79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.08.2016р. Справа№ 914/1699/16
Господарський суд Львівської області у складі судді Блавацької-Калінської О.М., при секретарі Кияк І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Керівника Стрийської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Верхньосиньовидненської селищної ради, смт.Верхнє Синьовидне Сколівського Району Львівської області
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Стрий Львівської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів
про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земель відходами в розмірі 158 746,50 грн.
за участю представників:
від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. (посвідчення №032118)
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Клострейх О.В. - юрисконсульт (довіреність №09-291 від 26.01.2016 р.)
Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
В судовому засіданні 04.08.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Керівником Стрийської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Верхньосиньовидненської селищної ради заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної екологічної інспекції у Львівській області про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, внаслідок засмічення земель відходами в розмірі 158 746,50 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.06.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні на 11.07.2016 року.
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду від 11.07.2016 р. та 25.07.2016 р.
Прокурор та представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, вимог суду не виконав, документального та нормативно обґрунтованого відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, був повідомлений про дату та час розгляду справи у судовому засіданні, про що докази долучено до матеріалів справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №8240200871570, повернуте на адресу суду і зареєстроване відділом автоматизованого розподілу та обробки інформації за вх. №27444/16 від 30.06.2016 р.)
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
При цьому, суд враховує ту обставину, що відповідачу було створено всі належні умови для реалізації власного права на захист, однак відповідач таким правом не скористався, своїх заперечень суду не надав ні в письмовому вигляді, ні шляхом скерування повноважного представника в судове засідання.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне:
Державною екологічною інспекцією у Львівській області упродовж 20-29.08.2013 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки №1642/06/1367 від 20-29.08.2013 р.
В результаті проведеної перевірки встановлено, що відповідач є власником нежитлової будівлі по АДРЕСА_2, в якій розміщено цех по розпиловці деревини (пилорама) та користується земельною ділянкою площею 0,4500 га для обслуговування зазначеного цеху, відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 10.02.2012, укладеного з Верхньосиньовидненською селищною радою. Внаслідок здійснення господарської діяльності у вказаному цеху, виробничі відходи, які утворилися при розпиловці лісу (тирса), незаконно, всупереч вимогам ст.35 Закону України «Про охорону земель», ст.164 Земельного кодексу України, ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», складувалися та зберігалися на території частини орендованої відповідачем земельної ділянки. Відповідно до додатка до вказаного акта - акту обстеження засміченої земельної ділянки від 27.08.2013 р., площа засміченої відповідачем землі (грунту) становить 66 кв.м.
Держінспектором з охорони навколишнього природного середовища винесено припис №787/06 від 29.08.2013 р. про усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства.
Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України (затверджена наказом Мінприроди України від 04.04.2007 р. №149) проведено розрахунок заподіяної шкоди на суму 158 746,50 грн., завданої навколишньому природному середовищу, внаслідок засмічення землі на території АДРЕСА_2 (розрахунок розміру шкоди знаходиться в матеріалах справи).
Дії інспекції щодо порядку проведення та результатів зазначеної перевірки та розмір нарахованої шкоди відповідачем не оскаржувались.
У зв'язку з наведеним, з метою відшкодування завданої відповідачем шкоди, інспекцією 24.10.2013 р. на адресу відповідача скеровано претензію №1056 про добровільне відшкодування шкоди сумі 158 746,50 грн., заподіяної державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що у поданих 27.08.2013 р. поясненнях до акту перевірки ФОП ОСОБА_1 не погоджувався із зазначеною в акті площею засмічення та повідомив, що підприємницьку діяльність на земельній ділянці, де виявлено засмічення не здійснює. Пилорама передана в оренду третій особі на підставі договору від 10.01.2012 року.
Відповідно до листа УДКСУ у Сколівському районі Львівської області від 01.06.2016 р. вих.№02-10/194 грошові стягнення за шкоду, заподіяну вчиненими порушеннями вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності здійснювати на рахунок Верхньостиньовидненської селищної ради (ко доходів 24062100, р/р 33110331700507, МФО 825014, код ЄДРПОУ 37904831, одержувач -УДКСУ у Сколівському районі)
Таким чином, прокурор просить стягнути з відповідача 158 746,50 грн. шкоди завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та третьої особи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити повністю виходячи із наступних мотивів:
Відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період, зокрема, ліс та інша рослинність.
Так, частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Глава 82 Цивільного кодексу України присвячена деліктним зобов'язанням, тобто зобов'язанням з відшкодування шкоди. Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв'язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля. Охорона земель включає: а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування; б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб; в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів; г) збереження природних водно-болотних угідь; ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів; д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь (стаття 164 Земельного кодексу України).
Згідно із ч.1 ст.164 Земельного кодексу України, охорона земель включає, зокрема, захист земель від забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Згідно зі статтею 46 вказаного Закону при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами; зняття родючого шару ґрунту, його складування, збереження та використання при рекультивації земель, покращенні малопродуктивних земель і благоустрої населених пунктів; запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій; рекультивація земельних ділянок після ліквідації об'єктів поводження з відходами. Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок (стаття 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").
Згідно з статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, між іншим, мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Інспектором з охорони навколишнього природного середовища проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ФОП ОСОБА_1 Судом встановлено, що відповідачем розміщено відходи виробництва (тирса) на земельній ділянці площею 66 кв.м., що знаходиться на території Верхньосиневидненської селищної ради, та перебуває в користуванні відповідача для обслуговування цеху по розпилові деревини (пилорами).
Враховуючи ту обставину, що відповідач порушив вимоги наведених вище нормативно-правових актів в частині охорони земель, в його діях убачається перший елемент складу цивільного правопорушення - протиправна поведінка. Факту протиправності поведінки відповідачем не спростовано.
Здійснення засмічення земельної ділянки виробничими відходами завдало державі шкоди, яка полягає у завданні шкідливого впливу на стан земель та родючість грунтів. Відповідачем не спростовано факту завдання шкоди, не надано доказів протилежного.
Заподіяння шкідливого впливу на стан земель завдало державі шкоди в сумі 158 746,50 грн., що свідчить про наявність причинного зв'язку. Розмір шкоди визначено на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України (затверджена наказом Мінприроди України від 04.04.2007 р. №149).
Відповідно до частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідачем не надано суду доказів, які б спростували факт вчинення ним цивільного правопорушення чи підтвердили відсутність вини. При цьому суд не бере до уваги пояснення відповідача про перебування на цій земельній ділянці третьої особи та здійснення нею господарської діяльності, оскільки такі твердження не підтверджено жодними доказами.
Приписами ст.211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за порушення, зокрема псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичніособи, винні в порушенні законодавстваУкраїни про охорону земельнесуть відповідальністьзгідно із законом. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Зважаючи на те, що представленими прокурором та позивачем доказами підтверджено здійснення відповідачем забруднення земельної ділянки підприємства, а відповідачем не представлено жодних доводів, що спростовують вказані докази, суд вважає що позовні вимоги про стягнення шкоди в розмірі 158 746,50 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, крім того судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.49 ГПК України покладається на відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на розподільчий рахунок Верхньосиньовидненської селищної ради (82613, Львівська область, Сколівський район, смт. Верхнє Синьовидне, вул..Січових Стрільців, 45, ідентифікаційний код 04370308) на р/р №33110331700507, відкритий в УДКСУ у Сколівському районі, МФО 825014, ЄДРПОУ 37904831, код платежу 24062100) 158 746,50 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земель відходами.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на рахунок №35211093000774 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, отримувач - прокуратура Львівської області, код 02910031 судовий збір в розмірі 2 381,19 грн.
4. Накази видати відповідно ст.116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 09.08.2016 р.
Суддя Блавацька-Калінська О. М.