10 серпня 2016 рокусправа № 804/15619/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.
за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.
За участю представників:
Позивач - Шаверін Д.С. ( довіреність від 22.04.2016 року)
Позивача - Кобеляцький Д.М. ( довіреність від 31.12.2014 року)
Відповідача - не з'явився
Третьої особи - Стрельченко Я.С. ( довіреність від 16.10.2014 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Національного банку України
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 р.
у справі № 804/15619/15
за позовом Публічного акціонерного товариство" Нікопольський завод феросплавів"
до Національного банку України
третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"
про визнання дій протиправними,-
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії НБУ щодо не підтвердження можливості здійснення операції Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" по оплаті 48000000 грн., за контрактом №310815SN від 31.08.2015 року.
Просив визнати протиправним та скасувати рішення НБУ №25-03001/69303 від 25.09.2015 року в частині непідтвердження можливості здійснення операцій Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" по оплаті 48000000 грн., за контрактом №310815SN від 31.08.2015 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В засідання не з'явився представник апелянта.
Представник позивача та представник третьої особи просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, письмові заперечення на апеляційну скаргу, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції задовольнив позов, прийшов до висновку що відсутність правових підстав для визнання операції позивача по перерахуванню коштів у гривнях в сумі 48000000,00 грн. на користь нерезидента - Компанія StalmagSp. Z.o.o (Poland) за поставлений товар марганцеву руду згідно Контракту, - недобросовісною, свідчить про протиправність дій та рішення відповідача №25-03001/69303 від 25.09.2015 року про не підтвердження наведеної операції позивача та про наявність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ПАТ "Нікопольський феросплавний завод" (Покупець) та Постачальником Компанією StalmagSp. Z.o.o. (Польща) укладено контракт купівлі-продажу № 310815SN 31.08.2015 року (далі - Контракт), за умовами якого Постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та своєчасно оплачувати товар - марганцеву руду.
Відповідно до Доповнення №1 та Специфікації №1 до вищевказаного контракту, продавець повинен поставити австралійської марганцевої руди крупної фракції 0-25мм в кількості 44000,00 метричних тон, ціна 111,10 дол. США за 1 метричну тону, загальна вартість складає 5377240,00 дол. США.
У зв'язку з тим, що за вищевказану продукцію не була проведена предоплата за рахунком №310815SN-TBN від 31.08.2015, що передбачено п. 1 Доповнення № 1 до контракту від №310815SN від 31.08.2015 року, вантажна митна декларація не оформлювалась.
Розділом 4 контракту №310815 від 31.08.2015 "Умови платежу" передбачено, що платіж за продукцію здійснюється в доларах США відповідно до додатку № 1 до контракту. Сторони визначили оплату за поставлену продукцію в національній валюті України - гривні, за курсом, встановленим НБУ, на дату списання коштів з рахунку покупця.
На виконання умов Контракту, позивач подав ПАТ «КБ «Приватбанк» платіжне доручення від 16.09.2015 року № №8855 на суму 48 000 000,00 грн. для перерахування на користь нерезидента Компанією StalmagSp. Z.o.o. за поставлений товар - марганцеву руду.
25.09.2015 року платіжне доручення повернуто з призначенням платежу: повернення коштів згідно з електронним повідомленням Національного банку України № 25-03001/69303 від 25.09.2015 року, що підтверджується витягом електронного повідомлення від 25.09.2015 року, в якому зазначено про непідтвердження Національним банком України заяви клієнтів на купівлю та перерахування іноземної валюти за імпортними операціями по реєстру Інформація про намір та/або перерахування безготівкової валюти в розрізі суб'єктів за 22.09.2015 року.
У зв'язку з зазначеним, 25.09.2015 року ПАТ "НФЗ" отримало від ПАТ КБ "ПриватБанк" платіжне доручення без виконання, із зазначенням про повернення коштів згідно з електронним повідомленням НБУ № 25-03001/69303 від 25.09.2015 року, яким непідтверджено заявку клієнта на купівлю та перерахування іноземної валюти за імпортними операціями по реєстру Інформація про намір купівлі та/або перерахування безготівкової валюти в розрізі суб'єктів за 22.09.2015 року ПАТ "НФЗ" на суму 48000000,00 грн.
Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
Відповідно до ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного контролю і валютного регулювання» від 19 лютого 1993 року № 15-93 у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.
Згідно з п. 1 глави 1 розділу II Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2015 року №281, клієнти-резиденти мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою здійснення розрахунків з нерезидентами за торговельними операціями (крім випадку, передбаченого пунктом 2 цієї глави) на підставі таких документів: заяви про купівлю іноземної валюти; договору з нерезидентом, оформленого відповідно до вимог законодавства України; акта (здавання-приймання тощо) або іншого документа, який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності, якщо оплачуються отримані послуги (права), виконані роботи; документів, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором), якщо договір передбачає такі форми розрахунків.
Купівля, обмін іноземної валюти з метою проведення розрахунків з нерезидентом за поставлені в Україну товари (які відповідно до законодавства підлягають митному оформленню) здійснюються суб'єктом ринку за наявності в реєстрах митних декларацій інформації про ввезення та випуск у вільний обіг на митній території України товарів за відповідним зовнішньоекономічним договором клієнта-резидента.
Відповідно до пп. 18 п. 6 Постанови Правління Національного банку України від 03 вересня 2015 року № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» з метою недопущення недобросовісної практики проведення валютних операцій уповноважені банки формують реєстр операцій за дорученнями клієнтів із купівлі іноземної валюти / перерахування за межі України іноземної валюти / перерахування коштів у гривнях на користь нерезидентів через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях, відкриті в уповноважених банках / перерахування коштів, що здійснюється на користь нерезидентів через філії уповноважених банків, відкриті на території інших держав (далі - реєстр), та подають його до Національного банку України в день отримання від клієнта заяви про купівлю іноземної валюти / платіжного доручення.
Якщо сума заяви про купівлю іноземної валюти / платіжного доручення на перерахування за межі України іноземної валюти / платіжного доручення на перерахування коштів у гривнях на користь нерезидента через кореспондентський рахунок банку-нерезидента/платіжного доручення на перерахування коштів, що здійснюється на користь нерезидента через філії уповноважених банків, відкриті на території інших держав, у гривнях дорівнює або більше еквівалента 50000 доларів США на дату заяви / платіжного доручення, то уповноважений банк разом із реєстром подає копії документів (у сканованому вигляді), які є підставою для здійснення цих операцій. Інформація за заявами про купівлю іноземної валюти / платіжними дорученнями на перерахування коштів у гривнях на користь нерезидента через кореспондентський рахунок банку-нерезидента в гривнях / платіжними дорученнями на перерахування коштів, що здійснюється на користь нерезидента через філії уповноважених банків, відкриті на території інших держав, у яких сума менша, ніж зазначена, надається в реєстрі в узагальненому вигляді. Інформація за платіжними дорученнями в іноземній валюті на переказ коштів за межі України, у яких сума менша, ніж зазначена, до реєстру не надається.
Уповноваженим банкам забороняється проводити операцію клієнта в разі отримання від Національного банку України повідомлення про непідтвердження можливості її здійснення. Підтверджені операції можуть бути виконані не раніше четвертого операційного дня з дня подання уповноваженим банком інформації про ці операції в реєстрі.
З метою запобігання непродуктивному відпливу капіталу за кордон Національний банк України має право запитувати й отримувати від уповноваженого банку копії додаткових документів, необхідних для з'ясування обставин щодо конкретної операції, інформація про яку була подана у відповідному реєстрі. У цьому разі уповноважений банк не може здійснювати таку операцію до моменту отримання окремого підтвердження Національного банку України.
Як встановлено судом, фактичне постачання Компанія StalmagSp. Z.o.o (Польща) позивачу на територію України товару - марганцеву руду за Контрактом, даний товар використовується позивачем у господарській діяльності.
Позивачем надано ПАТ «КБ «Приватбанк» документи для формування ним реєстру операції на перерахування коштів у гривнях в сумі 48 000 000,00 грн. на користь нерезидента - Компанія StalmagSp. Z.o.o (Польща) за поставлений товар марганцеву руду згідно Контракту та передання реєстру до НБУ разом із копіями документів, які є підставою для здійснення операції, а також отримання Національним банком зазначених документів.
Підтверджено здійснення валютного контролю операції позивача на перерахування коштів у гривнях в сумі 48 000 000,00 грн. на користь нерезидента - Компанія StalmagSp. Z.o.o (Польща) за поставлений товар згідно Контракту.
Колегія суддів звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні відповідача не зазначено обставин, які стали підставою для його прийняття.
Виходячи з змісту пп. 18 п. 6 постанови Правління Національного банку України №581, метою направлення до Національного банку України уповноваженими банками реєстрів та підтверджуючих документів з перерахування кошів є недопущення недобросовісної практики проведення валютних операцій.
Отже, рішення про не підтвердження можливості здійснення відповідної операції приймається Національним банком України лише внаслідок виявлення операцій, що містять ознаки недобросовісності.
Проте, відповідачем не наведено обставин, які є підставами для наявності сумніву щодо добросовісності операцій, що здійснювались позивачем.
Відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій - прийняти рішення про погодження операцій. Підставою для непогодження операції можуть бути лише визначені законодавством обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - погодити або непогодити операцію, існує лише один правомірний варіант поведінки.
Таким чином, судом встановлена наявність правових підстав для проведення операції позивача по перерахуванню коштів у гривнях в сумі 48 000 000,00 грн. на користь нерезидента - Компанія StalmagSp. Z.o.o (Польща) за поставлений товар марганцеву руду згідно Контракту.
Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог поданої апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності оскарженого рішення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій, є законним і не підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішено спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; а також повно відображено обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Національного банку України - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 р. у справі № 804/15619/15 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Повний текст ухвали виготовлено 11.08.2016 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.В. Білак
Суддя: В.А. Шальєва