"01" серпня 2016 р.Справа № 916/1315/16
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Зайцев Ю.О.
при секретарі судового засідання Себовій О.О.
За участю представників сторін:
Від позивача: Кривулько М.В. - на підставі довіреності №1119 від 14.04.2016р.;
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення збитків, -
СУТЬ СПОРУ: 23.05.2016р. позивач, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення збитків.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.05.2016р. було порушено провадження у справі №916/1315/16 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні 04.07.2016р. представником позивача було надано суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів відповідно до ст. 69 ГПК України та клопотання про витребування доказів, а саме обрутнованих детальних розрахунків завищення вартості виконаних робіт, наведених у додатку №26р. до Акту про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Одеси від 21.09.15р. № 08-11/63.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.07.2016р. клопотання Квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси про продовження строку розгляду справи на 15 днів було задоволено та продовжено строк вирішення спору по справі № 916/1315/16 на 15 днів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.07.2016р. клопотання представника позивача про витребування доказів було задоволено та зобов'язано Державну фінансову інспекцію в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) надати до господарського суду Одеської області оригінал (для огляду) та належним чином завірені копії обґрутнованих детальних розрахунків завищення вартості виконаних робіт, наведені у додатку №26р. до Акту про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Одеси від 21.09.15р. № 08-11/63.
21.07.2016р. на виконання ухвали до канцелярії господарського суду Одеської області від Державної фінансової інспекції в Одеській області надійшли витребуванні судом документи.
Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином.
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
01.08.2016р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Одеси (надалі - замовник) та Фізичноїю особою-підприємцем ОСОБА_3 (надалі - підрядник) було укладено договори на виконання поточного ремонту №20 від 02.03.2015р., №21 від 02.03.2015р., №103 від 01.12.2014р., №96 від 17.11.2014р., відповідно до п.п. 2.1., 5.2.1 яких, договірна вартість робіт, що доручені для виконання підряднику, визначається на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та згідно з ДСТУ. Вартість робіт, яка належить до сплати підряднику, визначається на підставі витрат підрядника, складених згідно з ДСТУ пред'явлених по Формі №КБ-2 та №КБЗ на підставі фактично виконаних обсягів робіт. Підрядник виконує будівельно-монтажні роботи згідно проектно-кошторисної документації та діючих ДБН і відповідає за якісне виконання робіт.
В ході ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КЕВ м.Одеси, що була проведена Державною фінансовою інспекцією в Одеській області, згідно Акту від 21.09.15р. № 08-11/63 встановлено завищення обсягів:
- по акту № 1 ф. № КБ-2в за березень 2015 року на суму 145 543,26 грн. (з урахуванням вартості матеральних ресурсів поставки замовника) до договору від 02.03.2015р. № 21 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будівлі інформаційного центру військового містечка «Збірний пункт» за адресою: м. Одеса, вул. Заньковецької, завищення вартості складає 1" 581,88 гривень;
- по акту№ 1 ф. №КБ-2в за грудень 2014 року на суму 222 075,07 грн. (з урахуванням вартості матеріальних ресурсів поставки замовника) до договору від 01.12.2014р. №103 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будівлі відділу комплектації та призову військового містечка «Збірний пункт» за адресою: м. Одеса, вул. Заньковецької, завищення вартості - 58 805,49 грн.;
- по акту № 1 ф. № КБ-2в за березеінь 2015 року на суму 145 830,97 грн. (з урахуванням вартості матеріальних ресурсів поставки замовника) до договору від 02.03.2015р. №20 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будівлі їдальні, перепускного пункту військового містечка «Збірний пункт» за адресою: м. Одеса, вул. Заньковецької, завищення вартості - 14 184,98 грн.;
- по акту ф. № КБ-2в за листопад 2014 року на суму 177 975,97 грн. (зі урахуванням вартості матеріальних ресурсів поставки замовника) до договору від 17.11.2014р. №96 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будівлі казарми №17 військового містечка №74, завищення вартості - 15 479,84 грн.
Як зазначено в акті, завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 106 052,19грн. по вищевказаних актах ф. №КБ-2в виникло в результаті порушення п.6.4 «Правил визначення вартості будівництва» (ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013), затверджених Наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 № 293, за рахунок невідповідності обсягів виконаних робіт відображених в актах ф. №КБ-2в, в порівнянні з обсягами, згідно проведених контрольних обстежень.
Так, в акті ф. №КБ-2в за березень 2015 року на суму 145 543,26 грн. враховано роботи з улаштування жолобів підвісних з оцинкованої сталі (РН8-42-2) в обсязі 60 метрів, в акті ф.№КБ-2в за березень 2015 року на суму 145 830,97 грн. - 50 метрів, в акті ф. №КБ-2в за листопад 2014 року на суму 177 975,97 грн. - 55 метрів, тоді як проведеними контрольними обстеженнями встановлено, що фактично дані роботи не виконано; в акті ф. №КБ-2в за грудень 2014 року на суму 222 075,07 грн. враховано роботи з улаштування жолобів підвісних з оцинкованої сталі (РН8-42-2), в обсязі 140 метрів, тоді як проведеними контрольними обстеженнями встановлено, що фактично улаштовано 60 метрів жолобів підвісних з оцинкованої сталі, що на 80 метрів менше, ніж враховано в акті ф. №КБ-2в.
Таким чином, як зазначає позивач, в порушення вимог ДСТУ Б Д. 1.1-1-2013 «Правил визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 р. №293 та Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» Замовником зайво сплачено коштів Підряднику ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 106 052,19 грн., а відповідно державі, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Міністерства оборони України заподіяно збитки на аналогічну суму.
З врахуванням вищенаведеного, позивач був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено судом при укладанні вищенаведених договорів на виконання поточного ремонту, сторони погодили всі істотні умови цих договорів, зокрема й вартість виконання робіт.
Приймаючи до уваги те, що вищенаведені договори на виконання поточного ремонту не визнавалися недійсними, у суду відсутні підстави для задоволення позову Квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси про стягнення 106 052,19 грн. збитків, оскільки не зважаючи на встановлені Державною фінансовою інспекцією в Одеській області порушення, розрахунок за надані послуги було здійснено на підставі чинних договорів на виконання поточного ремонту №20 від 02.03.2015р., №21 від 02.03.2015р., №103 від 01.12.2014р., №96 від 17.11.2014р.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд відмовляє Квартирно-експлуатаційному відділу м.Одеси у задоволені позову в повному обсязі.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, судові витрати, згідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення збитків - відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст складено та підписано 08 серпня 2016 р.
Суддя Ю.О. Зайцев