22 липня 2016 року 17 год. 08 хв.Справа № 808/1210/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Стрельнікової Н.В.
за участю секретаря Батигіна О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
до: Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області,
про: визнання постанови незаконною та такою, що підлягає скасуванню,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, в особі виконуючого обов'язки начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області Боєва Костянтина Юрійовича, в якому, з урахуванням уточнень (вх. №13466 від 26.04.2016) просить суд визнати незаконною та такою, що підлягає скасуванню постанову відповідача №000013 від 24.03.2016 про стягнення штрафу у розмірі 9800 грн.
В ході розгляду справи судом було здійснено заміну первинного відповідача - Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, в особі виконуючого обов'язки начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області Боєва Костянтина Юрійовича на належного відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведеної позапланової перевірки посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області були встановлені порушення позивачем Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", а саме: встановлено куріння кальяну. При цьому, відповідачем не було взято до уваги, що куріння не відбувалося зовсім, а лише на прохання відповідача, який був на той час в якості відвідувача закладу, винесено підготовлений кальян для подальшого його куріння в запропонованому офіціантом та передбаченому для куріння кальяну місці. Крім того, зазначає, що відповідачем не пред'явлено до початку перевірки своє службове посвідчення та направлення на перевірку, а також питання про накладення штрафу розглядалося без присутності позивача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в уточненій позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти заявлених вимог заперечила, зазначає, що в ході перевірки кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" встановлено куріння кальяну, що є порушенням приписів п. 9 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", що підтверджується матеріалами відеозйомки. З урахуванням вищезазначеного, постанова про застосування фінансових санкцій від 24.03.2016 №000013 винесена на законних підставах та в межах компетенції відповідача.
З підстав викладених в письмових запереченнях (вх.№ 22204 від 22.07.2016) просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідив наданий представником відповідача відеозапис, який проводився під час проведення відповідачем перевірки, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних обставин.
Як встановлено з матеріалів справи, 18.03.2016 Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області на підставі звернення споживача - громадянина ОСОБА_4 та згоди Держспоживінспекції України на проведення позапланової перевірки від 16.03.2016 №655-8-7/7 (а.с. 84), наказу №36 від 18.03.2016 і направлення на проведення перевірки №000051 від 18.03.2016 проведено позапланову перевірку кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення" за результатами якої складено Акт перевірки № 000021 від 18.03.2016 (а.с. 86-88).
В Акті перевірки вказано, що перевірка проведена у присутності ФОП ОСОБА_1
Перевіркою встановлено, що в приміщенні закладу ресторанного господарства здійснюється куріння кальяну (чек № 8 від 18.03.2016) що є порушенням вимог пункту 9 частини 2 статті 13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення".
Акт перевірки містить запис ФОП ОСОБА_1 про те, що з матеріалами перевірки ознайомлений та претензій не має.
На підставі Акту перевірки відповідачем 24.03.2016 винесено постанову № 000013 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 стягнень, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", якою до позивача застосована фінансова санкція у вигляді штрафу у розмірі 9800 грн. (а.с. 22).
Не погоджуючись з винесеною постановою про накладення стягнень, позивач звернувся до суду з вимогами про її скасування.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.
Статтею 19 вищевказаного Закону визначено, що державний контроль за дотриманням положень цього Закону здійснюють відповідні центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом.
При цьому, Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з частиною 3 статті 5 зазначеного Закону захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право у числі іншого накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, відповідач у справі є органом владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції у сфері захисту прав споживачів.
Статтею 13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" №2899-IV від 22.09.2005 (далі - Закон №2899-IV) визначений вичерпний перелік обмежень щодо реалізації (продажу) та вживання тютюнових виробів.
Так, згідно з пунктом 9 частини 2 статті 13 вказаного Закону, забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства.
При цьому, відповідно до статті 1 цього ж Закону, куріння тютюнових виробів - дії, що призводять до згорання тютюнових виробів, у результаті чого утворюється тютюновий дим, який виділяється в повітря та вдихається особою, яка їх курить.
Тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування (ст.1 Закону №2899-IV).
Тютюновий дим - продукти згорання тютюнових виробів, що виділяються в повітря внаслідок їх куріння.
Абзацом одинадцятим частини 2 статті 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" встановлено, що за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб'єктів господарювання у разі розміщення попільничок або куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства у розмірі від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень.
Таким чином, обставиною, яка в обов'язковому порядку підлягає встановленню при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій, що передбачені абзацом одинадцятим частини 2 статті 20 зазначеного Закону, є встановлення факту куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства.
Так, судом встановлено, що позапланова перевірка проведена на підставі звернення (вх. № Б-86 від 25.02.2016) гр. ОСОБА_4 щодо здійснення державного контролю за додержанням Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" у кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", оскільки в закладі здійснюється куріння кальяну, дим якого розповсюджується по всій території кафе, що є не припустимим у приміщенні закладу ресторанного господарства.
Представником відповідача надані матеріали відео-фіксації проведеної перевірки (а.с. 93) з яких вбачається, що позивач надає послуги з куріння кальяну відвідувачам закладу. Крім того, вбачається, що розкурювання кальяну проводилось офіціантом закладу, поряд із столиками відвідувачів.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не спростовані виявлені відповідачем порушення п. 9 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", а відтак постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області №000013 від 24.03.2016 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" є правомірною та не підлягає скасуванню.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, в межах наданих йому законом повноважень виніс законну та обґрунтовану постанову про застосування до позивача фінансових санкцій, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Згідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позовних вимог судові витрати на користь позивача не присуджуються з Державного бюджету України.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В. Стрельнікова