Справа № 819/736/16
10 серпня 2016 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Білоус І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління державного казначейства України у м. Тернополі Тернопільської області про повернення коштів на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління державного казначейства України у м. Тернополі Тернопільської області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3918,40 грн. та зобов'язати третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача повернути збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3918,40 грн., який був сплачений при укладенні договору купівлі-продажу квартири згідно квитанції № 0.0.0547657797.1 від 06.05.2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 06.05.2016 року вперше придбав нерухоме майно - квартиру, розташовану по проспекту Злуки 47 б/41 у м. Тернополі. Ним сплачено один відсоток збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 3918,40 грн. Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетом і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода та обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
З огляду на це позивач звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з метою повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак отримав відмову, оскільки Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.
Позивач у судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання від 06.07.2016 року про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову від 19.07.2016 року, посилаючись на те, що Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області не наділено повноваженнями щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування осіб, що купують житло вперше, оскільки не володіє належною інформацією щодо купівлі-продажу такого нерухомого майна. Крім того позивачем при зверненні не було надано доказів придбання житла вперше.
Представник відповідача та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у судове засідання не прибули, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності та неявку без поважної причини представника відповідача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 06.05.2016 року придбала квартиру номер 41, що знаходиться в будинку номер 47 б, розташованому по проспекту Злуки у м. Тернополі згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Шонь Ю.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1021, та інформаційної довідки з Державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а. с. 6-8).
До підписання вказаного договору купівлі-продажу, позивач сплатив до державного бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3918,40 грн., що підтверджується квитанцією ПАТ КБ "Приат Банк" № 0.0.0547657797.1 від 06.05.2016 року (а. с. 9).
Позивач звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з метою повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак отримав відмову від 19.05.2016 року №3031/07, оскільки Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна по ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у відомостях на нерухоме майно вказано лише квартиру що вона придбала - АДРЕСА_1.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Системно аналізуючи зміст наведених вище нормативно-правових актів, суд приходить до висновку, що законодавцем встановлено виняткові випадки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Досліджені судом вищевказані письмові докази по справі свідчать про відсутність у позивача раніше зареєстрованого права власності на житло, набутого внаслідок його придбання. Відтак, суд дійшов до висновку, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 06.05.2016 року, вперше придбала житло - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Будь-яких належних та допустимих доказів, на спростовування твердження позивача щодо придбання ним житла вперше, чи на підтвердження реєстрації права приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано а судом, на виконання вимог статті 11 КАС України - не здобуто.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету..
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182, з змінами і доповненнями.
Відповідно до пункту 5 даного Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
У разі потреби в поверненні помилково або надміру зарахованих коштів готівкою фізичним особам, які не мають рахунків у банках (більше ніж одному одержувачу), органом, що контролює справляння надходжень бюджету, в доповнення до подання до відповідного органу Казначейства подається реєстр одержувачів коштів, в якому зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума, що підлягає поверненню, у двох примірниках.
Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.
Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами Цивільного кодексу України, та копія паспорта довіреної особи.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Судом встановлено, та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи що позивач 17.05.2016 року звернувся із заявою до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якій просив повернути безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 3918,40 грн.
Позивачу надано відповідь про відсутність законодавчо встановлених підстав для задоволення такої заяви і повернення коштів.
Таким чином, враховуючи встановлені обставин справи та наведені норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягає до повернення.
Разом з тим, у спірному випадку для належного і повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог на підставі частини другої статті 11 КАС України та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи, а саме адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про зобов'язання Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 3918,40 грн. для його подання до Управлінню Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області.
Аналогічна позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20.08.2015 року (справа № К/800/41597/14), від 25.06.2015 року (справа №К/800/17652/15), від 16.04.2015 року (справа №К/9991/37325/11) тощо.
В решті позовних вимог, заявлених позивачем, слід відмовити.
Керуючись статтями 11, 41, 94, 128, 158-167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати Управлінню Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 3918,40 грн. (три тисячі дев'ятсот вісімнадцять грн. 40 коп.) згідно квитанції № 0.0.0547657797.1 від 06.05.2016 року.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Білоус І.О.
копія вірна
Суддя Білоус І.О.