09.08.2016 року Справа № 904/893/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач
суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.
при секретарі: Ситниковій М.Ю.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 року у справі № 904/893/16
за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група Алвіс", м. Дніпропетровськ
про внесення змін до договору поставки від 24.03.2015 року № 922-ПУ-УМТС
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група Алвіс" з вимогою внести з 01.05.2015 року зміни до п.5.4 договору поставки № 922-ПУ-УМТС, укладеного між сторонами 24.03.2015 року, в частині строків оплати за отриману продукцію у наступній редакції:
"Розрахунки за поставлену постачальником продукцію по договору здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника до 30.04.2016 на підставі отриманого покупцем рахунку й при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 договору".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 року (суддя Воронько В.Д.) відмовлено у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група Алвіс" про внесення змін до п.5.4 договору поставки від 24.03.2015 року № 922-ПУ-УМТС, укладеного між сторонами, в частині строків за отриману продукцію.
Не погодившись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та неправильне застосування судом норм процесуального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група Алвіс" у запереченні на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.
09.08.2016 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група Алвіс" надійшов лист, в якому останнє повідомило, що його уповноважений представник не може взяти участь у судовому засіданні 09.08.2016 року, у зв'язку з чим просить розгляд справи провести за наявними у матеріалах справи доказами.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд
24.03.2015 року між публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (покупець, позивач) і товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група Алвіс" (постачальник, відповідач) укладено договір поставки № 922-ПУ-УМТС, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, передбачених договором, постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК (продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 5.4. договору розрахунки за поставлену постачальником продукцію здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 5 (п'яти) робочих днів з 20-го календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 договору.
У специфікації від 24.03.2015 року сторони погодили строк поставки продукції на загальну суму 867387 грн. 36 коп.: 50 % - до 20.04.2015 року та 50% - до 20.05.2015 року.
Договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань строк дії договору встановлюється до 31.12.2015 року включно. У випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за договором строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 8.1. договору).
На виконання умов договору відповідач здійснив поставку продукції згідно видаткової накладної від 17.04.2015 року № НОМЕР_1 та згідно видаткової накладної від 26.06.2015 року № НОМЕР_2 на загальну суму 867387 грн. 36 коп.
Позивач, в свою чергу, за умовами договору повинен був перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок відповідача (постачальник) на протязі 5 (п'яти) робочих днів з 20-ого календарного дня з дати поставки відповідної продукції.
Оплату за продукцію, отриману 17.04.2015 року, мало бути здійснено не пізніше 12.05.2015 року; оплату за продукцію, отриману 26.06.2015 року, мало бути проведено не пізніше 21.07.2015 року.
Як вказує у позовній заяві публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", останнє не змогло своєчасно розрахуватись з товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група Алвіс" за поставлену продукцію в сумі 867387 грн. 36 коп. з наступних причин: « Відповідно до листа Служби безпеки України від 13.06.2014 року № 33/2117 07.04.2014 року на підставі ст. ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції (надалі - АТО) в Донецькій, Луганській і Харківській областях.
Постановою Верховної Ради України від 16.04.2014 pоку № 1215-V II «Про Заяву Верховної Ради України щодо захисту конституційних прав військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, осіб рядового і начальницького складу та інших працівників органів внутрішніх справ України, які беруть участь у антитерористичній операції, направленій на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, мирного життя українських громадян» визнано проведення АТО на сході України та закликано громадян України, які мають бажання, у цей скрутний час вступати до лав Збройних Сил України, Національної гвардії України та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.
Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
У зв'язку із загостренням соціальної та економічної ситуації на сході України, проведенням АТО, публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» не могло передбачити у майбутньому різкого погіршення умов ведення господарської діяльності, що призвело до важкого економічного стану підприємства.
На момент настання строку розрахунку за отриману продукцію відповідно договору від 24.03.2015 року № 922-ПУ-УМТС по специфікації від 24.03.2015 року до договору у позивача була відсутня фінансова можливість вчасно проводити розрахунки, яка обумовлена нестабільною ситуацією в країні та загрозою неплатоспроможності.
Заборгованість Державного бюджету перед публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» за 2014 рік з компенсації виплат середнього заробітку складає 31 049 925 грн. 23 коп.
Станом на 2016 рік публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» фактично є збитковим. Відповідно до оприлюдненої звітності збитки підприємства за друге півріччя 2015 року складають 78 млн. грн. Поточні надходження на рахунки підприємства, в першу чергу, спрямовані на виплату заробітної плати робітникам та сплату відповідних податків та єдиного соціального внеску до органів Пенсійного фонду України.
Загальна сума дебіторської заборгованості підприємств перед публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» складає 2 847 806 тис. грн.
Заборгованість ДП «Енергоринок» перед ТЕС ДТЕК складає 6,5 млрд. грн., що, в свою чергу, призвело до виникнення заборгованості ТЕС перед вугледобувними підприємствами ДТЕК в сумі 4,3 млрд. грн.".
Крім цього позивач зазначає, що публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" є підприємством паливно-енергетичного комплексу та суб'єктом Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", метою якого є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутства та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.
На думку позивача вищенаведені обставини унеможливлюють здійснення публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» своєчасного одноразового перерахування коштів відповідачеві, оскільки всі наведені факти в цілому можуть призвести до виникнення нових боргів, зокрема, щодо сплати податків, інших обов'язкових платежів.
Таким чином, позивач вважає, що сталася істотна зміна обставин, що унеможливлюють виконання договору на умовах, які погоджено сторонами при його укладанні, у зв'язку з чим, на його думку, виникли підстави для внесення змін до договору в частині зміни строків оплати за отриману продукцію.
Звертаючись з позовом до суду, публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" просило внести з 01.05.2015 року зміни до п.5.4 договору поставки від 24.03.2015 року № 922-ПУ-УМТС в частині строків оплати за отриману продукцію, виклавши його в такій редакції:
«Розрахунки за поставлену постачальником продукцію по договору здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника до 30.04.2016 року на підставі отриманого покупцем рахунку й при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 договору».
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову публічному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля" у задоволенні позову враховуючи наступне.
В силу ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У відповідності з ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.
Частиною 2 ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Під час укладання договору сторонами були визначені строки та порядок оплати поставленого товару, а саме: розрахунки за продукцію, що постачається постачальником за даним договором, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 20 (двадцятого) календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.5.4 договору від 24.03.2015 року № 922-ПУ-УМТС).
Згідно ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Отже, закон пов'язує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
Позивачем, всупереч ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не доведено істотної зміни обставин, наявність яких є підставою для внесення змін до договору та не надано доказів на підтвердження неможливості здійснювати виконання зобов'язань за договором в частині розрахунку за отриманий товар на умовах, які погоджені сторонами у договорі.
Крім того, за змістом ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відтак, зміна економічної ситуації є комерційним ризиком сторін договору, а тому, як вірно зазначено господарським судом, обставини, на які вказує позивач, не можуть вважатися підставами для зміни або розірвання договору. До того ж, укладення договору та погодження сторонами його умов в існуючий редакції відбувалося в той період, коли обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, вже існували.
Посилання позивача на тяжке фінансове становище не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, що унормовано ст. 617 Цивільного кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).
Беручи на себе певні зобов'язання при укладенні договору від 24.03.2015 року № 922-ПУ-УМТС, сторони повинні були чітко усвідомлювати, що в країні існує нестабільна економічна ситуація, існує збройний конфлікт та проводиться антитерористична операція.
Оскільки позивачем не доведено наявності істотної зміни обставин, а також одночасно всіх чотирьох умов, у разі настання яких, відповідно до ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, договір може бути змінений за рішенням суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові.
З урахуванням викладеного, колегією суддів відхиляються доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, а тому відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 року у справі № 904/893/16 залишити без змін, а скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" без задоволення.
Головуючий суддя Г.К. Дмитренко
Суддя О.М. Виноградник
Суддя О.В. Джихур