Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" серпня 2016 р.Справа № 922/2038/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання П'ятак А.С.
розглянувши справу
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м.Харків,
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Харків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, м.Харків,
про визнання недійсним договору та повернення майна
за участю представників:
прокуратури - Комісара О.О. (посвідчення № 043187 від 06.05.2016р.);
позивача - Антонова А.М. (довіреність № 60 від 04.2016р.);
відповідача - не з'явився;
третьої особи - Маркової І.М. (довіреність № 0102-010 від 10.03.2015р.);
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Харків, в якій просить визнати недійсним Договір оренди № 4420-Н від 28.12.2009р., укладений між позивачем і відповідачем, та додаткові угоди до нього: № 1 від 20.12.2012р., № 2 від 20.12.2012р., № 3 від 29.09.2015р.; зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення на першому поверсі 9-поверхової будівлі гуртожитку НОМЕР_2 Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, загальною площею 70,80 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (вартістю 339840,00 грн.), та повернути його Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області. Судовий збір прокурор просить стягнути з відповідача.
20.07.2016р. до канцелярії господарського суду надійшли письмові пояснення третьої особи на стороні відповідача - Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, в якому останній зазначив, що при передачі в оренду спірного приміщення університет керувався п. 4 розділу 9 постанови КМУ від 20.01.1997р. № 38 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами", та просив прийняти рішення за даним позовом згідно чинного законодавства.
25.07.2016р. позивач надав на вимогу суду письмове правове обґрунтування позовних вимог.
27.07.2016р. до суду від позивача надійшли письмові пояснення стосовно правомірності заявлених позовних вимог.
У судовому засіданні представники прокуратури та позивача підтримали заявлені позовні вимоги.
Представник третьої особи залишив питання щодо вирішення спору по суті на розсуд суду.
Відповідач у судове засідання не з'явилась; відзиву на позовну заяву не надала. Копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, надіслані на адресу відповідача: 61202, АДРЕСА_1 (згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), повернуті до господарського суду за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (за місцезнаходженням згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), проте не скористався наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правами на участь у судовому засіданні, а також не надав суду жодного доказу в обґрунтування заперечень проти позову або на підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокуратури, позивача та третьої особи на стороні відповідача, суд встановив наступне.
28.12.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено Договір оренди № 4420-Н, відповідно до п. 1.1. якого позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняла в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення на 1-му поверсі 9-поверхової будівлі гуртожитку НОМЕР_2 Інв. № 103000114), загальною площею 70,80 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває на балансі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 04.08.2009р. і становить 278700,00 грн.
Листом від 13.11.2009р. № 1/10-3371 Міністерство освіти і науки України повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, що не заперечує проти передачі в оренду вищевказаного нежитлового приміщення.
Факт передачі зазначеного майна в строкове платне користування підтверджується двостороннє підписаним Актом приймання-передачі орендованого майна від 28.12.2009, який додатком № 1 до Договору оренди № 4420-Н від 28.12.2009р.
Спірні приміщення були передані відповідачу в оренду з метою розміщення буфету, що не здійснює продажу товарів підакцизної групи.
В подальшому, сторонами за Договором оренди було укладено Додаткову угоду № 1 від 20.12.2012р. до даного Договору, якою п. 1.1. розділу 1 "Предмет договору" викладено в новій редакції "вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 28.11.2012р. і становить 339840,00 грн.".
Додатковою угодою № 2 від 20.12.2012р. до Договору оренди № 4420-Н від 28.12.2009р. сторонами продовжено дію Договору строком на 2 роки 11 місяців, тобто з 28.11.2012р. до 28.10.2015р.
Додатковою угодою № 3 від 29.09.2015р. до спірного Договору, Договір продовжено сторонами строком на 2 роки 11 місяців, тобто до 28.10.2018р.
Таким чином, станом на даний час державне майно, передано в оренду за спірним договором, продовжує перебувати в користуванні відповідача.
Спеціалістами регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, згідно графіку проведення контрольних заходів по виконанню умов договорів оренди, укладених Регіональним відділенням Фонду державної майна України по Харківській області на перший квартал 2016 року, з метою контролю за станом та використанням державного майна було проведено огляд майна, яке передано в оренду Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 за Договором оренди № 4420-Н від 28.12.2009р. За результатами огляду встановлено нецільове використання орендованого майна.
Відповідно до умов Договору оренди, майно було передано в оренду під розміщення буфету, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи. Застосовано орендну ставку за результатами конкурсу - 6,428%.
Оглядом спірного приміщення встановлено, що дане приміщення використовується під розміщення кафе "Принц", яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи. При цьому, в приміщенні знаходяться три посадкових місця з обладнанням, призначеним для комп'ютерних ігор (три монітора з приставками). Та при такому використанні державного нерухомого майна повинні застосовуватись орендні ставки у розмірі 8% (під кафе) та 15% (під комп'ютерні ігри - інше використання).
Відповідно до ст. 53 Конституції України, держава забезпечує доступність і безоплатність освіти в державних і комунальних навчальних закладах, розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти.
Згідно ст. 3 Закону України "Про освіту", держава визначає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства.
Відповідно до ст.ст. 3, 28 Закону України "Про освіту", під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших осіб, що визначаються метою освіти.
Згідно ст. 63 вказаного Закону, матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.
Тобто, об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти, а тому передача будь-яких приміщень навчальних закладів у оренду суб'єктам господарювання для проведення господарської діяльності, не пов'язаної з наданням освітніх послуг, прямо заборонена законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", об'єкти освіти науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".
Згідно п. "б" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.
За таких обставин передача в оренду приміщень Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, який є об'єктом державної власності та фінансується з державного бюджету для здійснення діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом, суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що спірний договір оренди та додаткові угоди до нього не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 53, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 203, 207, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 28, 63 Закону України "Про освіту", ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 5 "Про приватизацію державного майна", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсним Договір оренди № 4420-Н від 28.12.2009р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (код ЄДРПОУ: 23148337) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та додаткові угоди до нього: № 1 від 20.12.2012р., № 2 від 20.12.2012р. та № 3 від 29.09.2015р.
Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) звільнити нежитлові приміщення на першому поверсі 9-поверхової будівлі гуртожитку НОМЕР_2 Харківською національного університету імені В.Н. Каразіна, загальною площею 70,80 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (вартістю 339840,00 грн.), та повернути їх Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області (код ЄДРПОУ: 23148337).
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61202, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м.Харків, вул.Б.Хмельницького, буд. 4; код ЄДРПОУ: 02910108; банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ; код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) - витрати з оплати судового збору в розмірі 7853,61 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10.08.2016 р.
Суддя Н.М. Кухар