08 серпня 2016 рокусправа №804/7397/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Екопрон-Юг» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі №804/7397/15 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Екопрон-Юг» про стягнення заборгованості, -
Позивач 11.06.2015 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Екопрон-Юг» адміністративно-господарські санкції в розмірі 18187,65 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 18,19 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Екопрон-Юг» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 18187 грн. 65 коп..
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Екопрон-Юг» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 18 грн. 19 коп..
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Від позивача до апеляційного суду надійшли заперечення на зазначену апеляційну скаргу, в яких позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, а також просив розглянути справу за відсутності представника позивача.
Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За нормами пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до п.1 Положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26.05.2011 року №81, є територіальним органом бюджетної установи Фонд соціального захисту інвалідів (а.с.8).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Екопрон-Юг», є юридичною особою (код ЄДРПОУ - 19319017), знаходиться на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» надав Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік форми № 10-ПІ, відповідно до якого кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» складає одну особу. За період 2014 року на зазначеному робочому місці інваліди працевлаштовані не були (а.с.6).
Вважаючи, що за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, підприємство повинно було до 15.04.2015 року самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 18187,65 грн. та пеню у сумі 18,19 грн., Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом про стягнення зазначених сум.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не надано доказів вчинення необхідних дій для забезпечення працевлаштування інвалідів на вказаному робочому місці, а саме: щодо створення відповідних робочих місць для працевлаштування інвалідів, подачі протягом 2014 року щомісячних звітів до центру зайнятості за формою 3-ПН щодо наявності вакансій для інвалідів, інформування громадських організацій щодо надання допомоги по працевлаштуванню інвалідів тощо.
Суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 18 Закону України від 21 березня 1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі по тексту - Закон №875) встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень статті 18-1 Закону №875 інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Згідно статті 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.2 ст.20 Закону № 875).
Суд апеляційної інстанції вважає помилковим твердження суду першої інстанції про те, що відповідач не надав доказів подання протягом 2014 року щомісячних звітів до центру зайнятості за формою 3-ПН, оскільки відповідно до п. 2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316 передбачено, що форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Щомісячне подання до центру зайнятості даних про наявність вільних робочих місць (вакансій) даним Порядком не передбачено, як і не передбачено подання до центру зайнятості інформації про закриття вакансії.
Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до норм статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Частиною третьою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.
В позовній заяві позивач зазначав юридичну адресу відповідача (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, проспект Пушкіна, будинок 11, кв.56) та його поштову адресу (Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Барикадна, будинок 17).
Проте суд першої інстанції надіслав відповідачу копію ухвали від 15.06.2015 року про відкриття провадження в адміністративній справі із зазначенням дати, часу та місця розгляду справи на адресу «вул.Вакаленчука, 1-133, Дніпропетровськ, 49061» (а.с.12).
Відповідний конверт повернувся до суду першої інстанції 17.07.2015 року у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Таким чином, суд першої інстанції розглянув та вирішив справу без належного повідомлення відповідача про дату, час, та місце розгляду справи, яке сталося внаслідок помилкового адресування судом відповідної повістки (ухвали), а відповідач був позбавлений можливості надати суду свої докази і доводити перед судом їх переконливість.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення адміністративного позову.
У відповідності до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини у справі та постанова прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, що в свою чергу є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Екопрон-Юг» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі №804/7397/15 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі №804/7397/15 скасувати.
У задоволенні позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак