33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"08" серпня 2016 р. Справа № 918/716/15
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Конончук С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Сібінвестград" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська холдингова компанія",
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1:
1. ОСОБА_2 (ліквідатор ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Сібінвестград"),
2. Товарна біржа "Електронні торги України",
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс",
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2:
Міністерство оборони України,
за участі військової прокуратури Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
про визнання результатів аукціону з продажу майна, а також відповідного договору купівлі-продажу такого майна недійсними,
за участі представників:
від позивача - ОСОБА_3, довіреність № 010-01/5571 від 14.08.2013р.,
ОСОБА_4, довіреність №010-01/2344 від 11.04.2014р.;
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - ОСОБА_5 І,А., протокол № 5 від 11.04.2016р.;
від третьої особи-1 на стороні відповідача-1 - не з'явився;
від третьої особи-2 на стороні відповідача-1 - ОСОБА_6, довіреність № 27/05-16 від 27.05.2016р.;
від третьої особи на стороні відповідачів - не з'явився;
від третьої особи на стороні відповідача-2 - не з'явився;
від прокуратури - ОСОБА_7, наказ №300-вк від 28.07.2016р..
В судовому засіданні 08 серпня 2016 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Сібінвестград" (далі - ОСОБА_1) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська холдингова компанія" (далі - Компанія) про визнання результатів аукціону з продажу майна, а також відповідного договору купівлі-продажу такого майна недійсними.
В обґрунтування своїх вимог Банк посилався на те, що в межах ліквідаційної процедури боржника - ОСОБА_1, 06 жовтня 2014 року організатором відкритих електронних торгів - товарною біржею "Електронні торги України" (далі - Біржа), було проведено електронні торги (аукціон) з продажу заставного майна, а саме: майнових прав на нерухоме майно - квартири у кількості 85 одиниць, які розташовані в будинку № 4 по вулиці Гагаріна у місті Рівному, про що складений протокол №108989 від 06 жовтня 2014 року. Переможцем цих торгів було визнано Компанію. У подальшому 07 листопада 2014 року з переможцем аукціону було укладено відповідний договір купівлі-продажу заставного майна. Оскільки зазначені майнові права перебували в заставі Банку як заставного кредитора ОСОБА_1, дане заставне майно, на думку позивача, не мало бути включене до складу ліквідаційної маси, а його продаж повинен був здійснюватися виключно за згодою Банку. Зважаючи на те, що вищевказаний аукціон був проведений без урахування наведених положень та за відсутності відповідної згоди позивача, Банк, посилаючись на статтю 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) та статті 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив суд визнати недійсними результати аукціону з продажу належних ОСОБА_1 майнових прав на нерухоме майно, а саме: майнових прав на 72 квартири, які розташовані в будинку № 4 по вулиці Гагаріна у місті Рівному загальною площею 4419,37м2, проведеного Біржею 06 жовтня 2014 року, а також визнати недійсним укладений з Компанією відповідний договір купівлі-продажу належних ОСОБА_1 майнових прав.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01 липня 2016 року (суддя Бережнюк В.В.) порушено провадження у справі № 918/716/15 за позовом Банку до ОСОБА_1 та Компанії, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_2 (ліквідатор ОСОБА_1), Біржа, про визнання результатів аукціону з продажу майна, а також відповідного договору купівлі-продажу такого майна недійсними, та призначено її до розгляду.
17 липня 2015 року через канцелярію суду надійшли письмові пояснення Біржі від 16 липня 2015 року (т. 1, а.с. 105-107), в яких остання зазначила, що оскільки другий повторний аукціон проходив із зниженням початкової вартості на крок аукціону поки не виявиться бажаючий укласти договір, тому коли ціна лоту сягнула позначки 375 040 грн. 00 коп. (крок 5,00%), Компанією була зроблена ставка на цю ціну. Інших ставок другим учасником не було зроблено, тому даний відповідач став переможцем торгів з придбання лоту № 108989 за ціною 375 040 грн. 00 коп., про що був складений відповідний протокол № 108989 про проведення аукціону від 6 жовтня 2014 року.
На виконання пункту 7 статті 69 Закону (у редакції, що вступила в силу з 19 січня 2013 року) організатор торгів повідомив про запропоновану переможцем ціну на веб-сайті Міністерства юстиції України та веб-сайті Вищого господарського суду України (повідомлення № 203/2106-АП від 6 жовтня 2014 року).
Також третя особа пояснила, що згідно пункту 1 статті 55 Закону (у редакції, що вступила в силу з 19 січня 2013 року) порядок визнання аукціону таким, що не відбувся, анулювання результатів аукціону, визнання результатів аукціону недійсними відбуваються за умов, у разі: відсутності учасників або наявності на торгах лише одного учасника; коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість); несплати в установлений строк переможцем належної суми за придбане майно. За умовами пункту 3 статті 55 цього Закону результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Однак всі вище перелічені пункти, на думку Біржі, були виконані учасниками даного аукціону; було дотримано усіх правил при реєстрації, сплаті та купівлі майнових прав на 72 квартири. Зі сторони організатора торгів і замовника порушень при дотримані правил проведення торгів не було. Відтак, Біржа зазначила про відсутність підстав для задоволення даного позову.
Крім того, 17 липня 2015 року через канцелярію суду надійшов відзив Компанії на позовну заяву від 17 липня 2015 року (т. 1, а.с. 116-118), в якому остання зазначила, що в останній день проведення електронних торгів, 6 жовтня 2014 року Компанія зробила ставку на лот № 108989, коли при зниженні ціна досягла рівня 5 % від початкової вартості, а саме 375 040 грн. 00 коп.
06 жовтня 2014 року відбувся аукціон по лоту № 108989, організатором якого була Біржа. За результатам проведення аукціону Компанія стала його переможцем. 13 жовтня 2014 року даним відповідачем від ОСОБА_1 був отриманий проект відповідного договору купівлі-продажу майнових прав. В той же день між ОСОБА_1 в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_2 та Компанією був підписаний договір купівлі-продажу майнових прав та відповідний акт приймання-передачі. 07 листопада 2014 року даними сторонами був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу майнових прав.
Розрахунок зі сторони Компанії за придбані майнові права проведено ще 02 вересня 2014 року (згідно платіжного доручення № 12 від 02 вересня 2014 року), оскільки в протоколі №108989 від 06 жовтня 2014 року було зазначено, що частка ціни, сплачена переможцем, складає 750 080 грн. 00 коп. (гарантійний внесок), а ціна за придбаний лот становить 375 040 грн. 00 коп.
Відтак, з огляду на законодавчі приписи Компанія, на думку останньої, є добросовісним набувачем майнових прав на 72 квартири, що знаходять за адресою: місто Рівне, вулиця Гагаріна, 4, і всі дії, вчинені стосовно реєстрації на аукціоні, проведеного Біржею і купівлі даних майнових прав є законними.
За наведеного відповідач-2 вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим у позові просить відмовити.
Також 20 липня 2015 року через канцелярію суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 від 16 липня 2015 року (т. 1, а.с. 139-143), в яких дана особа зазначила, що продаж майна виключно за згодою забезпеченого кредитора або суду здійснюється у тому випадку, якщо майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси, а оскільки провадження у справі здійснювалося згідно Закону у старій редакції, окрім продажу майна, тому заставне майно підприємства було включено до ліквідаційної маси ОСОБА_1, про що повідомлявся Банк і не оспорював дані дії. Крім того, кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, було повідомлено про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Отже, твердження Банку стосовно того, що заставне майно ОСОБА_1 не має бути включене до складу ліквідаційної маси та продаж його має здійснюватися виключно за згодою Банку (забезпеченого кредитора) або суду, на думку ОСОБА_2, є безпідставним.
Крім того, вказана особа зазначила, що питання про визнання результатів аукціону недійсними повинно розглядатися в межах провадження у справі про банкрутство згідно Закону. Водночас оскільки провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 припинено, тому в позові Банку слід відмовити за безпідставністю.
Також дана особа наголошує, що ліквідатор ОСОБА_1 проводив реалізацію майнових прав, які належали підприємству боржника, оскільки були виявлені в ході ліквідації та включені до ліквідаційної маси згідно всіх норм чинного на той час законодавства. Кошти, одержані від продажу даного майна, на виконання статей 26 та 31 Закону в старій редакції спрямовувалися на рахунок заставного кредитора (Банку), тому порушень ні порядку продажу, ні зі сторони вчинених ліквідатором дій стосовно провадження у справі не було.
Ухвалою суду від 21 липня 2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, було залучено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" (далі - Комплекс).
Рішенням господарського суду Рівненської області від 31 серпня 2015 року у даній справі, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2015 року, у задоволенні позову Банку відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 26 квітня 2016 року вищенаведені рішення судів нижчих інстанцій було скасовано, а справу №918/716/15 - передано на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 травня 2016 року та на підставі пунктів 2.3.50-2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду проведено автоматичний розподіл справи № 918/716/15 та передано для розгляду по суті судді Марачу В.В.
Ухвалою суду від 11 травня 2016 року справу №918/716/15 було прийнято до провадження судді Марача В.В. та призначено її до розгляду.
31 травня 2016 року через канцелярію суду надійшов відзив Компанії на позовну заяву від 31 травня 2016 року (т. 3, а.с. 23-28), в якому остання заперечила проти задоволення вимог Банку з огляду на те, що вона є добросовісним набувачем майнових прав на 72 квартири, що знаходяться за адресою: місто Рівне, вулиця Гагаріна, будинку № 4, і всі дії, вчинені стосовно реєстрації на аукціоні, проведеному Біржею, а також стосовно купівлі даних прав, на думку Компанії, є законними.
Також 01 червня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив ОСОБА_2 на позовну заяву від 30 травня 2016 року (т. 3, а.с. 30-34), в якому дана особа зазначила, що продаж майна виключно за згодою забезпеченого кредитора або суду здійснюється у тому випадку, якщо майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси, а оскільки провадження у справі здійснювалося згідно Закону у старій редакції, окрім продажу майна, тому заставне майно підприємства було включено до ліквідаційної маси ОСОБА_1, про що повідомлявся Банк і не оспорював дані дії. Крім того, кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, було повідомлено про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Також ОСОБА_2 вказала, що переможець спірного аукціону визначався на підставі відповідного протоколу про проведення аукціону, який не є процесуальним документом, у зв'язку з чим його юридична сила не була втрачена у зв'язку з припиненням справи про банкрутство ОСОБА_1.
01 червня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону про вступ до участі у справі для представництва інтересів держави.
Ухвалою суду від 01 червня 2016 року прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону було допущено до участі у справі.
Ухвалою суду від 14 червня 2016 року до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Міністерство Оборони України (далі - Міністерство).
Розпорядженням в.о. керівника апарату від 5 липня 2016 року №01-04/147/2016 у зв'язку з перебуванням судді Марача В.В. у відпустці з 29 червня 2016 року по 29 липня 2016 року (наказ № 297 від 10 червня 2016 року) та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, пункту 8.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Рівненської області з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду справи призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/716/15 та передано для розгляду судді Політиці Н.А..
Ухвалою суду від 05 липня 2016 року справу №918/716/15 було прийнято до провадження судді Політики Н.А.
Крім того, ухвалою суду від 05 липня 2016 року розгляд справи відкладено на 25 липня 2016 року.
14 липня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява від 11 липня 2016 року № 176-05/600 (т. 3, а.с. 172-173), в якій останній в порядку статей 66, 67 ГПК України з метою забезпечення позову просив суд накласти арешт на майнові права на 72 квартири 16-ти поверхового житлового будинку за адресою: місто Рівне, вулиця Гагаріна, 4.
Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Зі змісту даних імперативних приписів чинного законодавства вбачається, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".
Оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами необхідності вжиття заходів до забезпечення пред'явленого ним позову, суд дійшов висновку про те, що вищезазначене клопотання є необґрунтованим, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
Ухвалою суду від 25 липня 2016 року розгляд справи відкладено на 08 серпня 2016 року.
08 серпня 2016 року від ліквідатора ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська холдингова компанія" (ОСОБА_5А.) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання, в якому останній просив суд долучити до матеріалів справи копію ухвали господарського суду м. Києва від 14.07.2016 року у справі №918/1046/15. (т.3, а.с 207-209)
У судовому засіданні 08 серпня 2016 року представники позивача підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.
Представники Компанії та Біржі проти задоволення позову заперечили з підстав, зазначених у відзиві Компанії на позовну заяву від 31 травня 2016 року.
Представник прокуратури у судових засіданнях позов заперечив.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, Міністерство та Комплекс про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представників Банку, Компанії, Біржі та прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
08 травня 2009 року між акціонерним комерційним банком "Трансбанк" (первісний кредитор) та Банком було укладено договір із змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами від 29 травня 2009 року, від 17 червня 2009 року № 1 та від 17 червня 2009 року № 2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а Банк набув право вимоги за кредитними договорами, укладеними, зокрема, між первісним кредитором та ОСОБА_1 (боржник), в тому числі право вимоги погашення заборгованості за відповідними кредитними договорами (т. 1, а.с. 16-27).
За умовами цього договору Банку було відступлено також право вимоги за 50-ма іпотечними договорами, укладеними між первісним кредитором та ОСОБА_1, згідно з умовами яких в забезпечення виконання відповідних кредитних зобов'язань боржника було передано майнові права на нерухоме майно, а саме на квартири в кількості 85 одиниць, які розташовані в будинку № 4 по вулиці Гагаріна у місті Рівному.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 відповідних зобов'язань, рішенням господарського суду Рівненської області від 16 травня 2011 року у справі № 5019/831/11 за позовом Банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги були задоволені повністю, на користь Банку стягнуто заборгованість у розмірі 29 411 839 грн. 76 коп. (т. 1, а.с. 28-39).
Судом також встановлено, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10 травня 2012 року порушено провадження у справі №5019/726/12 про банкрутство ОСОБА_1 з урахуванням особливостей, визначених статтею 52 Закону (банкрутство відсутнього боржника).
Постановою Господарського суду Рівненської області від 7 червня 2012 року у справі № 5019/726/12 ОСОБА_1 було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_2
З огляду на порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1, а також визнання останнього банкрутом, Банк звернувся до суду з відповідною заявою про визнання вищенаведених грошових вимог. Останні було визнано у повному обсязі та включено до реєстру вимог кредиторів Боржника.
Слід також зазначити, що провадження у справі про банкрутство здійснювалося на підставі положень Закону № 2343-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI.
Згідно пункту 2 статті 26 Закону в редакції, що діяла на час порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Відповідно до пункту 1 вказаної статті Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.
На підставі вищевказаної статті майнові права на нерухоме майно були включені до складу ліквідаційної маси ОСОБА_1.
З матеріалів справи вбачається, що листами від 01 жовтня 2013 року № 359, від 14 листопада 2013 року № 405 та від 18 вересня 2014 року № 01-21/253 арбітражний керуючий (ліквідатор) ОСОБА_1 ОСОБА_2 повідомила Банк про вказані обставини (т. 1, а.с. 147-150, 152-153).
Листом від 16 липня 2014 року № 01-21/193 (т. 1, а.с. 57) ліквідатор ОСОБА_2 повідомила Банк про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ОСОБА_1, а саме: майнових прав на 72 квартири 16-ти поверхового незавершеного житлового будинку, місце знаходження: місто Рівне, вулиця Гагаріна, 4, які знаходяться у заставі (іпотеці) позивача. Ліквідатор повідомив, що аукціон буде відбуватися зі зменшенням початкової вартості на 20% від попереднього аукціону з можливістю її пониження на тому ж аукціоні. Ліквідатор звернувся до забезпеченого кредитора (Банку) за погодженням умов проведення другого повторного аукціону за початковою вартістю майна 7 500 800 грн. 00 коп., без ПДВ та кроку аукціону в розмірі 10%, що складає 750 080 грн. 00 коп.
Листом від 01 серпня 2014 року № 176-04/377 (т. 1, а.с. 58) Банк надав згоду ліквідатору на реалізацію заставного майна на наступних умовах:
- встановити початкову вартість предмету іпотеки на другому повторному аукціоні у розмірі 7 500 800 грн. 00 коп., без ПДВ (на 20 відсотків меншою від початкової вартості відповідно до попереднього аукціону);
- встановити в договорі з торгуючою організацією можливість зниження початкової вартості майна на другому повторному аукціоні (з кроком аукціону до 5%), але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.
Листом від 29 серпня 2014 року № 01-21/257 (т. 1, а.с. 60) ОСОБА_2 повідомила Банк, що 20 серпня 2014 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України опубліковане оголошення про проведення другого повторного аукціону (електронних торгів) Біржею з продажу майна ОСОБА_1: майнових прав на 72 квартири, що знаходяться за адресою: місто Рівне, вулиця Гагаріна, 4.
Початкова вартість вищевказаного майна становить 7 500 800 грн. 00 коп., без ПДВ (знижена на 20% від початкової вартості попереднього аукціону (електронних торгів)) із можливістю її пониження на тому ж аукціоні (електронних торгах). За відсутності бажаючих укласти договір, організатор електронних торгів кожні 20 годин 59 хвилин знижує початкову вартість на крок аукціону, але не нижче граничної вартості, яка становить 5 відсотків початкової вартості вказаної в оголошенні.
Крок аукціону (електронних торгів) складає 5,0% від початкової вартості.
Час проведення аукціону: 19 вересня 2014 року - 6 жовтня 2014 року.
Вказана інформація була розміщена на веб-сайті організатора торгів Біржі за № лота 108989.
Згідно пункту 2 статті 26 Закону в редакції від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ зі змінами та доповненнями) майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
На підставі вищезазначеної статті, майнові права на 72 квартири були включені до складу ліквідаційної маси ОСОБА_1. Про це Банк неодноразово було повідомлено, а саме: листом від 1 жовтня 2013 року № 359, листом від 14 листопада 2013 року № 405, листом від 18 вересня 2014 року № 01-21/253.
Судом встановлено, що реалізація майна підприємства здійснювалася ліквідатором відповідно до Закону шляхом публікації оголошень на офіційному сайті Міністерства юстиції України, а згодом і на офіційному сайті Вищого господарського суду України та проведенням аукціону Біржею, яка була визначена організатором аукціону з продажу майна ОСОБА_1 згідно проведеного ліквідатором тендеру та визнана рішенням суду учасником провадження у справі № 5019/726/12 про банкрутство ОСОБА_1.
В порядку пункту 4 статті 3-1 Закону в редакції Закону від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ зі змінами та доповненнями ліквідатор повідомляв Банк рекомендованим листом з повідомленням про вручення про час, місце і умови продажу заставного майна.
З матеріалів справи вбачається, що при проведенні 15 травня 2014 року - 30 травня 2014 року першого та 4 липня 2014 року - 21 липня 2014 року повторного аукціону (електронних торгів) з продажу майнових прав на 72 квартири ліквідатор встановлював крок аукціону 10 %. Банк в свою чергу, не заперечував щодо даного кроку на аукціоні. Проте, у зв'язку з відсутністю заявок на участь в першому та повторному аукціоні, аукціон з продажу майна боржника не відбувся.
При черговому зверненні ліквідатора до Банку про погодження умов другого повторного аукціону з продажу майнових прав на 72 квартири та встановлення кроку аукціону 10%, Банк погодив крок аукціону до 5%.
20 серпня 2014 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було опубліковане оголошення про проведення другого повторного аукціону (електронних торгів) Біржею з продажу майна ОСОБА_1: майнових прав на 72 квартири, що знаходяться за адресою: місто Рівне, вулиця Гагаріна, 4.
28 серпня 2014 року на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції Біржею було розміщено оголошення про проведення другого повторного аукціону (електронних торгів) з продажу вищенаведеного майна ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 134).
Початкова вартість продажу вищевказаного майна становить 7 500 800 грн. 00 коп. без ПДВ (знижена на 20% від початкової вартості попереднього аукціону (електронних торгів) із можливістю її пониження на тому ж аукціоні (електронних торгах). За відсутності бажаючих укласти договір організатор електронних торгів кожні 20 годин 59 хвилин знижує початкову вартість на крок аукціону , але не нижче граничної вартості, яка становить 5 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону, доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.
Крок аукціону (електронних торгів) складає 5,0 % від початкової вартості.
Кінцевий строк сплати гарантійного внеску - 2 вересня 2014 року до 18:00 год.
Повідомлення про час, місце і умови проведення даного аукціону було надіслано Банку згідно пункту 4 статті 3-1 Закону в редакції Закону від 14 травня 1992 року № 2343-ХП зі змінами та доповненнями.
Строк представлення заявок на участь у торгах: з моменту опублікування оголошення про проведення аукціону на веб-сайтах ВГСУ та Міністерства юстиції України по 2 вересня 2014 року до 18:00 год.
Згідно розділу IV Правил проведення відкритих торгів в електронній формі при продажу майна боржників в ході процедур, що застосовуються у справі про банкрутство, затверджених протоколом загальних зборів членів Біржі від 30 грудня 2013 року № 40, для прийняття участі у електронних торгах, користувач веб-сайту зобов'язаний зареєструватися у встановленому порядку, сплатити реєстраційний та гарантійний внесок на рахунок організатора торгів, що вказаний в оголошенні про проведення аукціону та пройти відповідну ідентифікацію, користувач, для реєстрації учасником, подає в електронному виді встановленого зразку заяву та додає у сканованому вигляді копії необхідних документів.
Судом встановлено, що на лот № 108989 було зареєстровано два учасника.
Так, Компанія, сплативши всі внески, 2 вересня 2014 року зареєструвалася в установленому порядку в підтвердження чого учасника торгів було повідомлено електронним листом (т. 1, а.с. 123-125).
Оскільки другий повторний аукціон проходив із зниженням початкової вартості на крок аукціону поки не виявиться бажаючий укласти договір, тому коли ціна лоту сягнула позначки 375 040 грн. 00 коп. (крок 5,00%), Компанією була зроблена ставка на цю ціну.
Інших ставок другим учасником не було зроблено, тому Компанія стала переможцем торгів з придбання лоту № 108989 за ціною 375 040 грн. 00 коп., про що був складений протокол про проведення аукціону від 6 жовтня 2014 року № 108989 (т. 1, а.с. 55, 133).
Згідно статті 67 Закону в редакції, що вступила в силу з 19 січня 2013 року, негайно після оголошення переможця протокол про проведення аукціону надсилається в електронній формі переможцю та Замовнику.
На виконання пункту 7 статті 69 Закону в редакції, що вступила в силу з 19 січня 2013 року, організатор торгів повідомив про запропоновану переможцем ціну на веб-сайті Міністерства юстиції України та веб-сайті ВГСУ (повідомлення № 203/2106-АП від 6 жовтня 2014 року).
13 жовтня 2014 року Компанією від ОСОБА_1 був отриманий проект відповідного договору купівлі-продажу майнових прав. В той же день між відповідачами був підписаний договір купівлі-продажу майнових прав та акт приймання-передачі (т. 1, а.с. 128-132).
07 листопада 2014 року між Компанією та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарським та зареєстрований у реєстрі за № 1159 (т. 1, а.с. 160-163).
Згідно пункту 1.1 цього договору, на умовах даного правочину та на підставі протоколу від 6 жовтня 2014 року № 108989 про проведення аукціону, організатором якого є Біржа, продавець (ОСОБА_1) зобов'язується передати покупцеві (Компанії) майнові права на нерухомість, представлені майновими правами на 72 квартири 16-ти поверхового незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: місто Рівне, вулиця Гагаріна, 4 у власність покупцю, а останній зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Відповідно до пункту 1.2 зазначеної угоди майнові права - це всі права на об'єкт нерухомості, а саме на нерухомість, представлену майновими правами на 72 квартири 16-ти поверхового незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: місто Рівне, вулиця Гагаріна, 4, які належать продавцю, що підтверджуються свідоцтвом про участь у фонді фінансування будівництва виду "А" у кількості 72 одиниць.
Відповідно до пункту 1.3 договору купівлі-продажу майнових прав від 7 листопада 2014 року продавець гарантує, що передані майнові права за даним договором покупцеві є власністю продавця і на момент укладення договору не продане, і не є предметом позову третіх осіб.
Пунктами 3.1 та 3.2 наведеного договору передбачено, що передача майнових прав продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майнових прав, та оформлюється актом приймання-передачі, що підписується сторонами (акт приймання-передачі між покупцем та продавцем підписано до нотаріального посвідчення даного договору). Передача майнових прав здійснюється продавцем покупцю в 3-денний строк після повного розрахунку за придбане майно. Право власності на майнові права переходять від продавця до покупця після підписання сторонами акту приймання-передачі.
Судом встановлено, що акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу майнових прав було підписано відповідачами 13 жовтня 2014 року. За вказаним актом продавець передав, а покупець прийняв майнові права на нерухомість, представлені майновими правами на 72 квартири 16-ти поверхового незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: місто Рівне, вулиця Гагаріна, 4.
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок зі сторони Компанії за придбані майнові права проведено 2 вересня 2014 року (згідно платіжного доручення від 2 вересня 2014 року № 12), оскільки в протоколі від 6 жовтня 2014 року №108989 було зазначено, що частка ціни сплачена переможцем складає 750 080 грн. 00 коп. (гарантійний внесок), а ціна за придбаний лот становить 375 040 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 11 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Таким чином, в цьому випадку, застосуванню підлягають норми Закону в редакції, яка діє з 19 січня 2013 року.
За приписами частини 8 статті 44 Закону спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
Постановою Вищого господарського суду України від 18 березня 2015 провадження у справі №5019/726/12 про банкрутство ОСОБА_1 припинено як безпідставно порушене із зазначенням того, що у зв'язку із припиненням справи про банкрутство втрачають юридичну силу всі прийняті судом у даній справі процесуальні документи.
Як встановлено судом раніше, переможець аукціону визначається на підставі протоколу про проведення аукціону, яким оформлюється результат торгів.
Суд зазначає, що протокол про проведення аукціону не є процесуальним документом, а відтак його юридична сила не втрачається з припиненням провадження у справі про банкрутство.
Як встановлено судом раніше, предметом договору купівлі-продажу майнових прав від 07.11.2014 року є майнові права.
Згідно пункту 1.2 зазначеної договору майнові права - це всі права на об'єкт нерухомості, а саме на нерухомість, представлену майновими правами на 72 квартири 16-ти поверхового незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: місто Рівне, вулиця Гагаріна, 4, які належать продавцю, що підтверджуються свідоцтвом про участь у фонді фінансування будівництва виду "А" у кількості 72 одиниць.
Позивач просить визнати результати аукціону з продажу майна недійсними.
Згідно ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що вступила в силу з 19.01.2013 року) аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі:
- відсутності учасників або наявності на торгах лише одного учасника;
- коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість);
- несплати в установлений строк переможцем належної суми за придбане майно.
Рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, приймається організатором у триденний строк після виникнення підстави для такого визнання.
Результати аукціону анулюються організатором у п'ятиденний строк з моменту його проведення у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу чи підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.
Як вбачається з матеріалів справи учасниками аукціону, організатором і замовником було дотримано усіх правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону та правил, які стосуються оформлення кінцевих його результатів.
Крім того, як стверджується матеріалами справи, продаж заставного майна під час другого повторного аукціону за зниженою ціною не суперечить умовам договору про проведення аукціону та відповідає вимогам ст. 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що вступила в силу з 19.01.2013 року).
Судом встановлено, що оскаржений аукціон (електронні торги) з продажу майнових прав (майнові права на нерухомість, представлені майновими правами на 72 квартири 16-ти поверхового незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: місто Рівне, вулиця Гагаріна, 4) ОСОБА_1 проведено Біржею протягом 4 липня 2014 року - 21 липня 2014 року, оформлені протоколом від 6 жовтня 2014 року № 108989, відбувся відповідно до вимог законодавства.
Разом з тим судом встановлено, що ліквідатор ОСОБА_1 арбітражний керуючий - ОСОБА_2 під час реалізації заставного майна боржника, діяла з урахуванням інтересів заставного кредитора та боржника.
З матеріалів справи також вбачається, що предметом продажу на аукціоні були майнові права на нерухоме майно, представлені 72 квартирами, загальною площею 4419,37 м2 по вулиці Гагаріна,4 у місті Рівному (т.1, а.с.133, 135).
Разом з тим, договір купівлі - продажу, за результатами спірного аукціону, було укладено із зазначенням майнових прав на кожну конкретну квартиру та визначенням її площі, про що не було зазначено при проведенні аукціону ( т. 1, а.с.119-122).
Відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору майнові права - це всі права на об'єкт нерухомості, а саме на нерухомість, представлену майновими правами на 72 квартири 16-ти поверхового незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: місто Рівне, вулиця Гагаріна, 4, які належать продавцю, що підтверджуються свідоцтвом про участь у фонді фінансування будівництва виду "А" у кількості 72 одиниць.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що спірний аукціон був проведений Біржею відповідно до Закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання результатів аукціону з продажу майна недійсними.
З огляду на викладене, а також враховуючи проведення спірного аукціону відповідно до Закону, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, підписаного 7 листопада 2014 року між Компанією та ОСОБА_1 за результатами проведення такого аукціону.
Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати згідно статті 49 ГПК України залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено та підписано 09.08.2016 року.
Суддя Політика Н.А.