ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
11 серпня 2016 року № 465/1175/16-а
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,
з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Тиравської В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова (далі - УПФУ у Франківському районі м. Львова) з вимогами визнати неправомірними дії відповідача щодо не врахування матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації при визначенні пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням виплат з матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації відповідно до норм Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на момент призначення пенсії, а саме 84% від суми заробітної плати з моменту затвердження нової довідки від 14.02.2011 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що вона одержує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про державну службу». Пенсія призначена з 01.04.2010 року, однак відповідачем не було враховано сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати. Львівський апеляційний господарський суд видав їй довідку про складові заробітної плати за останні 24 місяці роботи перед зверненням за пенсією, в яку були включені «інші виплати» та які не були враховані відповідачем при обчисленні пенсії. Довідавшись, що пенсія обчислена без урахування вищевказаних сум, в порядку досудового врегулювання спору, 17.02.2016 року звернулася до УПФУ в Франківському районі м. Львова з заявою про перерахунок пенсії державного службовця з врахуванням сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати. 18.02.2016 року відповідачем надано відповідь, якою відмовлено у перерахунку пенсії, у зв'язку з тим, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати не є складовими заробітної плати державного службовця. Вважає відмову пенсійного органу у перерахунку пенсій незаконною, а дії щодо її винесення незаконними.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 14.03.2016 позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про перерахунок пенсії за період з 14.02.2011 року по 31.08.2015 року залишено без розгляду.
Ухвала не оскаржена та набрала законної сили.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в обсязі, залишеному з урахуванням ухвали про залишення частини позовних вимог без розгляду від 14.03.2016, з підстав викладених в адміністративному позові. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача Тиравська В.А. в судовому засіданні позову не визнала та надала суду пояснення, аналогічні викладеним в письмових запереченнях. Зазначила, що пенсійний орган не відмовляв позивачу у перерахунку пенсії, а надав відповідь по суті питань, викладених ним у зверненні 17.02.2016 року з дотриманням вимог та строків встановлених Законом України «Про звернення громадян». Вважає вимоги безпідставними, просила в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова з 01.04.2009 року ОСОБА_1 призначено пенсію в розмірі 84 % заробітної плати згідно зі статтею 37 Закону України «Про державну службу».
17.02.2016 ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в Франківському районі м.Львова з письмовою заявою про здійснення перерахунку пенсії державного службовця на підставі довідки від 17.02.2016р. про складові заробітної плати за останні 24 місяці перед виходом на пенсію, яку було долучено до заяви.
УПФУ в Франківському районі м. Львова листом № 24/К/8 від 18.02.2016 повідомлено позивача про відмову у перерахунку пенсії з тих підстав, що такі виплати як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати не передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу» як складові частини заробітної плати державного службовця.
Незгода позивача з відмовою у перерахунку розміру пенсії з урахуванням вказаних виплат, зумовила звернення до суду з даним позовом.
Вказане свідчить про те, що має місце спір фізичної особи з суб'єктом владних повноважень з приводу перерахунку пенсії, який відповідно до пункту 4 статті першої статт1 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) предметно підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07.07.2016 р. справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за клопотанням відповідача передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 КАС України .
Ухвала не оскаржена та набрала законної сили.
Згідно з положеннями частин сьомої та восьмої статті 22 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, розглядається адміністративним судом, до якого вона надіслана. Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Ураховуючи викладене, справа, предметно підсудна Франківському районному суду м. Львова як адміністративному суду, розглянута Львівським окружним адміністративним судом.
При вирішення даного спору суд керувався наступним.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Частиною 2 статті 37 Закону № 889-VIII на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Відповідно до частини другої статті 33 Закону № 889-VIIIзаробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Згідно частини шостої статті 33 Закону № 889-VIII, державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Частиною першою статті 35 Закону № 889-VIII передбачено виплату державним службовцям допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки.
Відповідно частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану роботу. Статтею 2 даного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить - основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Положення цих статей дають підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально - побутових питань, та індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця.
Відповідно до частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплат праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати.
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, встановлені Законом № 889-VIII.
Статтею 37-1Закону № 889-VIII передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до статті 33 Закону № 889-VIII заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. При цьому саме на Кабінет Міністрів України покладається регулювання питань оплати праці державних службовців, встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, матеріальної допомоги.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІУ не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії. Як видно зі змісту статті 40 вказаного Закону, з заробітної плати (доходу), яка враховується при обчислення пенсії, повинні бути сплачені страхові внески.
Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця установлений постановами Кабінету Міністрів від 31 травня 2000 року № 865 та від 23 квітня 2003 року №581.
Закон України «Про оплату праці» та Закон України «Про державну службу» є загальними по відношенню до даних правовідносин, в той час як перевагу мають спеціальні норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже усі інші виплати (матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода, різниця до окладу та індексація), які проводилися позивачу, є частиною заробітної плати державного службовця і здійснювалися за рахунок та у межах фонду оплати праці. Вони враховуються при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за державним службовцем відповідно до законодавства, на них нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинні враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця у розмірах, що виплачуються на день звільнення посадової особи з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, у даному випадку пенсію державного службовця.
Згідно статті 37 Закону № 889-VIII пенсія державним службовцям призначається у відсотковому співвідношенні від суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Незважаючи на вказані норми закону, відповідачем при розрахунку пенсії позивачу протиправно не включено до складу заробітної плати суми виплат матеріальної допомоги на оздоровлення для вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В своїй постанові від 20 лютого 2012 року Верховний Суд України, усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає неправильними висновки суду про те, що оскільки матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не включається до складу заробітної плати державного службовця, то вона не враховується при обчисленні розміру його пенсії.
Суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальні допомоги, індексація заробітної плати, інші виплати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 14 та 28 травня 2013 року (справи №№ 21-125а13, 21-97а13).
Відповідно до статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду будь - яких доказів на обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з врахуванням поданої позивачем довідки про складові заробітної плати, а тому, з огляду на викладене, наведені відповідачем підстави для відмови у перерахунку пенсії, є необґрунтованими.
Твердження відповідача про те, що мало місце звернення позивача в порядку Закону України «Про звернення громадян», а не заява про перерахунок пенсії спростовується змістом відповіді за № 24/К/8 від 18.02.2016 та фактичними обставинами, встановленими судом в ході розгляду справи.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку оскаржуваним діям відповідача, суд дійшов висновку, що відмова у перерахунку пенсії позивачу не відповідає вимогам Закону України № 889-VIII та критеріям, визначеним частиною третьої статті 2 КАС України, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення шляхом визнання такої відмови незаконною.
Виходячи із роз'яснень пункту 10.3. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, наданих суду статтею 162 КАС України повноважень та обґрунтованості позовних вимог, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітку та інших надбавок відповідно до Закону України «Про державну службу», починаючи з 01.09.2015 року.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань УПФУ у Франківському районі м. Львова понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 551,20грн, сплаченого за квитанціями № 1 від 01.03.2016 року та № 57 від 09.03.2016 року.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова щодо відмови у врахування матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітку для обчислення розміру пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітку у відповідності до діючого на час виходу на пенсію законодавства, що становить 84% від заробітку та інших надбавок відповідно до Закону України «Про державну службу», починаючи з 01.09.2015 року.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок судових витрат.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Хома О.П.