Справа № 544/443/16-ц
№ пров. 2/544/258/2016
Номер рядка звіту 49
іменем України
11 серпня 2016 року м.Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Нагорної Н.В.,
за участю секретаря Ралець О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3, про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та додаткових витрат, що викликані хворобою сина,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. З відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 14.01.2014 року, який рішенням суду від 12.12.2014 року було розірвано. Від спільного проживання з ним вона має сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає, хоча зобов'язаний надавати таку допомогу. Відповідач не працює, проте має нерегулярний дохід, працюючи по найму. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 1200грн. щомісяця, починаючи з дня подання заяви і до досягнення сином повноліття. Крім того позивачка зазначила, що у зв'язку з незадовільним станом здоров'я син постійно потребує спеціального ортопедичного взуття, спеціального харчування, підвищеного догляду, регулярного приймання спеціальних ванн, масажу, ліків, постійного нагляду за його станом здоров'я шляхом консультацій спеціалістів Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» м.Київ. Викладені обставини потребують додаткових витрат на утримання сина, у зв'язку з чим вона просить суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, пов'язані з хворобою останнього, у розмірі 200грн. щомісяця.
У судове засідання позивачка не з'явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи в її відсутність, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, згоден виплачувати аліменти на сина, але в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в іншій частині та в частині вимог щодо стягнення з нього додаткових витрат просив відмовити, про що надав суду письмову заяву, в якій також просить суд розглянути справу в його відсутність.
Представник відповідача - адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію відповідача ОСОБА_2, інтереси якого він представляє, про що вказав у заяві, наданій суду, та просив розглянути справу без його участі.
Третя особа ОСОБА_3 не заперечувала проти стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в іншій частині просила відмовити та розглянути справу в її відсутність, про що надала суду письмову заяву.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши та оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.
Судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 12.12.2014 року (а.с.4).
Від спільного сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження (а.с.5).
Відповідно до довідки Соснівської сільської ради від 09.03.2016р. №216 син ОСОБА_4 проживає разом із матір'ю (а.с.6).
Відповідач ОСОБА_2 проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання сина добровільно не надає.
Згідно ст. ст.180, 181 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягненні нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
На підставі викладеного та враховуючи, що відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на неповнолітнього сина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, які впливають на визначення розміру аліментів, передбачені ст.182 СК України, а саме те, що відповідач не працює, за рішенням суду сплачує аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі ? частини своїх доходів (а.с.19, 37), також здійснює догляд за своїми хворими батьками: матір'ю ОСОБА_8 та батьком ОСОБА_9, які являються пенсіонерами (а.с.24-26), тому вважає за необхідне стягнути аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 400грн. щомісяця. Такий розмір, на думку суду, буде розумним та справедливим.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину підлягають частковому задоволенню з указаних підстав.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат на дитину суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз положень ст.185 СК України дає підстави для висновку про те, що при вирішенні вимог про участь одного з батьків у додаткових витратах на дитину суд має встановити реальне існування особливих обставин, які викликають необхідність таких витрат, а також розмір останніх. Лише при наявності цих умов та їх встановленні можливе ухвалення рішення про стягнення таких витрат в конкретній сумі.
Звертаючись до суду із позовом про стягнення додаткових витрат на дитину, позивачка просить стягнути додаткові витрати в розмірі 200грн. щомісяця, які викликані незадовільним станом здоров'я сина, у зв'язку з чим він постійно потребує спеціального ортопедичного взуття, спеціального харчування, підвищеного догляду, регулярного приймання спеціальних ванн, масажу, ліків, постійного нагляду за його станом здоров'я шляхом консультацій спеціалістів Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» м.Київ.
Відповідно до положень ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як убачається з виписки з амбулаторної карти ОСОБА_4 (а.с.7), у грудні 2015 року та березні 2016 року в умовах «Охматдит» хлопчику був поставлений діагноз: афективно - респіраторні пароксизми, призначена седативна терапія, спостереження неврологом за місцем проживання. За змістом наданої позивачем медичної документації дитині було рекомендовано: щадний режим, седативні ванни, взуття з супінаторами та лікувальні препарати: нейровитан (вживати 1 місяць), тенотен (вживати 2 місяці) та пантокальцин (вживати 3 місяці) (а.с.8-9). Наведене свідчить про те, що дійсно існують особливі обставини, викликані хворобою дитини.
Проте оцінюючи надану медичну документацію як доказ того, що позивачка потребує додаткових витрат на дитину в розмірі 200грн. щомісяця, суд приходить до висновку, що позивачка не обґрунтувала свою вимогу щодо додаткових витрат належним розрахунком суми додаткових витрат, з чого саме вони складаються, не надала суду доказів про вартість ліків, необхідних для дитини, та ортопедичного взуття. Крім того зазначені докази не підтверджують того, що позивачка щомісяця несе додаткові витрати на дитину, оскільки як убачається з консультативного висновку №83 лікарські препарати були рекомендовані не для постійного вживання, а лише на 1, 2 та 3 місяці.
Також позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів того, що дитина потребує спеціального харчування, підвищеного догляду, регулярного приймання масажу та постійних консультацій спеціалістів дитячої лікарні "Охматдит".
За таких обставин суд зазначає, що позивачкою не доведено розмір додаткових витрат на дитину в сумі 200грн. щомісяця, тому в задоволенні її вимог в цій частині слід відмовити з указаних підстав.
Судові витрати в частині вимог про стягнення аліментів підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.88 ЦПК України, в частині стягнення додаткових витрат - необхідно компенсувати за рахунок держави.
У відповідності зі ст. 367 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.5-11, 57-60, 212-215, 88, 367 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3, про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та додаткових витрат, що викликані хворобою сина - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 400 (чотириста) гривень щомісяця, починаючи з 08.04.2016 року до повноліття дитини.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Рішення підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.
Судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Н.В.Нагорна