Справа № 815/1541/16
09 серпня 2016 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.;
за участі:
секретаря судового засідання - Свириди Х.С.;
представника позивача - Оксюти В.В. (довіреність від 13.03.2016 року);
представника відповідача та третьої особи - Бутрик А.О. (довіреність від 10.09.2015 року та від 20.01.2016 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТТ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа: Державна фіскальна служба України, про визнання протиправними дій, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа: Державна фіскальна служба України, в якому просив суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з неприйняття податкових накладних №№ 54, 55, 56, 57, 59, 60 від 21.03.2016 року та вважати податкові накладні №№ 54, 55, 56, 57, 59, 60 від 21.03.2016 року прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.03.2016 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
Позивач 30.03.2016 року подав для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні від 21.03.2016: № 54 на загальну суму з ПДВ 14859,62 грн., № 55 на загальну суму з ПДВ 7038,90 грн., № 56 на загальну суму з ПДВ 188,59 грн., № 57 на загальну суму з ПДВ 408,31 грн., № 59 на загальну суму з ПДВ 865,20 грн., № 60 на загальну суму з ПДВ 17903,62 грн.
Проте зазначені податкові документи не було прийнято з тих підстав, що ТОВ «ЛОТТ» було порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233, а саме - «Можливо, розірвано Договір про...».
Позивач вважає, що дії відповідача з неприйняття вказаних податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними, а також відповідач безпідставно не прийняв вказані податкові документи та не зазначив яку норму (пункт) вказаної інструкції було порушено позивачем.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
16.09.2014 року ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області та ТОВ «ЛОТТ» з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку уклали договір № 030920141 про визнання електронних документів.
Відповідно до п.п.1-3 вказаного договору його предметом є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Договір надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДПС додаткові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом. Включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді виконується органом ДПС безкоштовно.
Згідно з п.п.1, 3, 5 розділу 6 договору від 16.09.2014 року № 030920141 про визнання електронних документів договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.
Суд встановив, що вищеозначений договір від 16.09.2014 року № 030920141 про визнання електронних документів зареєстровано у встановленому законом порядку за реєстраційним номером 9052890755, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією № 2.
Позивач 30.03.2016 року подав для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні від 21.03.2016 року № 54 на загальну суму з ПДВ 14859,62 грн., № 55 на загальну суму з ПДВ 7038,90 грн., № 56 на загальну суму з ПДВ 188,59 грн., № 57 на загальну суму з ПДВ 408,31 грн., № 59 на загальну суму з ПДВ 865,20 грн., № 60 на загальну суму з ПДВ 17903,62 грн.
Однак, зазначені податкові документи не було прийнято з тих підстав, що, як вказано в квитанціях № 1 від 30.03.2016 року (час - 12:01:09), № 1 від 30.03.2016 року (час - 12:03:46), № 1 від 30.03.2016 року (час 12:04:17), № 1 від 30.03.2016 року (час - 12:04:46), № 1 від 30.03.2016 року (час - 12:07:51) та № 1 від 30.03.2016 року (час - 12:08:30), ТОВ «ЛОТТ» було порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233, а саме - «Можливо, розірвано Договір про...».
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не належать до задоволення.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Так, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, що настають за датою їх складання.
З огляду на викладене реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.
Зазначеному обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відмовити у прийнятті для реєстрації наданих платником податку податкових накладних центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може лише в разі, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 Податкового кодексу України. У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття.
Органи Державної фіскальної служби при прийнятті податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку дотримуються вимог Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011.
Згідно з розділами ІІ та ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА від 10.04.2008 року № 233 «Про подання електронної звітності», податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.
Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).
Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДФС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДФС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.
Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, врегульовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п.9 зазначеного порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.
Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначено Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ вказаної Інструкції з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів, безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.
Приписами п.5.4 Тимчасового порядку надходження та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляд до органів ДПС України затвердженого наказом ДПА України від 26.11.2004 року № 672, передбачено, що при отриманні будь-якого електронного пакета від платника податків (пакет електронної податкової звітності, повідомлення квитанція, лист, тощо) вхідний буфер приймального шлюзу здійснює первинну перевірку автентичності, тобто перевірку наявності сертифіката відкритого ключового елементу суб'єкта інформаційних відносин в базу сертифікатів відкритих ключових елементів податкового органу. Про факт отримання електронної податкової звітності платник податків негайно отримує первинне повідомлення (квитанція 1) із зазначенням часу отримання відправленої електронної податкової звітності. Час, зазначений в квитанції 1 та дубльований в квитанції 3, є часом здачі податкової звітності. У разі позитивної первинної перевірки автентичності електронна податкова звітність переноситься до вихідної папки для передачі її другій ПЕОМ приймального шлюзу податкового органу. При негативному результаті первинної перевірки автентичності автоматично (без розриву з'єднання) формується повідомлення адресату з кодом помилки та прийнятим пакетом електронної податкової звітності. Прийнята електронна податкова звітність не переноситься до другої ПЕОМ приймального шлюзу податкового органу.
Відповідно до Переліку органів ДПС України, де будуть розміщені приймальні шлюзи податкової звітності в електронному вигляді, який є додатком 2 до наказу Державної податкової адміністрації України від 26.11.2004 № 672, приймальний шлюз податкової звітності в електронному вигляді розміщений в ДПС у м. Києві (зона дії приймального шлюзу - м. Київ), ДПС України (зона дії приймального шлюзу - Україна).
Враховуючи викладене, у відповідності до Тимчасового порядку податкові накладні ТОВ «ЛОТТ» були надіслані в електронному вигляді на шлюз прийому звітності Державної податкової служби України, що підтверджується матеріалами справи.
Тобто, відповідач не несе відповідальність за належне реєстрування електронних податкових документів, оскільки такі накладні були прийняті на рівні центрального порталу прийому звітності, а не на районному рівні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що жодних перешкод у реєстрації податкових накладних ТОВ «ЛОТТ» ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області не вчиняла та й не могла вчинити, оскільки не наділена повноваженнями щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, суд зазначає, що податкові накладні № 54, № 55, № 56, № 57, № 59, № 60 від 21.03.2016 року прийняті та успішно зареєстровані відповідним чином, що підтверджуються доповідною запискою, яка знаходиться в матеріалах справи.
Згідно з ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланням на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.
Відповідно до ч.2 чт.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки суд по справі свідків не залучав та не призначав проведення судових експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 122, 159-163 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст.185, 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.254 КАС України.
Повний текст постанови складений 12 серпня 2016 року.
Суддя М.М. Кравченко