11 серпня 2016 року
Справа № 808/2395/16
м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., перевіривши матеріали подання
За позовом Головного управління Держпраці у Запорізькій області
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс-Запоріжжя"
про: застосування заходів реагування у сфері державного нагляду
Головне управління Держпраці у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс-Запоріжжя" (далі - відповідач), в якому просить заборонити відповідачу:
1. Експлуатацію зовнішніх (підземних та надземних) газопроводів без проведення комплексного приладового обстеження - до усунення порушення.
2. Використання газонебезпечних робіт, а саме технічного обслуговування обладнання ШГРП без видачі наряду-допуску - до усунення порушень,
3. Використання робіт по висоті, а саме перевірки спрацювання запобіжних клапанів на посудинах, що працюють під тиском (при експлуатації аміачно-холодильних установок) без видачі нарядку-допуску - до усунення порушення.
Відповідно до ч.1 п. 3 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після отримання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановлених статтею 106 КАС України.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Так, відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI встановлено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру суб'єкт владних повноважень сплачує 1 розмір мінімальної заробітної плати.
У свою чергу, відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі, станом на січень 2016 року, на рівні 1 378,00 грн.
В матеріалах позовної заяви відсутні докази сплати судового збору, а лише надано клопотання про відстрочку сплати судового збору.
Разом з тим, суд вважає заявлене клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.88 КАС України).
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1 ст.8 Закону України № 3674-VI)
Відповідно до ч.2 ст.8 Закон України № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд зазначає, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення, чи звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка, тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.88 КАС України, ст.8 Закону України № 3674-VI повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до ч.1 ст.10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч.2 ст.10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З урахуванням вимог ст.88 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України № 3674-VI з власної ініціативи.
Суд зазначає, що до матеріалів позовної заяви не надано жодного належного доказу неможливості позивачем, як суб'єктом владних повноважень, сплатити судовий збір, в встановленому чинним законодавством розмірі, а матеріали позову не надають можливість задовольнити вказане клопотання та відстрочити сплату судових витрат.
При цьому суд зазначає, що збільшення розміру судового збору, невідображення таких змін в кошторисі Головного управління не є тією обставиною, що є підставою для несплати позивачем судового збору.
Окрім того, як вбачається з інформаційної бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", яка функціонує в Запорізькому окружному адміністративному суді, позивач в 2016 році неодноразово подавав аналогічні позови до суду, сплачуючи судовий збір.
Отже, з урахуванням викладеного позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду.
Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.
Згідно ч.2 ст.108 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.106, ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У клопотанні Головного управління Держпраці у Запорізькій області про відстрочку сплати судового збору, - відмовити.
Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс-Запоріжжя" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, - залишити без руху.
Головному управлінню Держпраці у Запорізькій області у строк до 12 вересня 2016 року (з урахуванням поштового перебігу) усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 1 378,00 грн.
Зазначені документи направити до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає чинності у відповідності до ст. 254 КАС України.
Ухвалу може бути оскаржено у відповідності до ст. 186 КАС України.
Суддя О.М. Нечипуренко