Справа № 495/5788/16-к
05.08.2016 м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайоннийсуд Одеськоїобластіу складі:
головуючої - одноособово судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016160240001220 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старокозаче, Білгород-Дністровського району, Одеської області, українця, громадянина України, розлученого, на утриманні має неповнолітню доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , освіта середня спеціальна, працює за наймом, розлученого, в силу ст. 89 КК України значиться таким, що не має судимості, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого за ст. 125 ч.2 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5
потерпіла ОСОБА_6
обвинувачений ОСОБА_3
09.05.2016 року приблизно о 18.00 годині, більш точний час встановити не представилось можливим, обвинувачений ОСОБА_3 , знаходячись на подвір'ї будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , навмисно з мотивів особистої неприязні до своєї колишньої дружини потерпілої ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс їй множинні удари руками та ногами в область обличчя, голови верхніх та нижніх кінцівок, чим завдав потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 11.05.2016 року № 138 тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_6 згідно з п. 2.3.3, 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ від 17.01.1995 року № 6 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що тягнуть за собою короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_3 провину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив вимоги ч.3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнає недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_3 відносно фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки вони ніким не оспорюються, допитом потерпілої ОСОБА_6 та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 погодився з тим, щоб судовий розгляд обмежився його допитом, допитом потерпілої ОСОБА_6 та дослідженням доказів, які характеризують його особистість. Йому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив наступне, що 09.05.2016 року ввечері він за своєю знайомою ОСОБА_7 приїхали за місцем свого попереднього мешкання ( АДРЕСА_1 ) з метою забрати свої речі. Потерпіла ОСОБА_6 знаходилась на подвір'ї, потім взяла дошку із цвяхами та підійшла до воріт для того, щоб вдарити ОСОБА_7 . У відповідь він підбіг та вдарив потерпілу кілька разів в область обличчя. Від спричинених ударів потерпіла впала на землю та коли питалась підвестись, він знову її вдарив по ногам. У скоєному щиро розкаявся та просив суворо не карати.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 09.05.2016 року вона була в гостях, ввечері із подругою прийшла додому за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 . В цей момент приїхав обвинувачений ОСОБА_3 із ОСОБА_7 та зайшли до двору. Вона попросила ОСОБА_7 вийти з двору. У відповідь на зауваження обвинувачений почав її бити в область обличчя. Після нанесених ударів вона впала на землю та коли питалася підвестись, то він знову наносив їй удари по ногам. Після чого вона викликала співробітників поліції. Цивільний позов вона не заявляла, оскільки претензій будь-якого характеру до обвинуваченого не має. Просила призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.
Оцінюючи докази у сукупності суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ст. 125 ч.2 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, посередню характеристику за місцем проживання, розлученого, на утриманні має неповнолітню доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює за наймом, в силу ст. 89 КК України значиться таким, що не має судимості, має постійне місце реєстрації та проживання, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, щиро розкаявся у скоєному, потерпіла цивільний позов не заявляла та не має до обвинуваченого будь-яких претензій, просила призначити покарання на розсуд суду.
Враховуючи пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих обставини, те, що обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, посередньо характеризується за місцем мешкання, працює за наймом, потерпіла претензій до обвинуваченого не має та просила призначити покарання на розсуд суду, суд вважає недоцільним відбування покарання у виді обмеження волі та приходить до переконання про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції;
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Цивільний позов, речові докази та судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст. 370, 374, 392, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України і на підставі санкції даної статті призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити йому іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції;
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування не обирався.
Цивільний позов, речові докази та судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Копію вироку видати обвинуваченому та прокурору.