Справа № 495/4521/16-к
01.08.2016 м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої - одноособово судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР № 12016160240000014 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благодатне, Білгород-Дністровського району, Одеської області, українця, громадянина України, освіта середня, перебуває у цивільному шлюбі, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, в силу ст. 89 КК України значиться таким, що не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у кримінальному правопорушенні, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 в період часу з 29.12.2015 року по 03.01.2016 року, більш точну дату встановити не представилось можливим, приблизно о 22.00 годині, більш точний час встановити не представилось можливим, проходячи повз будинок АДРЕСА_1 , прямуючи до себе додому помітив, що металеві секції паркану зазначеного будинку відкололись від кам'яної колони, у зв'язку з чим у нього виник раптовий злочинний намір на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, скориставшись, що нікого не має поруч з даним будинком та відсутні господарі, штовхнув 2 металеві секції довжиною 4 м та висотою 1,4 м вартістю 250 грн. кожна, спричинивши шкоду потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 500 грн. Після вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_3 з місця пригоди зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_3 провину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив вимоги ч.3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнає недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_3 відносно фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки вони ніким не оспорюються та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 погодився з тим, щоб судовий розгляд обмежився його допитом та дослідженням доказів, які характеризують його особистість. Йому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що в кінці 2015 року та на початку 2016 року ввечері він проходив повз будинок АДРЕСА_1 , направляючи до себе додому побачив, що металеві секції паркану зазначеного будинку відкололись від колони. Він штовхнув 2 металеві секції та за допомогою турбіни їх спилив та переніс додому. Після чого він здав ці викрадені металеві секції на металобрухт та отримав грошові кошти у розмірі 120 грн., які витратив на продукти харчування. Тяжке матеріальне становище, відсутність роботи та джерел доходу штовхнуло його на злочин. Визнав цивільний потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з нього майнової шкоди у сумі 500 грн. визнав та згоден в подальшому відшкодувати. У скоєному щиро розкаявся та просив суворо не карати.
Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ст. 185 ч.1 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, за місцем мешкання характеризується посередньо, перебуває у цивільному шлюбі, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак на момент вчинення кримінального правопорушення в силу ст. 89 КК України значиться таким, що не має судимості, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, щиро розкаявся у скоєному, потерпіла просила призначити покарання на розсуд суду.
Враховуючи пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих обставин, те, що обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у скоєному, відповідно до ст. 89 КК України значиться таким, що не має судимості, за місцем мешкання характеризується посередньо, потерпіла ОСОБА_5 просила призначити покарання на розсуд суду, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України.
Відповідно до ст. 76 ч.1 п.2 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 на суму 500 грн. задовольнити повністю, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 500 грн.
Речові докази, судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст. 100, 370, 374, 392, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України і на підставі санкції даної статті призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити йому іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 на досудовому слідстві не обирався
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 на суму 500 грн. задовольнити повністю, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 500 грн.
Речові докази, судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Копію вироку видати обвинуваченому та прокурору.