Справа № 2-186/11
Провадження №
17 березня 2011 року Біляївський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Дранікова С.М.
при секретарі - Шофул І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Запорізький Автомобілебудівельний завод» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з втратою годувальника, -
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду завдану їй у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 80000 гривень.
Свої вимоги мотивує тим, що вироком Березанського районного суду Миколаївської області від 09.12.2008 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.З КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на шість років шість місяців з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки. Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 10.04.2007 року близько 17.00 год, керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_4 від 20.06.2006 року, НОМЕР_5 від 30.04.2003 року, а також подорожнього листа № 0035047 від 10.04.2007 року, автомобілем «МАЗ-533603», державний номер НОМЕР_1, з причепом «ГКБ-817», державний номер НОМЕР_2, які належать ХРП «ІЗАА» ЗАТ «ЗАЗ» м. Іллічівськ , рухався автодорогою М-14 «Одесса-Мелітополь-Новоазовськ » в напрямку м. Миколаєва. В цей час у зустрічному напрямку, в бік м. Одеси, рухався технічно справний автомобіль «Рогсі Мопсіео», державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, який керував ним на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 03.10.2003 року. На 90 км. авто дороги автодорогою М-14 «Одесса-Мелітополь- Новоазовськ » поблизу с. Чапаєвка Березанського району Миколаївської області ОСОБА_2 на автомобілі «МАЗ» з причепом, в порушення вимог п.п. 101. 14.2 Правил дорожнього руху України, не переконався в безпеці свого маневру почав обгін автомобіля «КАМАЗ», виїхав на смугу зустрічного руху і допустив зіткнення автомобілем «Рогсі Мопсіео» під керуванням водія ОСОБА_3
В результаті дорожньо - транспортної пригоди водій ОСОБА_3 від отриманих тілесних пошкоджень загинув на місці, батько позивачки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли при доставлені до Березанської ЦРЛ. Еакож отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості пасажири автомобіля «Рогсі Мопсіео» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які були доставлені до Березанської ЦРЛ.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 19.03.2009 року вирок відносно ОСОБА_2 в частині призначення покарання залишено без змін. Касаційне подання Прокуратури Миколаївської області про скасування вироку та ухвали Апеляційного суду та призначення засудженому більш сурового покарання до цього часу не розглянуто.
По даній справі бабуся та дідусь позивачки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були визнанні цивільними позивачами та їх цивільний позов задоволений у розмірі 51995 гривень.
Позивачка у судовому засіданні наполягала на задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та не підтримав, визнавши факт спричинення позивачці моральної шкоди злочином, якій стався з вини ОСОБА_2, однак вважає, що вказана моральна шкода вже була відшкодована на користь
батьків загиблого ОСОБА_4
Третя особа ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, але від нього надійшла заява в якій він не підтримує заявлений позов.
Представник ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
У судовому засіданні встановлено, що 10.04.2007 року близько 17.00 год, керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_4 від 20.06.2006 року, НОМЕР_5 від 30.04.2003 року, а також подорожнього листа № 0035047 від 10.04.2007 року, автомобілем «МАЗ-533603», державний номер НОМЕР_1, з причепом «ГКБ-817», державний номер НОМЕР_2, які належать ХРП «ІЗАА» ЗАТ «З АЗ» м. Іллічівськ , рухався авто дорогою М-14 «Одесса-Мелітополь- Новоазовськ » в напрямку м. Миколаєва. В цей час у зустрічному напрямку, в бік м. Одеси, рухався технічно справний автомобіль «Рогсі Мопсіео» , державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_11, який керував ним на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 03.10.2003 року. На 90 км. автодороги авто дорогою М-14 «Одесса-Мелітополь- Новоазовськ » поблизу с. Чапаєвка Березанського району Миколаївської області ОСОБА_2 на автомобілі «МАЗ» з причепом, в порушення вимог п.п. 101.14.2 Правил дорожнього руху України, не переконався в безпеці свого маневру почав обгін автомобіля «КАМАЗ», виїхав на смугу зустрічного руху і допустив зіткнення автомобілем «Рогсі Мопсіео» під керуванням водія ОСОБА_11 В результаті дорожньо - транспортної пригоди водій ОСОБА_11 від отриманих тілесних пошкоджень загинув на місці, батько позивачки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли при доставлені до Березанської ЦРЛ. Також отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості пасажири автомобіля «Рогсі Мопсіео» ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, які були доставлені до Березанської ЦРЛ.
Позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою . потерпілого ОСОБА_4 та на час розгляду кримінальної справи була неповнолітньою таким чином була позбавлена можливості особисто звернутися до суду за захистом своїх прав.
Вироком Березанського районного суду Миколаївської області від 09.12.2008 року визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 286 КК України ОСОБА_2 водія автомобіля НОМЕР_1 з причепом «ГКБ-817», що належить ГРП «ІЗАА» ЗАТ «ЗАЗ», водій перебував в трудових відносинах із ГРП «ІЗААА» ЗАТ «ЗАЗ».
Тому позивачка по справі просить стягнути з відповідача завдану їй смертю батька моральну шкоду, що виразилась в тому, що вона відчула значні моральні страждання, тяжко захворіла її мати внаслідок втрати чоловіка, в неї загострилися гіпертонічна хвороба 1 ступеню з ушкодженням серця, психічні розлади та вона тривалий час перебувала на лікуванні у лікарні та на лікарняному, це впливало на сімейний бюджет сім'ї, тому усі кошти йшли на лікування матері. Також позивачка вважає, що із-за протиправних дій відповідача був порушений її нормальний спосіб життя, так як в наслідок ДТП вона втратила рідну людину батька, який був опорою та годувальником їхньої сім'ї. Передчасною смертю батька їй було заподіяно сильний психологічний стрес, після якого вона до сих пір не може прийти до тями, порушився нормальний спосіб її життя.
У відповідності зі ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання , зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловікові( дружині), батькам(усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівникам під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов'язків.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» зі змінами , внесеними постановою від 25.05.2001 року № 5 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визнає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних,психологічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин.
Як вбачається із полісів № ВА 7874567 та № ВА 7897920 обов'язкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів автомобіль МАЗ 33603, державний номер НОМЕР_1 з причепом ГБК державний номер НОМЕР_2 були застраховані в Одеській обласній дирекції Української страхової компанії «Гарант-Авто»( нова назва ВАТ «УСК «Дженералі Гарант».
Відповідно до п. 22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1.2 частини другої статті 23 Цього кодексу України ( 435-15). Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України ( 435-15). При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком.
Згідно до п. 9.3 Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого. Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному випадку, що настав протягом дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.
Виходячи з вищевикладенного та керуючись ст. ст. 1167,1168,1172,1187,1200 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 60, 61,88, 212-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути із Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Запорізький Автомобілебудівельний завод» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди з розмірі 33250 гривень.
Стягнути із Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія « Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 1750 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути із Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Запорізький Автомобілебудівельний завод» на користь держави судовий збір в розмірі 332 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 120 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення , через Біляївський районний суд .
Суддя Драніков С.М.