Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" серпня 2016 р.Справа № 922/1263/13
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Присяжнюк О.О.
судді: Макаренко О.В. , Аріт К.В.
При секретарі Косма К.І.
розглянувши заяву Публічного Акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" (вх.№24440) про зміну способу виконання рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/1
за позовом Публічне АТ "Євроцемент -Україна", м.Балаклія 3-я особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті- Інвест", м. Київ
до Публічного АТ "Євроцемент -Україна", м.Балаклія
про стягнення 15 471 120,00 грн.
за участю представників:
заявника (боржника) - ОСОБА_1 (дов.№43/16 від 01.08.16), ОСОБА_2 (дов.№07/16 від 04.01.16);
стягувача - ОСОБА_3 (дов.№05/11 від 11.04.16);
3-ї особи - не з'явився.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 (судді: Присяжнюк О.О. - головуючий, ОСОБА_4, ОСОБА_5О.) позов задоволено; з відповідача стягнуто на користь позивача 15471120 грн. заборгованості по оплаті послуг третьої особи (за наднормативне користування вагонами), 141790 грн. витрат за оплату послуг з переадресування вантажу, 936774,61 грн. річних від простроченої суми, 3965679,15 грн. втрат від інфляції, 68820 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 (судді: Могилєвкін Ю.О. - головуючий, ОСОБА_6, ОСОБА_7В.) рішення місцевого господарського суду скасовано; в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з позивача на користь відповідача 36540 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2015року по справі№922/1263/13, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" задоволено. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 у справі № 922/1263/13 Господарського суду Харківської області скасовано. Рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 залишено в силі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" (64200, м. Балаклія, Харківська область, Проммайданчик ПАТ "Євроцемент - Україна", код 00293060, п/р 260080231212 ПАТ "Сбербанк Россії" м. Харків, МФО320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, б. 10, офіс. 4, код ЄДРПОУ 36050234, п/р 260010132970 ПАТ "Сбербанк Россії", МФО 320627) - 36540,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
25.07.2016 року від Публічного Акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" надійшла заява (вх.№24440) про зміну способу виконання рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/13, в якій останній просить суд змінити спосіб та порядок виконання Рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/13 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» (64200, м. Балаклія, Харківська область, Проммайданчик ПАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА», код 00293060, п/р 260080231212 ПАТ «Сбербанк Россії» м. Харків, МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Трансбудінвест» (01001, м. Київ, вул. Софіїівська, б10,офіс.4, код ЄДРПОУ 36050234, п/р 260010132970 ПАТ "Сбербанк Россії", МФО 320627) - 15 471 120,0 грн. - заборгованість по оплаті послуг Третьої особи (за наднормативне користування вагонами) та 141 790, 04 грн. - за оплату послуг по переадресуванню вантажу, 3% річних в сумі 936 774,61 грн., інфляційних нарахувань 3 965 679,15 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 68 820,00 грн., здійснивши зарахування грошових коштів на загальну суму 20 584 183,80грн., які були перераховані 07.06.2016р. на рахунок ТОВ «БК Трансбудінвест» № 260040367601, відкритий в ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», МФО 380355, в рахунок виконання рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/13.
Ухвалою господарського суду від 28.07.2016 року прийнято заяву Публічного Акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" (вх.№24440) про зміну способу виконання рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/13 до розгляду . Призначено розгляд заяви на 08 серпня 2016 року о 11:00.
В судовому засіданні 08.08.2016 року представник заявник підтримав подану заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області з врахуванням заявлених уточнень.
Представник стягувача в судовому засіданні 08.08.2016р. заперечував проти заяви у повному обсязі, з підстав викладених у запереченнях поданих через канцелярію господарського суду (вх.№25961), також електронною поштою (вх.№1597 від 08.08.2016 року) надіслав доповнення до заперечень , в яких просив суд звернути увагу на те, що листом №01/16 від 05.08.2016 року ТОВ "БК "Трансбудінвест" видало розпорядження ПАТ КБ "Євробанк" негайно повернути помилково переховані кошти в сумі 20584183,80грн. на адресу ПАТ "Євроцемент -Україна",на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 23.06.2016 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 року по справі№922/1263/13, тобто як вказує стягувач у випадку задоволення заяви відповідача ПАТ "Євроценмент" Україна позивач не матиме можливості отримати належні йому згідно рішення господарського суду Харківської області кошти.
Представник 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з'явився.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши вказану вище заяву, заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її (заяви) задоволення з огляду на наступне.
Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може змінити спосіб виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при зміні способу є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Стаття 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу й порядку виконання.
При цьому, під зміною способу та порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання.
Заява про зміну способу та порядку виконання рішення розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України, тому заявник повинен надати докази наявності обставин, що передбачені статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 7.1.3 постанови № 9 від 17.10.2012 року пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Пунктом 7.2 вказаної постанови пленуму також встановлено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Також п. 7.5. постанови пленуму передбачено, що якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд у своєму наказі не зобов'язаний зазначати конкретне майно, а має вмістити в ньому лише вказівку про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду. Наведене не виключає права господарського суду з метою захисту у найбільш ефективний та справедливий спосіб порушених відповідачем майнових прав позивача зазначити у виданому ним наказі й конкретне майно відповідача, на яке слід звернути стягнення, якщо в розпорядженні суду є достовірні дані про його наявність у відповідача.
Отже, в основу рішення про зміну способу та порядку виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання встановленим способом.
Як було зазначено вище, в обґрунтування вимог заяви боржник посилається на добровільне виконання рішення господарського суду Харківської області у справі №922/1263/13 шляхом перерахування 15 471 120,0 грн. - заборгованості по оплаті послуг Третьої особи (за наднормативне користування вагонами) та 141 790, 04 грн. - за оплату послуг по переадресуванню вантажу, 3% річних в сумі 936 774,61 грн., інфляційних нарахувань 3 965 679,15 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 68 820,00 грн. На рахунок ТОВ «БК Трансбудінвест» №260040367601,відкритий в ПАТ КБ »Євро банк»,МФО380355.
Про те, суд не погоджується за даною позицією боржника, оскільки боржник раніше звертався до суду із заявою про визнання наказу господарського суду Харківської області від 18.08.2015року таким, що не підлягає виконанню, посилаючись, саме на добровільне погашення суми боргу, в задоволенні якої було відмовлено, про що господарським судом винесено ухвалу господарського суду Харківської області від 23.06.2016 року, залишену в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 року, у вищевказаних процесуальних документах судами було зазначено, що сплата боржником грошових коштів, на виконання рішення суду, на інші, ніж зазначені в резолютивній частині рішення реквізити стягувача не може вважатись виконанням рішення в добровільному порядку.
Таким чином, суд констатує , що боржник має навести та підтвердити обставини, які б підтверджували ускладнення виконання рішення або робили б його неможливим у спосіб, встановлений у ньому, виняткові підстави для зміни способу та порядку виконання рішення суду, надати докази.
Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Заявником не надано суду документів, проаналізувавши які, можна дійти до висновку про неможливість або складності процедури виконання рішення господарського суду та не наведено обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для зміни способу виконання рішення господарського суду; також ним не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.
Слід зазначити, що зміна способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду. Посилання заявника на обставини, які не підтвердженні певними засобами доказування, не вказують на ускладнення або неможливість виконання рішення суду та не є підставою для та не можуть бути підставою для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду.
З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення поданої заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду у даній справі, оскільки боржником не підтверджено належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 ГПК України існування обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, господарський суд Харківської області, -
Відмовити в задоволенні заяви Публічного Акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" (вх.№24440) про зміну способу виконання рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/1.
Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_4