Кіровоградської області
10 серпня 2016 року Справа № 912/3011/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Деревінської Л.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінгул-інвест", 25012, АДРЕСА_1,
про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінгул-інвест", 25012, АДРЕСА_1,
ВСТАНОВИВ наступне.
Боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінгул-інвест" звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI далі (Закон), оскільки під час ліквідації боржника за рішенням засновників (учасників) № 1 від 07.08.2014 р. не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з вимогами п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За приписами частини 2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно з законом він не підлягає сплаті.
Законом України "Про судовий збір", в редакції станом на 26.09.2015р., встановлено наступний розмір та порядок сплати судового збору за подання заяв до господарських судів.
Із заяв про порушення справи про банкрутство - 10(десять) розмірів мінімальної заробітної плати (п. 9 ч. 2 ст. 4 Закону). Розмір мінімальної заробітної плати визначається у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду (ч. 1 ст. 4 Закону).
Станом на 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00грн.
Таким чином, заявник згідно поданої заяви про порушення справи про банкрутство мав сплатити судовий збір в розмірі 13780,00грн.
Заявник доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі суду не подав.
Разом з тим, в своїй заяві № б/н від 05.08.16 р. в мотивувальній частині просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового засідання.
Зазначене клопотання про вістрочення сплати судового збору, заявником жодним чином необґрунтоване.
Розглядаючи заяву по суті, суд виходить із наступного.
Згідно ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній частині першій цієї статті.
Пунктом 45 Інформаційного листа від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)" передбачено, що ставки судового збору із заяв та скарг, що подаються у справах про банкрутство, визначено пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
При вирішенні питання, зазначеного в клопотанні кредитора, суд виходить із того, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, відповідно до вимог ст. 33, 43 ГПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то саме зазначення про матеріальні труднощі кредитора не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
Крім того, заявником не надано доказів на підтвердження того, що на час звернення з заявою до суду - 09.08.2016р. заявник не мав грошових коштів на оплату судового збору та що після ухвалення судового рішення такі кошти з'являться на рахунку заявника саме для сплати судового збору.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає подане клопотання боржника про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 11, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", 45 Інформаційного листа від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)", ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 4-1, п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінгул-інвест" про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили 10.08.2016р.
3. Примірник ухвали направити заявнику товариству з обмеженою відповідальністю "Укрінгул-інвест", 25012, АДРЕСА_1.
Суддя Л. В. Деревінська