09 серпня 2016 року 810/1479/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Фоззі-Фуд» з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про корегування заявленої митної вартості товару від 09.11.2015 р. №125110010/2015/010170/2 (поставка №709_135), від 02.11.2015 р. №125110010/2015/010148/2 (поставка №709_136), від 09.11.2015 р. №125110010/2015/010167/2 (поставка №709_137), 09.11.2015 р. №125110010/2015/010168/2 (поставка №709_138).
У обґрунтування своїх вимог вказує, що 26.11.2014р. між VION Food International B.V. (Нідерланди) та TOB «Фоззі-Фуд» укладено контракт купівлі-продажу м'ясної продукції № 709 (далі - «Контракт»). У зв'язку з імпортом товару за Контрактом декларант ТОВ «Фоззі-Фуд» подало до Київської митниці ДФС електронні митні декларації: від 09.11.2015 р. № 125110010/2015/180987 (поставка № 709_135); від 02.11.2015 р. №125110010/2015/180881 (поставка № 709_136); від 09.11.2015 р. № 125110010/2015/180977 (поставка № 709_137); від 09.1 1.2015 р. № 125110010/2015/180976 (поставка № 709_ 138).
Вказує, що до вказаних митних декларацій були додані необхідні документи, однак після розгляду даних документів митним органом винесено картки відмови та прийнято оскаржувані рішення.
ТОВ «Фоззі-Фуд» вважає, що рішення Київської митниці ДФС про корегування заявленої митної вартості товару від 09.11.2015 р. №125110010/2015/010170/2 (поставка №709-135), від 02.11.2015 р. №125110010/2015/010148/2 (поставка №709-135), від 09.11.2015 р. №125110010/2015/010167/2 (поставка №709-137), 09.11.2015 р. №125110010/2015/010168/2 (поставка №709-138) є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач - Київської митниці ДФС проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що позивачем заявлено до митного оформлення товар «свиняча печінка морожена без наявності теплової та кулінарної обробки, не консервована, без вмісту складових сумішей, харчових добавок та приправ...» за наступними за електронними митними деклараціями (далі - ЕМД) типу IM 40 ДЕ:
- від 02.11.2015 № 125110010/2015/180881;
- від 09.11.2015 № 125110010/2015/180977;
- від 09.11.2015 № 125110010/2015/180976;
- від 09.11.2015 № 125110010/2015/180987.
Пояснив, що по всім вищезазначеним товарам країна виробництва - Нідерланди, торгівельна марка - Food Family, виробник - Grolleman Coldstore B.V. Надійшли на адресу TOB «Фоззі Фуд» від іноземного контрагента Vion Food International за контрактом від 26.11.2014 №709.
Декларантом Позивача у всіх вищевказаних ЕМД було обрано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, як імпортуються.
У графі 44 ЕМД, відповідно до Порядку 651, декларантом Позивача зазначено вичерпний перелік документів, які були надані декларантом Позивача до митного оформлення.
Вважає, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості вищезазначеного товару встановлено, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, які стосуються числових значень складових митної вартості.
На підставі викладеного посадовою особою митниці прийнято Рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару від 09.11.2015 р. № 125110010/2015/010170/2, від 02.11.2015 р. № 125110010/2015/010148/2, від 09.11.2015 р. № 125110010/2015/010167/2, від 09.11.2015 р. № 125110010/2015/010168/2, якими визначено митну вартість товару за другорядним методом відповідно до ст. 64 МК України з урахуванням наявної у митного органу інформації щодо вартості подібних товарів.
Вважає, що оскаржувані рішення є правомірними та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
15.07.2016 р. у судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається за матеріалів справи, 26.11.2014р. між VION Food International B.V. (Нідерланди) та TOB «Фоззі-Фуд» укладено контракт купівлі-продажу м'ясної продукції № 709.
У зв'язку з імпортом товару за Контрактом декларант ТОВ «Фоззі-Фуд» подало до Київської митниці ДФС електронні митні декларації: від 09.11.2015 р. № 1251 10010/2015/180987 (поставка № 709_135); від 02.11.2015 р. № 125110010/2015/180881 (поставка № 709_136); від 09.11.2015 р. № 125110010/2015/180977 (поставка № 709_137); від 09.1 1.2015р. № 1251 10010/2015/180976 (поставка № 709 _138).
Судом встановлено, що до вказаних митних декларацій були додані такі документи (в душках зазначається код класифікатора документів під яким відповідно ідентифікуються документи у п. 44. вантажно- митної декларації): міжнародні автомобільні накладні (CMR) (2730); рахунок-фактуру до договору про перевезення (3004); довідки про транспортні витрати (3007); інвойси (3 105); пакувальний лист (3141); страхові поліси (3530); зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких договорів (4104); договори про перевезення товару (4301); інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару (5503); інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (5504) сертифікати про походження товару загальної форми (7011); заяви на перевезення вантажу (9000); сертифікати якості (9000); додатки до договору страхування (9000).
Як вбачається з матеріалів справи, митним органом прийнято Рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару від 09.11.2015 р. № 125110010/2015/010170/2 (поставка № 709_135); від 02.11.2015 р. № 125110010/2015/010148/2 (поставка № 709_136); від 09.11.2015 р. № 125110010/2015/010167/2 (поставка № 709_137); від 09.11.2015 р. № 125110010/2015/010168/2 (поставка № 709_138), якими визначено митну вартість товару за другорядним методом.
Судом встановлено, що розмір переплати податків і зборів після коригування митної вартості товару становить 31642,47 грн.
Як вбачається з відомостей, що викладені у цих рішеннях, митна вартість імпортованого товару визначена Митним органом за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (метод 2-а) не використовувався у зв'язку з відсутністю цінової інформації про ідентичні товари. Метод 2-б не використаний у зв'язку з відсутністю цінової інформації на подібні товари. Методи 2в та 2г не використані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.
Після цього, з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 263 МК України, декларант ТОВ «Фоззі-Фуд» подав нові митні декларації з відкоригованою митною вартістю товару. У зв'язку з зазначеними обставинами, Митним органом було прийнято рішення про завершення митного оформлення товару ТОВ «Фоззі-Фуд» і пропуск його на митну територію України та випуск у вільний обіг під фінансову гарантію.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.
Згідно 4.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);
якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 3. ст. 53 МК Кодексу, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Суд вважає, що зважаючи на ці положення, а також на те, що Контрактом передбачена після оплата, - при митному оформлені товару ТОВ «Фоззі-Фуд» мало надати лише документи: декларації митної вартості; зовнішньоекономічний контракт; інвойси на товар; транспортні документи; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Ці документи є основними документами, які підтверджують митну вартість товару. І лише якщо ці надані документи містять розбіжності Митний орган має право вимагати надання додаткових документів.
Судом встановлено, що ТОВ «Фоззі-Фуд» разом з митними деклараціями надало такі документи до митного органу: декларації митної вартості; зовнішньоекономічний контракт: інвойси на товар; страхові поліси; транспортні документи, а саме: договори про перевезення (4301); міжнародні автомобільні накладні (СМІІ, 2730): заявки на перевезення товару (надано разом з листом про надання додаткових документів); документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: рахунки фактури (надано разом з листом про надання додаткових документів); довідки про транспортні витрати (3078).
Отже, декларант ТОВ «Фоззі-Фуд», у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України надав усі документи, що підтверджують заявлену ним митну вартість товару.
Твердження митного органу про розбіжності в основних документах є необґрунтованими з наступних підстав.
Судом встановлено, що при винесенні рішень, митний орган не дотримався проведення процедури консультації з ТОВ «Фоззі-Фуд».
Згідно ч. 4 ст. 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відповідно до вимог графи 33 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.06.2012 р. за № 883/21195 у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів, відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу.
Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів) фіксуються у графі 33 оскаржуваного рішення.
У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що процедура консультацій проведена шляхом надіслання електронного повідомлення.
Суду не надано документів підтверджуючих факт проведення Митним органом консультації.
Згідно ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
другорядні:
за ціною договору щодо ідентичних товарів;
за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
на основі віднімання вартості;
на основі додавання вартості (обчислена вартість);
резервний.
Згідно ст. 59, ст. 60 МК України разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами або подібними (аналогічними), що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Про вищевказане зазначив Верховний суд України у своїй постанові від 22.10.2013 р. № 21-326а13: «У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, вказав на неправомірність дій Митниці щодо застосування одразу шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти, як це встановлено частиною п'ятою статті 266 МК, без жодного обґрунтування неможливості їх застосування в рішенні про визначення митної вартості товарів....
Виходячи із зазначеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у разі незгоди Митниці з ціною імпортованого товару остання відповідно до вимог статті 266 МК зобов'язана була провести процедуру консультацій, у ході яких мала б дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням, відповідних аргументів».
Проте митний орган не навів достатній аргументів, які б свідчили про неможливість застосування попередніх методів визначенням митної вартості товарів.
Згідно ч. 6. ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно опису графи 33 розділу 2 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів» затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 р. № 598, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 р. за № 883/21195 у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Проте рішенні відповідач не вказав обґрунтування причин неможливості визнання заявленої митної вартості, а лише зазначив самі причини. Відповідач не зазначив наявну в митного органу інформацію щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення таких сумнівів. Відповідач не зазначив математичного розрахунку того, яким чином митна вартість ним була скоригована, які складові митної вартості коригуються.
Щодо посилання Митного органу в обґрунтування прийняття рішень про коригування митної вартості на цінову інформацію ЄАІС ДМСУ необхідно вказати наступне.
Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в ціновій базі даних Держмитслужби України, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктом 3.16, 3.39 та 6.2 розділу З Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02,2011 № ЗО 18-У І «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила:
На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для, проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства.
Митний контроль обмежується мінімумом., необхідним, для забезпечення дотримання митного законодавства.
Разом з цим, та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
Судом встановлено, що ТОВ «Фоззі-Фуд» в декларації митної вартості зазначив всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а також вніс до декларації цілком достовірні та точні відомості.
На підставі викладеного, слід дійти висновку, що Київська митниця ДФС неправомірно та безпідставно відмовила ТОВ «Фоззі-Фуд» у визнанні задекларованої митної вартості товару за основним методом і визначила митну вартість за другорядним методом. Тому, неправомірні Рішення Київської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів є протиправними і з цих підстав підлягають скасуванню.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1378,00 грн. згідно платіжного доручення №3337081 від 29.04.2016 р.
Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1378,00 грн. підлягають стягненню з Київської митниці Державної фіскальної служби на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до положень статті 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 60, 69, 70, 71, 122, 128, 158-163, 167, 2422 , 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про корегування митної вартості від 09.11.2015 р. №125110010/2015/010170/2 (поставка №709_135), від 02.11.2015 р. №125110010/2015/010148/2 (поставка №709_136), від 09.11.2015 р. №125110010/2015/010167/2 (поставка №709_137), від 09.11.2015 р. №125110010/2015/010168/2 (поставка №709_138).
4. Стягнути судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської митниці Державної фіскальної служби.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В.Р.