11 серпня 2016 року 810/2164/16
Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у Київській області та просить з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:
- визнати рішення атестаційної комісії ГУ НП в Київській області, оформлене протоколом в частині - не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції, через службову невідповідність неправомірним та скасувати;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 23.02.2016 р. №83 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пп. 5, п. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність);
- зобов'язати ГУ національної поліції у Київській області поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді помічника чергового Броварського відділу поліції ГУ НП у Київській області;
- допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді помічника чергового Броварського відділу поліції ГУ НП у Київській області;
- Стягнути з ГУ НП у Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 24.02.2016 р.
У обґрунтування свої вимог позивач вказує, що наказом ГУНП у Київській області від 07.11.2015 р. за №1 о/с його призначено на посаду помічника чергового Броварського відділу поліції.
Пояснив, що в січні 2016 р. він пройшов атестацію з висновком ознайомився 19.01.2016 р. У висновку атестаційної комісії вказано: «займаній посаді не відповідає, через службову невідповідність підлягає звільненню з поліції». Наказом ГУНП у Київській області від 23.02.2016 р. №83 о/с його звільнено з поліції.
Позивач наказ про звільнення позивач вважає протиправним та просить його скасувати.
У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Київській області проти позову заперечував. В обґрунтування своєї правової позиції вказує, наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.11.2015 р. № 1 о/с відповідно до п.п. 9, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" було призначено прибулого з МВС України ОСОБА_1 помічника оперативного чергового Броварського ВП ГУНП в Київській області інспектором Вишнівського відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції, присвоївши йому спеціальне звання старший сержант поліції.
Вважає, що присвоєння позивачу спеціального звання, яке він мав в органах внутрішніх справ, здійснено в порядку переатестування як то передбачено п. 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", а не призначення його на посаду у даному порядку.
Пояснив, що 14.01.2016 р. на підставі вказаних норм Інструкції Атестаційною комісією №1 у складі 3 осіб було проведено з позивачем співбесіду, результати якої було оформлено протоколом ОП №15.00000757.0003873. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення наявних документів, атестаційною комісією у складі 3 осіб було прийнято рішення більшістю голосів (за -3, проти -0), що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби у поліції через службову невідповідність, що в свою чергу відповідає пп.4 п.15 розділу ІV Інструкції.
Керівником Головного управління Національної поліції в Київській області був виданий наказ НП України від 23.02.2016 р. № 83 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за пп. 5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий в межах повноважень та з дотриманням норм Закону України "Про Національну поліцію".
У судових засіданнях представник Відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Представник Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.
10.08.2016 р. у судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справ, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, заслухавши показання свідка, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, з наказом ГУ НП в Київській області від 07.11.2015 р. за №1 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду помічника чергового Броварського відділу поліції з присвоєнням спеціального старший сержант міліції в порядку переатестування.
У січні 2016 року в Національній поліції були проведенні заходи щодо атестування поліцейських згідно Інструкції.
Згідно вимог Інструкції безпосереднім керівником позивача було складено атестаційний лист, в якому було відображено професійну, спеціальну підготовку, конкретні показники служби, особисті якості і т. і. Розглянувши зміст атестаційного листа внесено висновок: "займаній посаді відповідає, через службову невідповідність підлягає звільненню з поліції".
14.01.2016 р. на підставі вказаних норм Інструкції Атестаційною комісією №1 у складі 3 осіб було проведено з позивачем співбесіду, результати якої було оформлено протоколом ОП №15.00000757.0003873. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення наявних документів, атестаційною комісією у складі 3 осіб було прийнято рішення більшістю голосів (за -3, проти -0), що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби у поліції через службову невідповідність, що в свою чергу відповідає пп.4 п.15 розділу ІV Інструкції.
Як вбачається з матеріалів справи, керівником Головного управляння Національної поліції в Київській області був виданий наказ НП України від 23.02.2016 р. № 83 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за пп. 5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 р.
№ 580-VIII (далі - Закон) національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Як встановлює ст.3 Закону у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Судом встановлено, що у відповідності до наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.11.2015 р. №1 о/с "По особовому складу" відповідно до пунктів 9, 12 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" призначено тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установлення посадових окладів згідно штатного розпису, з 07.11.2015 р., ОСОБА_1, який мав спеціальне звання старший сержант міліції, помічником чергового, присвоївши йому спеціальне звання старший сержант поліції.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив атестацію, в порядку передбаченому Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою Наказом МВС України від 17.11.2015 № 1465.: 29.12.2015 р. проводилось тестування на загальні здібності та навички, за результатами якого позивач набрав в загальній сукупності 61 бали.
14.01.2016 р. із ОСОБА_1 була проведена співбесіда, яка проводилась атестаційною комісією №1 ГУ Національної поліції в Київській області.
За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення наявних документів, атестаційною комісією у складі 3 осіб було прийнято рішення більшістю голосів (за -3, проти -0), що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби у поліції через службову невідповідність. Вмотивованого обґрунтування прийнятого рішення атестаційна комісія не вказала. В чому полягала невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді не було зазначено.
Частина перша статті 57 Закону визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Згідно з ч.2 ст.57 Закону атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція, зокрема її пункт 3 розділу І.
Відповідно до частини третьої статті 57 Закону атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Частина четверта статті 57 Закону передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 57 Закону порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, суд дійшов висновку, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
При цьому такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11.03.2014 р. у справі №21-13а14.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.
Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону.
Відповідно до статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Частиною четвертою статті 70 КАС України визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Разом з тим, відповідачами, на яких покладено обов'язок доказування, не доведено, що ОСОБА_1 підлягав атестації та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення атестації ОСОБА_1 , що передбачені частиною другою статті 57 Закону, та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на посаду без проведення конкурсу, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності, наприклад за станом здоров'я чи у зв'язку із не виконанням службових обов'язків.
Доказів щодо наявності підстав проведення атестації позивача, відповідачі не надали.
За таких обставин суд вважає, що Відповідачем було протиправно включено ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.
Відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Пункт 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Наведені правові норми вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Як підтверджують матеріали справи, ОСОБА_1 призначений у відповідності до наказу Головного управління від 07.11.2015 р. № 1 о/с "По особовому складу" відповідно до пунктів 9, 12 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію", як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установлення посадових окладів згідно штатного розпису, з 07.11.2015 р., ОСОБА_1, який мав спеціальне звання старший сержант міліції, помічником чергового, присвоївши йому спеціальне звання старший сержант поліції.
Отже, посилання в наказі Головного управління від 07.11.2015 № 1 о/с "По особового складу" на не передбачену Законом процедуру переатестації не може створювати правових наслідків та не приймається судом до уваги.
Тобто, позивач прийнятий на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення за його згодою, при цьому такий наказ не містить умов про проведення конкурсу та тимчасовість призначення на посаду.
Крім того, відповідно до норм статті 58 Закону призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
Аналізуючи наявність підстав для прийняття Атестаційною комісією №1 ГУ Національної поліції в Київській області в частині невідповідності займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність позивача, суд зазначає про наступне.
У відповідності до положень пунктів 10-13 розділу IV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 26 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 27 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.
Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.
Пункт 15 розділу IV Інструкції встановлює, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:
1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);
2) показники службової діяльності;
3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;
4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;
5) наявність заохочень;
6) наявність дисциплінарних стягнень;
7) результати тестування;
8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Згідно п.20 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.
Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.
З урахуванням викладеного суд вважає, що рішення (висновок) атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції України в Київській області щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, прийняте без врахування з професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки ОСОБА_1, не підтверджується належними доказами, а тому має бути скасоване як протиправне.
Пункт 5 частини першої статті 77 Закону передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
У свою чергу визначення терміну "службова невідповідність" Закон не надає; тим не менше, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість. Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.
Оскільки, метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, в контексті норм Закону та Інструкції звільнення за через службову невідповідність може бути застосоване як вид дисциплінарного стягнення, про що зроблено висновок у постанові Верховного Суду України від 11.03.2014 р. у справі №21-13а14.
Згідно з положеннями статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
На момент прийняття оскаржуваних рішень та наказу Дисциплінарного статуту Національної поліції України ще не затверджено, тому, керуючись аналогією закону, суд вважає за можливе застосувати до відносин звільнення норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
Так, відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення, зокрема, у вигляді звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Отже, на думку суду, поліцейський може бути звільнений через службову невідповідність на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" лише в крайньому випадку та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення.
Разом з тим, ГУ Національної поліції в Київській області не доведено неможливості залишення позивача на службі в поліції, необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення та порядку дотримання накладання дисциплінарного стягнення; суд звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів, які б вказували на невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, наприклад акт відповідного службового розслідування, документи, що характеризують позивача з негативної сторони або вказують на низький професійний рівень.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги незаконність проведення атестації позивача та безпідставність рішення атестаційної комісії, а також те, що під час проведення атестування відносно ОСОБА_1 атестаційною комісією порушені принципи об'єктивності, обґрунтованості, комплексності атестування працівників поліції і рішення прийнято без урахування визначених Інструкцією критеріїв, об'єктивних обставин, попередніх характеристик по службі, професійного рівня, показників та результатів у роботі, суд приходить до висновку, що звільнення позивача через службову невідповідність за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" відбулось незаконно, тому наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 17.02.2016 року №77 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З огляду на те, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді помічника чергового Броварського відділу поліції.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді помічника чергового Броварського відділу поліції допустити до негайного виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Отже, вимоги позивача щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними, тому підлягають задоволенню.
Як вбачається з довідки ГУ НП у Київській області від 08.08.2016 № 938, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 107,58 грн.
За таких обставин, сума середнього заробітку за даний період із моменту звільнення до моменту прийняття у справі судового рішення по суті становить 18396,28 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача з ГУ НП у Київській області.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені ГУ НП в Київській області під час розгляду адміністративної справи, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи позивача, а позивачем доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 72, 99, 100, 158-163, 167, 227 КАС України суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати протокол Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області від 14.01.2016 р. щодо ОСОБА_1 в частині - не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції, через службову невідповідність.
3. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 83 о/с від 23.02.2016 р. в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановою на військовий облік).
4. Поновити ОСОБА_1 на посаді помічника чергового Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 23 лютого 2016 року.
5. Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді помічника чергового Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
6. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.02.2016 року у розмірі 18396 (вісімнадцять тисяч триста дев'яносто шість) грн. 28 коп.
7. Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 3335 (три тисячі триста тридцять п'ять) 00 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В.Р.