату проведення судового засідання 06.06.2016р. о 10:00 год. та про дату наступного судового засідання 08.08.2016р. о 10:00 год. Зважаючи на те, що документи, які підлягали врученню відповідачу згідно із судовим дорученням, було передано одним із способів, передбачених Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993р., з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становив шість місяців з дати зупинення провадження по справі, суд приходить до висновку про можливість прийняття рішення у справі.
Згідно із ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
встановив:
22.08.2013р. між Державним Концерном “Туркменнафта” (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальна бурова техніка” (надалі - продавець) було укладено контракт №Т5-8-492 (далі по тексту - контракт), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує продукцію, надалі - товар, у відповідності з технічним описом, кількістю і цінами, вказаними в додатку №1, до даного контракту на умовах DAP м.Балканабат, Туркменістан (Інкотермс 2010). Додаток №1 є невід'ємною частиною даного контракту.
Згідно п.1.2. контракту даний контракт укладений на підставі протоколу №520 від 12.07.2012р. засідання комісії по конкурсному відборі комерційних пропозицій по закупівлі бурових долот для потреб Державного Концерну “Туркменнафта”.
Згідно п.1.3. контракту вантажоодержувачем по даному контракту є: Балканабатська база УМТРіК Державного Концерну “Туркменнафта”, код підприємства 1403; реквізити: ст. Балканабат, Туркменської ж/д, код станції 754007, ОКПО 00017242; поштова адреса: 745100, м.Балканабат, Туркменістан, квартал-149, буд.10.
Згідно п.2.2. контракту загальна ціна контракту складає 2 247 490,00 (два мільйони двісті сорок сім тисяч чотириста дев'яносто доларів США, 00 центів) доларів США.
Згідно п.3.4. контракту оплата за поставлений товар здійснюється банківським переказом грошових коштів на рахунок продавця, вказаний в п.3.2. даного контракту, при пред'явленні у банк наступних документів на російській та/або туркменській та/або англійській мові, зокрема рахунок-фактура (інвойс) на суму поставленого товару, підписаної продавцем (1 оригінал та 2 копії); вантажна митна декларація з відміткою державної митної служби Туркменістану «RUGSAT BERILDI» («випуск дозволено») (1 оригінал та 2 копії); акт прийому-передачі, підписаний уповноваженими особами і завірений печатками обох сторін (1 оригінал та 2 копії).
Згідно п.3.6. контракту часткова оплата за поставлений по даному контракту товар дозволено.
Згідно п.6.4. контракту перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається в момент підписання акту прийому-передачі між покупцем та продавцем.
Між сторонами було укладено ряд доповнень до контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013р. та додаткових угод до контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013р., а саме: доповнення №1 від 21.02.2014р.; доповнення №2 від 15.04.2014р.; доповнення №3 від 05.08.2014р.; додаткова угода №1 від 10.09.2014р.; доповнення №5 від 12.11.2014р.; доповнення №6 від 10.02.2015р.; доповнення №7 від 27.04.2015р.; додаткова угода про внесення змін і доповнень від 01.07.2015р.
Вказаними доповненнями неодноразово вносились зміни у п.3.1. контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013р. щодо умов оплати за поставлений товар.
Так, зокрема згідно укладеного 27.04.2015р. між Державним Концерном “Туркменнафта” (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальна бурова техніка” (надалі - продавець) доповнення №7 до контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013р., сторони погодили змінити п.3.1. даного контракту та викласти його в наступній редакції: «Оплата за поставлений товар здійснюється по факту поставки в кінцевий пункт призначення протягом 30 (тридцяти днів) банківських днів від дати пред'явлення документів в Банк покупця згідно п.3.4. даного контракту, але не пізніше 21.08.2015р.».
Згідно укладеної 10.09.2014р. між Державним Концерном “Туркменнафта” (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальна бурова техніка” (надалі - продавець) додаткової угоди №1 до контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013р., сторони погодили: «Загальна ціна контракту: 2 247 490,00 (два мільйони двісті сорок сім тисяч чотириста дев'яносто доларів США, 00 центів) доларів США; Поставлено товару на суму: 2 247 490,00 (два мільйони двісті сорок сім тисяч чотириста дев'яносто доларів США, 00 центів) доларів США, з яких у зв'язку із невідповідністю умовам контракту було вивезено товар на суму 1 071 980,00 (один мільйон сімдесят одна тисяча дев'ятсот вісімдесят доларів США, 00 центів) доларів США. Нараховано і підлягають утриманню від суми оплати штрафні санкції на суму: 21 439,60 (двадцять одна тисяча чотириста тридцять дев'ять доларів США, 60 центів) доларів США. Оплачено: 0,00 доларів США.
Також, згідно укладеної 10.09.2014р. між Державним Концерном “Туркменнафта” (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальна бурова техніка” (надалі - продавець) додаткової угоди №1 до контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013р., сторони погодили змінити п.3.2. статті 3. «Умови оплати» контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013р. та викласти його в наступній редакції: «Банківські реквізити продавця: Банк продавця: JCB «UKRGASBANK» 1, Yerevanska Str.Kiev Ukraina; SWIFT: UGASUAUK: Account: 26005366535; Банк кореспондент: J.P. Morgan Chase Bank, New York 270 Park Avenue, New York, NY, 10017 USA, New York SWIFT: CHASUS33, account bank of beneficiary: 899579957.
Згідно укладеної 01.07.2015р. між Державним Концерном “Туркменнафта” (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальна бурова техніка” (надалі - продавець) додаткової угоди про внесення змін і доповнень до контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013р., сторони погодили внести зміни до розділу 9 контракту «Арбітраж» та викласти його в новій редакції: «п.9.1. Всі спори і суперечності, які можуть виникнути при виконанні, зміні або розірванні даного контракту або у зв'язку з ним, будуть по можливості вирішуватись шляхом переговорів між сторонами. У випадку якщо сторони не дійдуть згоди шляхом переговорів, то справа підлягає, з виключенням підсудності загальним судам, передачі на розгляд в Арбітражний суд Туркменістану (Туркменістан, м.Ашхабат) згідно процесуального законодавства Туркменістану або в Господарський суд Львівської області (Україна, м.Львів) згідно процесуального законодавства України за вибором позивача.
Згідно п.9.2. та п.9.3. додаткової угоди від 01.07.2015р. про внесення змін і доповнень до контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013р., матеріальним правом, яке регулює даний контракт, є матеріальне право України. Рішення суду, вказаного в п.9.1. контракту, яке набрало законної сили, є остаточним та обов'язковим до виконання обома сторонами.
На виконання умов контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013 року позивачем (ТзОВ «Універсальна бурова техніка») було здійснено поставку бурових долот на загальну суму 2 247 490,00 доларів США, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR): №0628687 від 07.11.2013р.; №430001 від 07.11.2013р.; №0628685 від 07.11.2013р.; №430031 від 07.11.2013р.
В матеріалах справи також є наявні електронні декларації форми МД-2 (імпортні ВМД покупця) на загальну суму 2 247 490,00 доларів США, а саме: №209020000/2013/002902 від 03.12.2013р. - на суму 564 040,00 доларів США; №209020000/2013/002904 від 03.12.2013р. - на суму 555 370,00 доларів США; №209020000/2013/002905 від 03.12.2013р. - на суму 564 040,00 доларів США; №209020000/2013/002906 від 03.12.2013р. - на суму 564 040,00 доларів США.
Відповідачу було виставлено рахунки (інвойси) на оплату товару (бурових долот) на загальну суму 2 247 490,00 доларів США, а саме: №1 від 04.11.2013р. на суму 564 040,00 доларів США; №2 від 04.11.2013р. на суму 564 040,00 доларів США; №3 від 04.11.2013р. на суму 564 040,00 доларів США; №4 від 04.11.2013р. на суму 555 370,00 доларів США.
Вищенаведений товар (бурові долота) було доставлено вантажоодержувачу Балканабатській базі УМТРіК Державного Концерну «Туркменнафта» 13.12.2013р. (згідно п. 1.3. контракту).
В 2014 році у зв'язку із виявленими недоліками частини поставленого товару (бурові долота), що підтверджується актом експертизи №3/002 від 12.02.2014р., складеним Торгово-промисловою палатою Туркменістану, відповідачем було здійснено повернення позивачу частини товару для проведення ремонту (модернізації) на загальну суму 1 071 980,00 доларів США, що підтверджується електронною декларацією форми МД-2 (імпортна ВМД покупця) №209020000/2014/000742 від 09.04.2014р. Зазначений товар було отримано позивачем 06.07.2014р.
Після усунення недоліків повернутого товару, позивачем (ТзОВ «Універсальна бурова техніка») в 2015р. поставлено товар (бурові долота) на загальну суму 1 071 980,00 доларів США, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR): №0749410 від 19.02.2015р.; №0002317 від 02.04.2015р.
В матеріалах справи також є наявні електронні декларації форми МД-2 (імпортні ВМД покупця) на загальну суму 1 071 980,00 доларів США, а саме: №209020000/2015/000352 від 19.02.2015р. - на суму 542 500,00 доларів США; №209020000/2015/000699 від 03.04.2015р. - на суму 529 480,00 доларів США.
Відповідачу було виставлено рахунки (інвойси) на оплату товару (бурових долот) на загальну суму 1 071 980,00 доларів США, а саме: №5 від 12.02.2015р. на суму 542 500,00 доларів США; №6 від 24.03.2015р. на суму 529 480,00 доларів США.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання, щодо поставки товару (бурові долота) згідно контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013р. на загальну суму 2 247 490,00 доларів США виконав повністю.
Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, здійснивши часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 854 070,40 доларів США, що підтверджується банківськими виписками, а саме:
- від 23.10.2014р. на суму 461 628,16 доларів США;
- від 10.12.2014р. на суму 192 442,24 доларів США;
- від 23.12.2014р. на суму 200 000,00 доларів США.
Відтак, станом на момент подання позовної заяви до суду (21.08.2015р.) у відповідача існувала заборгованість зі сплати основного боргу в сумі 1 393 419,60 доларів США.
Отже, позивач при поданні позову просив стягнути з відповідача 1 393 419,60 доларів США, що станом на дату подання позову згідно офіційного курсу НБУ євро/грн. еквівалентно 30 698 105,33 грн.
Після порушення провадження у справі відповідач частково оплатив заборгованість станом на 08.08.2016р. заборгованість Державного Концерну “Туркменнафта” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальна бурова техніка” становить 519 263,41 доларів США.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Відповідач - Державний Концерн “Туркменнафта” є нерезидент - юридична особа Туркменістану, що знаходиться за адресою: Туркменістан, 744036, м.Ашхабат, вул.1939 (Арчабіл шаєли), 56.
Відповідно до ст.123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 39 Закону, будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на виконання цього Закону, можуть бути предметом розгляду: - в суді України, якщо одна із сторін у справі - фізична особа та/або держава; - в господарських судах, якщо сторонами у справі виступають юридичні особи.
Відповідно до п.9.1. додаткової угоди про внесення змін і доповнень до контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013р., сторони погодили, що всі спори і суперечності, які можуть виникнути при виконанні, зміні або розірванні даного контракту або у зв'язку з ним, будуть по можливості вирішуватись шляхом переговорів між сторонами. У випадку якщо сторони не дійдуть згоди шляхом переговорів, то справа підлягає, з виключенням підсудності загальним судам, передачі на розгляд в Арбітражний суд Туркменістану (Туркменістан, м.Ашхабат) згідно процесуального законодавства Туркменістану або в Господарський суд Львівської області (Україна, м.Львів) згідно процесуального законодавства України за вибором позивача.
Згідно п.9.2. та п.9.3. додаткової угоди від 01.07.2015р. про внесення змін і доповнень до контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013р., матеріальним правом, яке регулює даний контракт, є матеріальне право України. Рішення суду, вказаного в п.9.1. контракту, яке набрало законної сили, є остаточним та обов'язковим до виконання обома сторонами.
Враховуючи, що сторони в контракті передбачили можливість розгляду спорів у Господарському суді Львівської області, відтак позивач правомірно звернувся до Господарського суду Львівської області за захистом свого права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право”, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Доказів наявності підстав, передбачених ст. 77 Закону “Про міжнародне приватне право”, при яких Господарський суд Львівської області не може приймати до свого провадження і розглядати справу, суду не подано, під час розгляду справи судом не встановлено.
Згідно ст. 7 Закону України “Про міжнародне приватне право”, при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
Згідноч.1 ст.382 ГК України суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.
Укладений між сторонами контракт №Т5-8-492 від 22.08.2013р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Згідно ст.655 ГК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У п. 1.1 контракту сторони визначили, що продавець продає, а покупець купує продукцію, надалі - товар, у відповідності з технічним описом, кількістю і цінами, вказаними в додатку №1, до даного контракту на умовах DAP м.Балканабат, Туркменістан (Інкотермс 2010).
Згідно з “Інкотермс. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати” в редакції 2010 року поставка на умовах CPT - Carriage Paid to - “перевезення оплачено до” характеризується наступним. Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.
Відповідно до п. А.1 Інкотермс продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.
Відповідно до наведених положень, факт виконання позивачем зобов'язань по контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013р. підтверджується наявними у матеріалах справи міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR): №0628687 від 07.11.2013р.; №430001 від 07.11.2013р.; №0628685 від 07.11.2013р.; №430031 від 07.11.2013р.
В матеріалах справи також є наявні електронні декларації форми МД-2 (імпортні ВМД покупця) на загальну суму 2 247 490,00 доларів США, а саме: №209020000/2013/002902 від 03.12.2013р. - на суму 564 040,00 доларів США; №209020000/2013/002904 від 03.12.2013р. - на суму 555 370,00 доларів США; №209020000/2013/002905 від 03.12.2013р. - на суму 564 040,00 доларів США; №209020000/2013/002906 від 03.12.2013р. - на суму 564 040,00 доларів США.
Відповідачу було виставлено рахунки (інвойси) на оплату товару (бурових долот) на загальну суму 2 247 490,00 доларів США, а саме: №1 від 04.11.2013р. на суму 564 040,00 доларів США; №2 від 04.11.2013р. на суму 564 040,00 доларів США; №3 від 04.11.2013р. на суму 564 040,00 доларів США; №4 від 04.11.2013р. на суму 555 370,00 доларів США.
Вищенаведений товар (бурові долота) було поставлено вантажоодержувачу Балканабатській базі УМТРіК Державного Концерну «Туркменнафта» 13.12.2013р. (згідно п. 1.3. контракту).
В 2014 році у зв'язку із виявленими недоліками частини поставленого товару (бурові долота), що підтверджується Актом експертизи №3/002 від 12.02.2014р., складеним Торгово-промисловою палатою Туркменістану, відповідачем було здійснено повернення позивачу частини товару для проведення ремонту (модернізації) на загальну суму 1 071 980,00 доларів США, що підтверджується електронною декларацією форми МД-2 (імпортна ВМД покупця) №209020000/2014/000742 від 09.04.2014р. Зазначений товар було отримано позивачем 06.07.2014р.
Після усунення недоліків повернутого товару, позивачем (ТзОВ «Універсальна бурова техніка») в 2015р. було здійснено відправку товару (бурові долота) на загальну суму 1 071 980,00 доларів США, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR): №0749410 від 19.02.2015р.; №0002317 від 02.04.2015р.
В матеріалах справи також є наявні електронні декларації форми МД-2 (імпортні ВМД покупця) на загальну суму 1 071 980,00 доларів США, а саме: №209020000/2015/000352 від 19.02.2015р. - на суму 542 500,00 доларів США; №209020000/2015/000699 від 03.04.2015р. - на суму 529 480,00 доларів США.
Відповідачу було виставлено рахунки (інвойси) на оплату товару (бурових долот) на загальну суму 1 071 980,00 доларів США, а саме: №5 від 12.02.2015р. на суму 542 500,00 доларів США; №6 від 24.03.2015р. на суму 529 480,00 доларів США.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання, щодо поставки товару (бурові долота) згідно контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013р. на загальну суму 2 247 490,00 доларів США виконав повністю.
Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, здійснивши часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 854 070,40 доларів США, що підтверджується банківськими виписками, а саме:
- від 23.10.2014р. на суму 461 628,16 доларів США;
- від 10.12.2014р. на суму 192 442,24 доларів США;
- від 23.12.2014р. на суму 200 000,00 доларів США.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.1. доповнення від 27.04.2015р. до контракту №Т5-8-492 від 22.08.2013р., сторони погодили викласти п.3.1. даного контракту викласти в наступній редакції, оплата за поставлений товар здійснюється по факту поставки в кінцевий пункт призначення протягом 30 (тридцяти днів) банківських днів від дати пред'явлення документів в Банк покупця згідно п.3.4. даного контракту, але не пізніше 21.08.2015р.
Слід зазначити, що строки проведення розрахунків за контрактом поставки №Т5-8-492 від 22.08.2013р. неодноразово продовжувалися, що підтверджується відповідними висновками Мінекономрозвитку України, щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи). Згідно останнього висновку №452 від 20.05.2015р. строк проведення розрахунку продовжено до 21.08.2015р.
Відтак, станом на момент подання позовної заяви до суду (21.08.2015р.) у відповідача існувала заборгованість зі сплати основного боргу в сумі 1 393 419,60 доларів США.
Після порушення провадження у справі, 30.10.2015р. відповідач частково оплатив заборгованість в сумі 874 156,19 доларів США. Даний факт підтверджується представленою позивачем випискою банку від 02.11.2015р.
Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 874 156,19 доларів США основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.
Відповідно, станом на 08.08.2016р. заборгованість Державного Концерну “Туркменнафта” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальна бурова техніка” становить 519 263,41 доларів США.
Відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст.198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
Положенням ст.2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Згідно вимог п.4 ст.55 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку підставності позовних вимог до задоволення частково. З відповідача до стягнення підлягає заборгованість в сумі 519 263,41 доларів США (що становить 11 439 772,24 грн. згідно офіційного курсу гривні щодо долара США встановленого НБУ станом на 21.08.2015 року).
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Як роз»яснено Вищим господарським судом України у п.4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход Державного бюджету України.
Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №1058 від 20.08.2015р. на суму 73 080,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю, оскільки спір доведений до суду з вини відповідача.
Керуючись ст.ст.11, 192, 525, 526, 530, 533, 549, 611, 612, 629, 655 ЦК України, ст.ст.193, 198, 382 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 55, 75, п.1-1 ст.80, 82-85, 87, 115, 116, 123, 124 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Державного Концерну “Туркменнафта” (Туркменістан, 744036, м.Ашхабат, вул.1939 (Арчабіл шали), 56, банківські реквізити: SCBT “TURKMENBASHI”, Ashgabat, Turkmenistan SWIFT: INVATM2X, Account: №23201840130403400223000, Intermediary bank: Commerzbank AG, Frankfurt, DE, SWIFT: COBADEFF, Account: №400 886 688 100, Intermediary bank: Deutsche Bank Trust Company Americas, SWIFT: BKTRUS33, Account №04-441-516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна бурова техніка” (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Тураша, буд.20; код ЄДРПОУ 37349178; JCB «UKRGASBANK» 1, Yerevanska Str.Kiev Ukraina; SWIFT: UGASUAUK: Account: 26005366535; Банк кореспондент: J.P. Morgan Chase Bank, New York 270 Park Avenue, New York, NY, 10017 USA, New York SWIFT: CHASUS33, account bank of beneficiary: 899579957) заборгованість в сумі 519 263,41 доларів США (що становить 11 439 772,24 грн. згідно офіційного курсу гривні щодо долара США встановленого НБУ станом на 21.08.2015 року) та 73 080,00 грн. судового збору.
3. В частині позовних вимог на суму 874 156,19 доларів США провадження у справі припинити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повний текст рішення
виготовлено 15.08.2016р.
Суддя Сухович Ю.О.