Справа № 520/6823/16-ц
Провадження № 2/520/3606/16
про залишення позовної заяви без руху
10.06.2016 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси Прохоров П. А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,
Позивач звернувся до суду з наведеним позовом.
Відповідно до прохальної частини позову ОСОБА_1 просить суд розірвати укладений між сторонами шлюб та у порядку поділу спільного майна подружжя визнати його право власності на:
1.? частину квартири за адресою: АДРЕСА_1.
2.? частину садового будинку за адресою: м. Білгород-дністровський, СМТ. Затока, «Радуга», садівничий кооператив (район «Сонячний»), буд. 254;
3.? частину земельної ділянки за адресою: м. Білгород-дністровський, СМТ. Затока, «Радуга», садівничий кооператив (район «Сонячний»), буд. 254;
В супереч приписам ч.5 ст. 119 ЦПК України позивачем не надано до суду квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за позовом про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя має бути сплачено за ставкою немайнового характеру (0,4 розміру мінімальної заробітної плати) та майнового характеру, за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Таким чином вимоги про поділ майна подружжя є майновими та судовий збір має бути обчислений відповідно до ціни позову.
Відповідно до п. 2, п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю майна. При цьому згідно п. «а» ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Таким чином в обґрунтування ціни позову позивачу слід надавати до суду належну оцінку спірного майна або згоду сторін щодо його вартості, однак до матеріалів позову не надано належних відомостей щодо проведення оцінки зазначеного майна компетентними особами.
При цьому за текстом позову позивачем наголошено на тому, що дійної вартості майна він не знає.
Згідно ч. 2 ст. 80 ЦПК України, якщо на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Виходячи з викладеного суддя попередньо визначає суму судового збору що підлягає сплаті позивачем за вимогою майнового характеру в розмірі 4134,00 грн.
При цьому належним доказом сплати судового збору в розумінні ч.5 ст. 119 ЦПК України є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору. - Згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз'яснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах ".
Разом з тим по при несплату позивачем судового збору, позовна заява має і інші недоліки, - в супереч положенням ч.2 ст. 59, п. 5-6 ч.2, ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви не додано оригіналу свідоцтва про шлюб.
Таким чином, на підставі ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, доходить висновку про необхідність постановлення ухвалу, в якій зазначити підстави залишення заяви без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що вказані недоліки позову мають бути усунуті протягом п'яти днів з дня отримання ним, або його представником ухвали.
Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позову протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме - сплатити судовий збір та надати докази його сплати до суду; надати до суду оригінал свідоцтва про шлюб.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П. А. Прохоров