про залишення позовної заяви без руху
12 серпня 2016 року № 810/2500/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до Погребської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави з позовом до Погребської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Погребської сільської ради Київської області "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" від 24.09.2015 №2249-49-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши вищевказану позовну заяву, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в адміністративному суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч.4 ст.23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Вищий адміністративний суд України в Довідці щодо вивчення та узагальнення практики застосування положень Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про прокуратуру" щодо участі прокурора та органів прокуратури в адміністративному судочинстві, затвердженій Постановою Пленуму №14 від 18.09.2015, зазначив, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за адміністративним позовом, який подається у порядку, встановленому абзацом другим частини другої статті 60 КАСУ, суди повинні обов'язково перевіряти доводи прокурора щодо правових підстав його пред'явлення на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства. У разі, коли матеріали справи свідчать про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, така позовна заява підлягає залишенню без руху за правилами, визначеними частинами першою та другою статті 108 КАСУ. Неусунення недоліків є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 КАСУ.
Водночас необхідно мати на увазі, що в разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 2 ст. 60 КАСУ).
У позовній заяві керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області зазначив себе в якості самостійного позивача, який діє в інтересах держави, посилаючись при цьому на відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, з приводу чого суд повідомляє наступне.
Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання протиправними та скасування прийнятого відповідачем рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" від 24.09.2015 №2249-49-VI, прокурор зазначає про те, що при його прийнятті були порушені наступні норми Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 №1700-VII (далі-Закон №1700):
- ч. 1 ст. 28, яка передбачає, що депутат Погребської сільської ради Броварського району Київської області ОСОБА_1, як особа, на яку поширюється дія Закону №1700, зобов'язаний: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
- ч. 2 ст. 35, якою визначено, що заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
Вказані обставини, за твердженням позивача, є підставою для скасування спірного рішення, оскільки згідно з ч.1 ст. 67 Закону №1700 нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст. 4 Закону №1700 Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону №1700 до повноважень Національного агентства належать, зокрема:
- формування та реалізація антикорупційної політики, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань;
- здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.
Згідно з ч.1 ст. 12 Закону №1700 Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень, серед іншого, має такі права:
- проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм;
- вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом;
- отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- звертатися до суду із позовами (заявами) щодо визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням встановлених цим Законом вимог та обмежень, визнання недійсними правочинів, укладених внаслідок вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Частиною 1 ст. 13 Закону №1700 передбачено, що уповноваженими особами Національного агентства є Голова та члени Національного агентства, а також уповноважені Національним агентством посадові особи.
Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону №1700 уповноважені особи Національного агентства мають право, зокрема, представляти Національне агентство в судах у порядку, встановленому законом.
Національне агентство з питань запобігання корупції як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, було утворено Постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 №118.
Отже, у даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Національне агентство з питань запобігання корупції, через що посилання прокурора на відсутність такого органу є безпідставними.
При цьому, за наявності відповідного органу підставою для здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", є виключно наявність таких обставин, які свідчать про нездійснення або неналежне здійснення цим органом захисту таких інтересів.
Обґрунтування наявності таких підстав прокурором суду надано не було, що, з урахуванням вищенаведених положень частини 2 статті 60 КАС України, є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Отже, з огляду на вищезазначене, суд звертає увагу позивача на необхідність надання до суду уточненої позовної заяви з наданням обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в адміністративному суді.
Відповідно до положень ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. Вказані недоліки повинні бути усунені у місячний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позовну заяву залишити без руху.
2.У місячний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки, а саме:
- надати уточнену позовну заяву (по кількості сторін та третіх осіб) з наданням обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в адміністративному суді.
3.Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/2500/16 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
4.Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Дудін С.О.