Справа № 548/1204/16-ц
Провадження №2/548/683/16
про часткове задоволення заяви про забезпечення позову
11.08.2016 року м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Миркушіна Н.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої заподіяної дорожньо-транспортноб пригодою,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої заподіяної дорожньо-транспортноб пригодою.
Одночасно з позовною заявою представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на транспортний засіб NISSAN QASHQAI державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_4, дружину відповідача ОСОБА_3, та який належить відповідачам на праві сумісної власності подружжя, - в межах визначеної в рішенні суду суми заборгованості.
Ознайомившись з поданими матеріалами доходжу до наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
За вимогами ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позовну повинно бути зазначено причини, у зв"язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову
Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У відповідності з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві; забороною вчиняти певні дії тощо. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта
користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, виходжу з того, що позивачем пред"явлений позов про стягнення з відповідачів шкоди, завданої в результаті ДТП, в сумі 74 603,98 грн., з підстав ухилення відповідача ОСОБА_3 від добровільного відшкодування шкоди, уникнення зустрічі з позивачем для добровільного вирішення спору, що викликає в позивача підозру в тому, що відповідачі мають намір позбутися належного їм транспортного засобу NISSAN QASHQAI державний номерний знак НОМЕР_1, що може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Суддею встановлено, що між сторонами наявний спір з приводу відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих внаслідок ДТП.
Враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, оскільки відповідач ОСОБА_3 ухиляється від відшкодування завданих ним збитків, а також керуючись роз"ясненнями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", відповідно до яких, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, приходжу до висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково - накласти заборону на відчуження вказаного автомобіля, а саме заборонити ОСОБА_4, за якою зареєстрований транспортний засіб NISSAN QASHQAI державний номерний знак НОМЕР_1, відчужувати належний їй автомобіль.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 210 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суддя -
Заяву представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково і забезпечити позов.
З метою забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої заподіяної дорожньо-транспортноб пригодою заборонити ОСОБА_4, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, відчужувати належний їй автомобіль НОМЕР_2, на який видане свідоцтво про реєстрацію серії СХТ № 478451.
Ухвалу для виконання направити ГУ НП в Полтавській області.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі апеляційної скарги через Хорольський районний суд Полтавської області.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Н.С. Миркушіна