05 серпня 2016 р. справа №П/811/2314/15
Суддя-доповідач Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Юрко І.В.,
перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі №П/811/2314/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області,-
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі №П/811/2314/15 адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу.
Суд вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт отримав копію постанови суду першої інстанції 06.01.2016 року (а.с.121 т.2).
Апеляційна скарга подана відповідачем 29.07.2016 року, що підтверджується відбитком штампу суду першої інстанції (а.с.186 т.2).
Таким чином апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апелянт подав суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку подання апеляційної скарги. В обґрунтування заяви зазначено, що апелянт неодноразово звертався з апеляційною скаргою на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, проте судом апеляційної інстанції ці скарги поверталися апелянту в зв'язку з несплатою судового збору. На даний час в бюджеті кошти по видатках КЕКВ 2800 передбачені, та виділяються за вимогами, а тому підстави повернення апеляційної скарги відпали.
З цього приводу суд зазначає, що поважними підставами для поновлення строку апеляційного оскарження є об'єктивно не переборні та такі, що не залежать від волевиявлення особи, обставини. Проте, обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів для сплати судового збору з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Також, відповідно до частини п'ятої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше.
Частиною першою статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга підписана представником апелянта І.В.Кац-Філімончук. На підтвердження повноважень зазначеної особи до апеляційної скарги додана ксерокопія довіреності №1 (а.с.189 т.2), проте зазначена ксерокопія довіреності не завірена належним чином.
Інші належним чином оформлені документи про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, в матеріалах справи відсутні.
Крім того, що згідно частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (далі по тексту - Закон України «Про судовий збір»).
Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в адміністративному позові було заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування рішення і податкових повідомлень-рішень на загальну суму 256930,89 грн..
Законом України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання адміністративного позову), було встановлено ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні станом на 01.01.2015 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» становив 1218,00 грн.
Отже, сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні адміністративного позову, складала 4872,00 грн..
Таким чином, апелянту при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 5359,20 гривень (4 872,00*110% = 5359,20).
Апелянтом документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додано та подано суду клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування зазначеного клопотання апелянт вказує, що надання органами ДФС належних та допустимих доказів відсутності фінансування з Державного бюджету України (відсутності коштів) на момент звернення із скаргою до суду є визначальними для прийняття судом рішення у відповідності до приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою звільнити від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З даної норми вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
Разом з тим, обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
З огляду на зміст та правову конструкцію частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд вважає, що прийняття рішення про звільнення особи від сплати судового збору є дискреційною функцією суду.
Крім того, апелянт не надає суду жодних доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує клопотання про звільнення від сплати судового збору. Таким чином, зазначене клопотання є необґрунтованим.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ; код банку отримувача (МФО): 805012; рахунок отримувача: 31217206781004; код класифікації доходів бюджету; код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101; __ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ___ (ПІБ чи назва установи, організації апелянта), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Частиною третьою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -
Відмовити Кіровоградській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та в поновлені строку апеляційного оскарженя за вказаними в клопотанні доводами.
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі №П/811/2314/15 залишити без руху.
Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду
- заяви про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку;
- оформленого належним чином документа про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу;
- документа про сплату судового збору в розмірі 5359,20 гривень.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - тридцять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити апелянту, що якщо заяву про поновлення строку апеляційного оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані в ній підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя-доповідач І.В.Юрко