Справа №492/1486/15-ц
Провадження №2/492/786/15
13 червня 2016 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Крутової О. М.,
при секретарі судового засідання - Іванової Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання та визнання спільної сумісної власності на нерухоме майно та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
22.10.2015 р. до Арцизького районного суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом про встановлення факту спільного проживання та визнання спільної сумісної власності на нерухоме майно (а. с. 1). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 15.07.2005 р. по 23.11.2005 р. проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4, який помер 16.03.2015 р. З метою облаштування спільного побуту, рішили придбати спільне житло, до моменту реєстрації шлюбу. Знайшли необхідну квартиру, але грошей не вистачало, тому прийняли рішення про отримання споживчого кредиту в сумі 10 000,00 (десять тисяч) гривень 00 копійок, який оформили в фінансовій установі 26.07.2005 р. на ім'я ОСОБА_4. Далі, 29.07.2005 р. сумісно придбали квартиру на підставі договору купівлі - продажу на ім'я ОСОБА_4, який помер 16.03.2015 р.
Пізніше, 23.11.2005 р. позивач офіційно зареєстрував шлюб з ОСОБА_4
16.03.2015 р. чоловік ОСОБА_4 помер, при цьому від іншого шлюбу у нього є повнолітні діти, які відповідно до норм цивільного законодавства є спадкоємцями першої черги.
З метою прийняття спадщини усіма законними спадкоємцями, позивач по первісному позову просить встановити факт спільного проживання її з ОСОБА_4, у період часу з 15.07.2005 р. по 23.11.2005 р.; встановити факт сумісного придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 у місті Арцизі Одеської області; встановити факт належності на праві спільної сумісної власності подружжя зазначеної квартири та визнати спільною сумісною власністю дану квартиру.
23.10.2015 р. суд відкрив провадження по даній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання та визнання спільної сумісної власності на нерухоме майно.
23.12.2015 р. ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі - відповідачі) звернулись до суду з зустрічним позовом, в якому просять суд визнати право власності на 33,3 відсотка, за кожним, на квартиру під №9, що знаходиться у будинку під №20 по вулиці полковника Калмикова в місті Арцизі Одеської області, яка належала їх покійному батьку ОСОБА_4, на підставі договору купівлі - продажу від 29.07.2005 р., посвідченого приватним нотаріусом; зобов'язати ОСОБА_1 (позивач за первісним позовом) не чинити перешкод у здійсненні права на спадщину та передати оригінали документів для прийняття спадщини, які належали ОСОБА_4, померлому 16.03.2015 р. (а. с. 37).
Ухвалою суду від 23.02.2016 р., на підставі ч. 2 ст. 118, ч. 1 ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) прийнято рішення про об'єднання позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання та визнання спільної сумісної власності на нерухоме майно та зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - в одне провадження (а. с. 68).
Позивач та його представник за первісним позовом позовні вимоги підтримали у повному обсязі, зустрічний позов не визнали.
Представники відповідачів первісний позов не визнали у повному обсязі, зустрічний позов просили задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, свідків, суд вважає за необхідне встановити наступне.
Між сторонами по первісному позову виник спір щодо правового режиму майна, яке на думку позивача є таким, що набуто під час спільного проживання однією сім'єю, а тому він має право на визнання за ним права власності на частину спірного майна. При цьому, для вирішення спору виходячи з конструкції ст. 74 Сімейного кодексу України (далі - СК України) необхідним є встановлення факту спільного проживання.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2005 р. розірвано шлюб між чоловіком ОСОБА_4 і його першою дружиною ОСОБА_5, про що зроблено відповідний актовий запис за №78 від 19.07.2005 р. і видано свідоцтво про розірвання шлюбу серія 1-ЖД №001883 (а. с. 6, 50).
Від даного шлюбу у родині народилось двоє дітей: ОСОБА_6 (26.03.1980 р. н.), ОСОБА_2 (19.04.1984 р. н.) (а. с. 43, 44).
05.11.2005 р. донька ОСОБА_6 (26.03.1980 р. н.) зареєструвала шлюб і змінила призвіще на «Овчіннікову» (а. с. 45).
Позивач за первісним позовом пояснила, що почала проживати спільно з ОСОБА_4, як жінка і чоловік з 15.07.2005 р. На роботі у школі, де ОСОБА_4 працював директором, цей факт був відомий співпрацівникам. Дані стосунки ніхто не скривав. На роботі всі знали, що директор школи мешкає з ОСОБА_7 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_4), вони мешкали в її квартирі, де проживала ще доросла донька позивача по первісному позову.
Для облаштування спільного побуту, родина стала шукати житло з метою придбання. Через знайому ОСОБА_8, в липні 2005 року знайшли двокімнатну квартиру під ремонт і домовились про її купівлю. За дві неділі до оформлення угоди про купівлю - продаж, домовились з власником квартири і почали робити ремонт.
29.07.2005 р. відповідно до договору купівлі - продажу ОСОБА_7 та ОСОБА_4 придбали зазначену квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у місті Арцизі Одеської області та оформили на ОСОБА_4 Пізніше, 23.11.2005 р. вони зареєстрували шлюб.
На протязі всього часу проживання з 15.07.2005 р. ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вели спільне господарство, мали єдиний бюджет, взаємні права та обов'язки, разом працювали, отримували спільні доходи, погашали разом споживчий кредит, сумісно обидва допомогали своїм дорослим дітям.
Відповідно до адресної довідки №116 від 21.01.2016 р. ОСОБА_1 (22.08.1955 р. н.) зареєстрована за адресою: вулиця полковника КалмиковаАДРЕСА_2 в м. Арциз Одеської області (а. с. 56).
Згідно із ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Крім того, як вказував Верховний суд України в постанові від 20.02.2012 р. по справі №6-97цс11 при застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що зазначена норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Суд не бере уваги довідку №385 від 20.04.2015 р., видану виконавчим комітетом Арцизької міської ради Арцизького району Одеської області про те, що ОСОБА_1 (22.08.1955 р. н.) сумісно проживала з померлим ОСОБА_9 як чоловік і жінка з 07.08.2005 р., так як з показань свідків, дані факти не відповідають дійсності (а. с. 134).
Судом встановлено, що фактично після розірвання шлюбу з 19.07.2005 р. ОСОБА_4 почав проживати однією сім'єю з ОСОБА_7 (22.08.1955 р. н.), у яких склалися серйозні особисті стосунки. Спочатку родина мешкала на квартирі ОСОБА_7 з її дорослою донькою. Для поліпшення житлових умов, новою родиною прийнято рішення про придбання житла. На той час, кожен мав особисті грошові збереження, однак їх не вистачало на придбання нового житла, здійснення ремонту, покупку меблів, тому прийнято рішення додатково заощадити грошові кошти у банку. Факт спільного проживання однією сім'єю, ведення спільного господарства з середини липня 2005 р., підтверджено показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, які приведені до присяги в судовому засіданні від 13.04.2016 р.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2005 р., укладено кредитний договір №014/0086/82/33477 із забезпеченням про надання споживчого кредиту ОСОБА_12 зі строком на 36 (тридцять шість) місяців під 17 (сімнадцять) відсотків річних в сумі 10 000,00 (десять тисяч) гривень 00 копійок (а. с. 142-144). На даний час ОСОБА_4 вже не був у шлюбі з ОСОБА_5 (а. с. 6, 50).
Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що 24.07.2005 р. її керівник ОСОБА_4 зателефонував їй і попросив зустрітися. Зустріч відбулась у школі на другий день 25.07.2005 р. У розмові, він попросив її бути поручителем по споживчому кредиту, який він бажає отримати в банку для сумісного придбання житла з ОСОБА_7 ОСОБА_4 пояснив, що квартира вже знайдена, в ній робиться ремонт, але не вистачає грошей на її придбання. Другим поручителем буде його сожителька ОСОБА_7 Користуючись великою повагою до свого керівника ОСОБА_4, свідок ОСОБА_10 погодилась на дану промову. Кредит був погашений раніше визначеного строку, сумісно з ОСОБА_4 і ОСОБА_7
Як вбачається з показань свідка ОСОБА_13, яка на той час працювала в банку «АВАЛЬ», ОСОБА_7, ОСОБА_4 і ОСОБА_10 сумісно приймали рішення на отримання споживчого кредиту для покупки нерухомості. По кредиту було два поручителі: ОСОБА_7 і ОСОБА_10
ОСОБА_4 і ОСОБА_7 по черзі погашали кредит, оплачували страхові внески. Ці обставини підтверджуються квитанціями про сплату і договорами страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, після отримання споживчого кредиту від 29.07.2005 р. укладено договір купівлі - продажу на квартиру під номером 9 (дев'ять) загальною площею 38 (тридцять вісім) квадратних метрів, житловою площею 22,8 (двадцять дві цілих вісім десятих) квадратних метрів, що знаходиться у місті Арцизі Одеської області по вулиці полковника Калмикова номер 20 (двадцять), який зареєстрований в державному реєстрі правочинів від 01.08.2005 р., де власником нерухомого майна зазначений ОСОБА_4 з часткою 1/1 (а. с. 2-5, 46-49).
Пізніше, після сумісного придбання квартири, здійснення в неї ремонту і заселення, ОСОБА_4 і позивач по первісному позову ОСОБА_7 від 23.11.2005 р. зареєстрували шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №142 і видано свідоцтво про шлюб серія 1-ЖД №014336 (а. с. 51).
Суд бере до уваги твердження представників відповідачів по первісному позову, письмові показання свідків, з яких вбачається, що у померлого ОСОБА_4 були гроші на придбання нерухомого майна у сумі 2 000,00 (дві тисячі) доларів США.
Як вбачається з письмових показань свідка ОСОБА_14, ОСОБА_15, померлий ОСОБА_4 при розлучені залишив все майно жінці і дітям. Для придбання собі квартири, із колишній родини взяв сумісно накоплені грошові кошти в сумі 2 000,00 (дві тисячі) доларів США (а. с. 101, 102).
Письмові показання свідка ОСОБА_16 суд не бере до уваги, з підстав не відповідності викладених у письмовій заяві фактів, їх дійсності (а. с. 99, 100).
У судовому засіданні позивач по первісному позову не спростовувала дані факти та пояснила, що цих грошей сталося не достатньо для придбання квартири, здійснення ремонту і покупки меблів. Тому прийшлось сумісно додатково позичати гроші в банківській установі, а потім сумісно погашати всі борги.
Згідно ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Оскільки між спадкодавцем та позивачем не було встановлено ніяких письмових домовленостей щодо майна, яке було набуто ними за час фактичних шлюбних відносин, то суд виходе з того, що позивач має право на половину майна, оскільки згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Таким чином, суд вважає можливим частково задовольнити заявлені позовні вимоги позивача за первісним позовом, визнавши об'єктом спільної сумісної власності квартиру №9 по вулиці полковника Калмикова, буд. 20 в місті Арцизі Одеської області, при цьому визначивши частку в спірному майні за кожним з осіб, які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, у період з 19.07.2005 р. по 23.11.2005 р., у вигляді 1/2 частини, що буде поділом спільної сумісної власності через визначення ідеальних часток в майні, яке мало режим спільної сумісної власності без виділення часток (ст. 70 СК України, ст. ст. 368, 372 ЦК України).
16.03.2015 р. ОСОБА_4 помер у віці 60 років, про що зроблено відповідний актовий запис за №172 від 17.03.2015 р., на підставі чого видано свідоцтво про смерть серія 1-ЖД №402865 (а. с. 42).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 1/2 частки у праві власності на квартиру по вулиці полковника Калмикова, буд. 20 в місті Арцизі Одеської області
Після смерті батька ОСОБА_4 (16.03.2015 р.), у встановлений законом строк повнолітні діти: ОСОБА_3 (26.03.1980 р. н.), ОСОБА_2 (19.04.1984 р. н.) звернулись від 23.04.2015 р. до Арцизької районної державної нотаріальної контори з усними заявами щодо вирішення питання на прийняття спадщини за законом на квартиру №9 по вулиці полковника Калмикова, буд. 20 в місті Арцизі Одеської області.
Листом за №1636/02-14 від 17.12.2015 р., державний нотаріус письмово надав роз'яснення заявникам про необхідність подати до нотаріальної контори правильно оформлені документи на спадкове майно, щоб підтвердити право спадкодавця на спадкове майно. У разі відсутності документів, для вирішення даного питання, нотаріус рекомендував звернутись до суду (а. с. 52, 94).
Відповідно до ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину. Для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 (шість) місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Зважаючи на ту обставину, що після своєї смерті ОСОБА_4 не залишив заповіт на нерухоме майно: двокімнатну квартиру по вулиці полковника КалмиковаАДРЕСА_2 в м. Арцизі Одеської області, спадкоємство його майна має здійснюватись за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, батьки.
Спадкоємцями до майна ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_1; повнолітні діти: ОСОБА_3 (26.03.1980 р. н.), ОСОБА_2 (19.04.1984 р. н.), тобто сторони по справі.
Дружина ОСОБА_1 по день смерті чоловіка - ОСОБА_4 (16.03.2015 р.) проживала у квартирі за адресою: по вулиці полковника КалмиковаАДРЕСА_2 в м. Арциз Одеської області (а. с. 56).
ОСОБА_1 прийняла спадщину, оскільки на час смерті її чоловіка - ОСОБА_4, постійно проживала зі спадкодавцем.
Крім того, ОСОБА_3 (26.03.1980 р. н.), ОСОБА_2 (19.04.1984 р. н.) звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Зазначені вище обставини, підтверджують прийняття спадщини ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, які вважаються такими, що прийняли спадщину, а саме: ? частину двокімнатної квартири по вулиці полковника КалмиковаАДРЕСА_2 в місті Арцизі Одеської області, яка їм належить з часу відкриття спадщини, незалежно від часу прийняття спадщини, на підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України.
Таким чином, судом визнається за ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 право на спадкування за законом в рівних частках ? квартири по вулиці полковника КалмиковаАДРЕСА_2 в м. Арцизі Одеської області, після смерті ОСОБА_4, померлого 16.03.2015 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Враховуючи відсутність заповіту, суд здійснює поділ ? квартири по вулиці полковника КалмиковаАДРЕСА_2 у місті Арцизі Одеської області між ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, визначаючи частки спадкоємців рівними, тобто по 1/6 на кожного.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством.
Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі викладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, на які посилались сторони по справі, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими судом, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що наявні підстави для часткового задоволення зустрічного позову про визнання права власності на квартиру під №9, що знаходиться у будинку №20 по вулиці полковника Калмикова в місті Арцизі Одеської області, після смерті ОСОБА_4, померлого 16.03.2015 р.
Керуючись ст. ст. 3, 70, 74 СК України, ст. ст. 328, 368, 370, 372, 392, 1217, 1218, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 (22.08.1955 р. н.) - задовольнити частково.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 (22.08.1955 р. н.) та ОСОБА_4 (померлого 16.03.2015 р.) однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період часу з 15.07.2005 р. по 23.11.2005 р.
Визнати об'єктом спільної сумісної власності за ОСОБА_1 (22.08.1955 р. н.) та ОСОБА_4, померлого 16.03.2015 р. - квартиру під номером 9 (дев'ять) загальною площею 38 (тридцять вісім) квадратних метрів, житловою площею 22,80 (двадцять дві цілих вісім десятих) квадратних метрів, що знаходиться у будинку під номером 20 (двадцять) по вулиці Калмикова полковника у місті Арцизі Одеської області.
Визнати за ОСОБА_1 (22.08.1955 р. н.) право власності на 1/2 частку квартири під номером 9 (дев'ять) загальною площею 38 (тридцять вісім) квадратних метрів, житловою площею 22,80 (двадцять дві цілих вісім десятих) квадратних метрів, що знаходиться у будинку під номером 20 (двадцять) по вулиці Калмикова полковника у місті Арцизі Одеської області.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 (19.04.1984 р. н.), ОСОБА_3 (26.03.1980 р. н.) - задовольнити частково.
Визнати право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, померлого 16.03.2015 р., за ОСОБА_2 (19.04.1984 р. н.) на 1/4 частку, за ОСОБА_3 26.03.1980 р. н.) на 1/4 частку квартири під номером 9 (дев'ять) загальною площею 38 (тридцять вісім) квадратних метрів, житловою площею 22,80 (двадцять дві цілих вісім десятих) квадратних метрів, що знаходиться у будинку під номером 20 (двадцять) по вулиці Калмикова полковника у місті Арцизі Одеської області.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя О. М. Крутова